Рішення

від 19.12.2016 по справі 908/2056/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/89/16-12/107/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 Справа № 908/2056/16

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Азізбекян Т.А., Корсун В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2056/16

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя»

до першого відповідача: Запорізької міської ради

та до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради

про визнання незаконними рішень Запорізької міської ради та про визнання недійсним договору оренди землі

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 02.08.2016 року, ОСОБА_2, довіреність № 3 від 02.08.2016 року, ОСОБА_3, протокол № 1 від 20.05.2016 року

від першого відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 01/02-17/02134 від 01.04.2016 року

від другого відповідача - ОСОБА_5, довіреність від 29.08.2016 року

від третьої особи - ОСОБА_6, довіреність № 1284/16 від 12.12.2016 року

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-974/16 від 24.10.2016 року, у зв'язку зі звільненням з посади судді Гончаренка С.А. на підставі Постанови ВРУ від 08.09.2016 року № 1515-VIII, справу № 908/2056/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.10.2016 року, вказану справу було розподілено на розгляд колегії суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Азізбекян Т.А., Корсун В.Л.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 13.12.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 19.12.2016 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» , в якій просить:

1) визнати незаконними рішення Запорізької міської ради четвертого скликання тридцять першої сесії від 17.03.2006 року № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ «Укрбудінвест» земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу та рішення Запорізької міської ради шостого скликання шістдесятої сесії від 26.08.2015 року № 63/137 Про поновлення ТОВ «Укрбудінвест» договору оренди землі по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу ;

2) визнати недійсними:

- договір оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511, укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,4354 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9, для розташування житлового комплексу;

- додаткову угоду від 18.09.2008 року до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» ;

- додатковий договір від 28.10.2015 року № 2015050005000529 до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» .

19.08.2016 року на адресу суду від першого відповідача у справі - Запорізької міської ради надійшло клопотання, за змістом якого просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача - ОСББ «Тбіліська, 9-Запоріжжя» щодо визнання незаконними рішень Запорізької міської ради та визнання недійсним договору оренди та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що станом на 2010 рік мешканці будинку по вул. Тбіліська, 9 чітко знали кому на праві оренди належить земельна ділянка та для яких цілей відповідна ділянка була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» Запорізькою міською радою. При цьому вказує, що зі звернення голови комітету будинку № 9 по вул. Тбіліська ОСОБА_3 від 09.12.2015 року вбачається, що мешканці будинку № 9 по вул. Тбіліській майже 10 років борються з поверненням земельної ділянки по вул. Тбіліська, 9, яка належить на праві оренди ТОВ «Укрбудінвест» , в розпорядження громади будинку № 9 по вул. Тбіліська. Вважає, що з 2010 року мешканці будинку напевно знали, що між Запорізькою міською радою та ТОВ «Укрбудінвест» укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Тбіліська, 9 в м. Запоріжжі та чітко знали, що ТОВ «Укрбудінвест» планується будівництво на цій земельній ділянці житлового будинку, а отже, відповідно знали про нібито порушення їх прав та про особу, яка ці права порушила. Таким чином позивач, звернувшись із позовною заявою 02.08.2016 року пропустив трьохрічний строк, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

19.08.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі на стороні відповідачів в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Разом з тим на адресу суду від першого відповідача також надійшли документи на виконання ухвали від 03.08.2016 року. Також від першого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Клопотання першого відповідача задоволені судом про що свідчить винесена ухвала від 30.08.2016 року, якою залучено до участі у справі Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, а також призначений розгляд справи на 26.10.2016 року об 11:00.

Другий відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» , 23.08.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- законодавство України з питань діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (надалі - ОСББ) не виділяє поняття захисту прав самого ОСББ, дане товариство створюється виключно для захисту прав співвласників об'єднання;

- співвласникам будинку ще у 2008 році було відомо про факт відведення земельної ділянки другому відповідачу та її цільове призначення (для розташування житлового будинку), мешканці будинку вже протягом 8 років намагаються перешкодити другому відповідачу почати будівництво об'єкту направленням скарг в різні інстанції, в тому числі першому відповідачеві для розірвання договору оренди;

- мешканці будинку № 9 по вул. Тбіліська в м. Запоріжжі чітко знали про начебто порушення їх прав і особу порушника разом з тим протягом мінімум 8 років не зверталися до судових органів для захисту своїх інтересів;

- станом на дату подання позову - 02.08.201б року, позовна давність для співвласників будинку для подання подібного позову до відповідачів вже скінчилася, зі створенням ОСББ мешканці намагаються переконати суд про те, що спір виник у грудні 2015 року, що є викривленням фактів;

- факт відведення земельної ділянки для будівництва будинку в 2006 році другому відповідачу жодним чином не може вплинути на права та обов'язки ОСББ, створеного в 201б році, при цьому ОСББ не може захищати права співвласників в даному спорі через сплив терміну позовної давності;

- наголошує, що на території, переданій в оренду ТОВ «Укрбудінвест» , підпірні стінки будинку по вул. Тбіліська, 9 не розташовані, відповідно до доданих креслень самим же відповідачем, підпірні стінки, які знаходяться на території ТОВ «Укрбудінвест» є елементом благоустрою, а отже жодної небезпеки для руйнування будинку, як про те зазначає позивач, не має;

- інші твердження позивача стосовно перепаду ґрунтів, стосовно здавання в експлуатацію підпірних стінок разом з будинком також не витримують критики;

- відповідно бетонні плити, що знаходяться на території ТОВ «Укрбудінвест» і є елементом благоустрою території, в принципі не можуть бути власністю ОСББ, а отже підстав для пред'явлення позову не має;

- твердження позивача про порушення норм містобудівного законодавства про передачу земельної ділянки другому відповідачу є домислом позивача, позивач сам зазначає, що відведена ділянка призначена для багатоповерхової житлової забудови, що повністю кореспондується з генеральним планом м. Запоріжжя, без наявності даної земельної ділянки в генплані м. Запоріжжя під багатоповерхову житлову забудову другому відповідачу дану ділянку в оренду ніхто просто не передав би;

- питання про розмір орендної плати, який сплачувався другим відповідачем за користування земельною ділянкою в принципі не може стосуватися прав співвласників багатоповерхового будинку по вул. Тбіліській 9 в м. Запоріжжі, ОСББ не є стороною оспорюваного договору;

- стенограма сесії, що додається позивачем не підтверджує жодні його доводи;

- вважає, що позовна заява позивачем подана з порушенням терміну позовної давності, містить твердження, які не відповідають дійсності, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити в повному обсязі. Просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача - ОСББ Тбіліська, 9-Запоріжжя щодо визнання незаконними рішень Запорізької міської ради та про визнання недійним договору оренди землі та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів на виконання ухвали від 03.08.2016 року.

30.08.2016 року до суду від другого відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Перший відповідач у справі - Запорізька міська рада, 26.10.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- норма ст. 120 ЗК України не застосовується до багатоквартирного будинку, оскільки отримання земельної ділянки у користування або у власність об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку здійснюється на підставі частини 2 статті 42 ЗК України Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися у постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України ;

- безоплатна передача у власність або надання у постійне користування земельної ділянки співвласникам багатоквартирного будинку буде можливо лише після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку, якого на теперішній час не існує;

- після створення мешканцями будинку № 9 по вул. Тбіліська ОСББ Тбіліська, 9 - Запоріжжя у нього фактично не виникло законного права на використання земельної ділянки, а виникла лише підстава для отримання у власність або користування прибудинкової території по вул. Тбіліська, 9;

- земельна ділянка по вул. Тбіліська, 9 належить на праві комунальної власності Запорізькій міській раді, а саме Запорізька міська рада має право на її розпорядження, згідно норм чинного законодавства;

- Запорізька міська рада, в межах своїх повноважень, визначених законодавством, не виходячи за його межі, прийняла рішення від 17.03.2006 року № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ Укрбудінвест земельної ділянки по вул. Тбіліська, 9 для розташування житлового комплексу ;

- не погоджується з тим, що рішення від 17.03.2006 року №17/210 прийнято з порушенням містобудівного законодавства України, оскільки відповідно до діючого Генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 року № 4, земельна ділянка по вул. Тбіліська, 9 розташована на території багатоповерхової житлової забудови, розташування на цій території багатоповерхового житлового будинку відповідає діючій містобудівній документації;

- забудова, яка здійснюється ТОВ Укрбудінвест відповідає Генеральному плану м. Запоріжжя та містобудівній документації, як це вже було зазначено вище, а отже норм чинного законодавства Запорізька міська рада не порушила при прийнятті рішення міської ради від 17.03.2006 року №17/210;

- твердження позивача про те, що договір оренди землі був укладений під впливом помилки не відповідає дійсності, оскільки на момент прийняття рішення Запорізької міської ради від 17.03.2006 року №17/210 та укладання договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511 у м. Запоріжжя діяв Порядок регулювання земельних відносин у м. Запоріжжі, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 09.06.2004 року №38, який передбачав отримання висновків служб міста, які погоджують відведення земельної ділянки, зокрема від Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради;

- вказує, що Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради при оформленні земельної ділянки ТОВ Укрбудінвест надало позитивний висновок щодо відповідності генеральному плану міста Запоріжжя та можливості її передачі в оренду під забудову відповідному товариству, у зв'язку з чим, жодних помилок під час укладання договору оренди землі від 19.05.2006 року №040626100511 зі сторони відповідачів допущено не було;

- позивач жодного доказу, на підтвердження укладення договору оренди землі був під впливом помилки, не надав, у зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання недійсним вказаного договору недійсним є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню;

- пояснює, що у зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки площею 0,4354 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9, укладений з другим відповідачем, був зареєстрований у Державному реєстрі земель від 13.06.2006 року за №040626100511, тому додаткова угода була укладена саме до договору оренди землі від 13.06.2006 року №040626100511;

- жодна зі сторін договору введена в оману при укладенні додаткової угоди 18.09.2008 року не була, та відповідно угода не була укладена в результаті помилки;

- ставка податку за земельну ділянку та відповідно ставка орендної плати, визначена в додатковій угоді № 040926100275 від 20.02.2009 року, встановлена законно, згідно рішень Запорізької міської ради та чинного законодавства, на момент укладення додаткової угоди;

- розмір орендної плати не є підставою визнання договору та додаткової угоди недійсними, розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди та не потребують погодження третіх осіб;

- оскільки умови договору другим відповідачем виконувалися у повному обсязі, як це вже було зазначено вище, міська рада, як власник земельної ділянки по вул. Тбіліська, 9, в межах норм чинного законодавства, здійснила своє волевиявлення шляхом прийняття оскаржуваного позивачем рішення від 26.08.2015 року № 63/137, керуючись при цьому статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ;

- твердження позивача про те, що депутати міської ради голосували лише за виключення з переліку рішення Про затвердження переліку проектів рішень Запорізької міської ради з питань затвердження землевпорядної документації двох проектів рішень є абсурдними, оскільки за проект в цілому було проголосовано та відповідно прийнято в цілому, за виключенням двох проектів рішень;

- додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2006 року №040626100511 (право оренди зареєстровано 15.12.2015 року за № 12975139) було укладено на виконання пункту 4 рішення Запорізької міської ради від 26.08.2015 року №63/137 Про поновлення ТОВ Укрбудінвест договору оренди землі по вул. Тбіліська, 9 для розташування житлового комплексу , зазначений додатковий договір укладено законно, не порушуючи жодних прав позивача та у відповідності до норм чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

26.10.2016 року до суду від третьої особи у справі - Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, починаючи з отримання замовником або проектувальником вихідних даних. Згідно з ч. 1 ст. 29 вказаного Закону основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, які надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, тобто Департаментом. Вказує, що на підставі заяви директора ТОВ Укрбудінвест ОСОБА_7 надано містобудівні умови та обмеження за реєстраційними номерами МБУ-2016/0002 та МБУ-2016/0003, які містять комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення та інші вимоги до об'єктів будівництва. Пояснює, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта.

15.11.2016 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання першого відповідача щодо застосування строків позовної давності, в яких зазначає наступне:

- схема земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ Укрбудінвест до листа мешканців будинку по вул. Тбіліській, 9 від 22.04.2014 року не додавалась, відтак ОСОБА_8 користувався не точною схемою ділянки, що є додатком до договору оренди землі, а власноруч виготовленою схемою відповідно до встановленого другим відповідачем будівельного паркану;

- точні межі земельної ділянки ні ОСОБА_8, ні інші мешканці будинку не знали, оскільки паркан було встановлено тільки з трьох боків, з боку підпірних стінок будівельний паркан було встановлено тільки в 2016 році, отримати реальну схему у ОСОБА_8 не було жодної можливості;

- якщо допустити, що один мешканець будинку знав про порушення його прав при прийнятті спірного рішення, це не доводить, що про такі порушення знали всі мешканці будинку;

- Запорізька міська рада посилається на листи і документи мешканців будинку, а спірні рішення порушують права співвласників багатоквартирного будинку, що є зовсім різними речами;

- наявність листів групи мешканців чи одного мешканця ще не доводить, що всі співвласники будинку знали чи могли знати про порушення їх прав, оскільки ні міська рада, ні забудовник їх про це не повідомив і жодної законодавчо визначеної можливості отримати договір оренди землі з додатками, де чітко визначені межі земельної ділянки жоден з співвласників будинку не мав, ця інформація стала доступною для співвласників тільки в ході зборів з ініціативи забудовника в грудні 2015 року;

- наведені Запорізькою міською радою докази щодо пропуску строку позовної давності стосуються виключно мешканців будинку, наразі позов подано не мешканцями, і не співвласниками будинку, а юридичною особою Об'єднанням співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» , яке було створено тільки 27.05.2016 року, до цього моменту позивач не міг знати, що прийняті до його реєстрації рішення будуть порушувати законні права та обов'язки створеного ОСББ;

- вважає, що строк позовної давності починається з дня наступного за днем реєстрації позивача як юридичної особи, тобто з 28.05.2016 року.

30.11.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 41 ГПК України про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке мотивовано необхідністю вирішення питання щодо будівельної якості та призначення підпірних стінок, що потребує спеціальних знань. Проведення судової будівельно-технічної експертизи позивач пропонує доручити судовому експерту ОСОБА_9, оплату за її проведення покласти на позивача, на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи відповідають збудовані підпірні стінки будинку № 9 по вул. Тбіліській, м. Запоріжжя проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНіП, стандартам, технічним умовам тощо)?

- Чи є підпірні стінки будинку № 9 по вул. Тбіліській м. Запоріжжя нерухомим майном?

- Яка група капітальності (категорія складності) підпірних стінок будинку № 9 по вул. Тбіліській м. Запоріжжя?

- Яке функціональне призначення підпірних стінок будинку № 9 по вул. Тбіліській м. Запоріжжя? Чи забезпечують вони безпечну експлуатацію фундаментів та основи житлового будинку № 9 по вул. Тбіліській м. Запоріжжя та підземних інженерних мереж, що відносяться до вказаного будинку?

- Чи відповідають фактичні розміри підпірних стінок будинку № 9 по вул. Тбіліській м. Запоріжжя проектній документації?

30.11.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить прийняти в якості доказів копію пояснювальної записки по об'єкту Техніко-Робочий проект будівництва житлового будинку підвищеної етажності по вул. Дунайській в м. Запоріжжя та лист ДП Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект № 185 від 23.11.2016 року.

30.11.2016 року до суду від позивача надійшло клопотання за приписами ст. 38 ГПК України про витребування доказів, в якому просить витребувати у Державного архіву Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації належним чином засвідчені копії: акту прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення 9-ти поверхового 45 квартирного житлового будинку по вул. Дунайській від 30.12.1981 року та всі акти прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінчених будівництвом об'єктів до житлового будинку по вул. Дунайській від 30.12.1981 року; рішення виконкому Запорізької міської ради від 30.12.1981 року щодо затвердження акту прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення 9-ти поверхового 45 квартирного житлового будинку по вул. Дунайській від 30.12.1981 року та всіх актів прийомки в експлуатацію держаною приймальною комісією закінчених будівництвом об'єктів до житлового будинку по вул. Дунайській від 30.12.1981 року.

Вказане клопотання позивача задоволено ухвалою суду від 30.11.2016 року, якою витребувано вищевказані документи.

06.12.2016 року до суду від третьої особи надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає, що рішенням Запорізької міської ради від 18.02.2011 року № 6 було ліквідовано Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Пояснює, що згідно Положення про Департамент, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 63 від 18.02.2011 року, Департамент не є правонаступником Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, а відтак у нього відсутні будь-які документи, які стали підставою для відведення земельної ділянки площею 0,4354 га по вул. Тбіліській, 9 ТОВ Укрбудінвест .

13.12.2016 року на адресу суду від другого відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній виклав питання для призначення експертизи у справі, проведення якої просить доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції України. Разом з тим зазначає про необхідність уточнення питань позивача які виносяться на дослідження експерту, а саме стосовно того, що дослідження повинно проводитись лише щодо земельної ділянки, яка була відведена ТОВ Укрбудінвест на підставі рішення Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року.

13.12.2016 року на адресу суду надійшли документи з Державного архіву Запорізької області разом з листом № 01-32/2858 від 09.12.2016 року, в якому повідомляється, що державні акти прийомки в експлуатацію будинків житлово-цивільного призначення на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв'язку з чим немає можливості надати акт прийомки 9-типоверхового 45 квартирного житлового будинку по вул. Дунайській.

13.12.2016 року до суду від першого відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а саме копія витягу по детальному плану території Прибережної зони та центру міста з містобудівного кадастру м. Запоріжжя та копія витягу по генеральному плану з містобудівного кадастру м. Запоріжжя.

19.12.2016 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- заперечення представника першого відповідача проти клопотання про проведення судової експертизи необґрунтовані, оскільки основними підставами визнання незаконними рішень Запорізької міської ради та визнання недійсними договору оренди землі і додаткових угод до нього є передача в оренду другому відповідачу земельної ділянки, на якій розташовані підпірні стінки будинку, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9, що було здійснено з порушенням низки норм земельного і цивільного законодавства;

- відповідно до норми ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку будинок і підпірні стінки є спільною сумісною власністю співвласників квартир нашого будинку;

- передача в оренду земельної ділянки під підпірними стінками без згоди співвласників будинку суперечить нормам законодавства, що є підставою для визнання незаконними рішень Запорізької міської ради та визнання недійсними договору оренди землі і додаткових угод до нього;

- питання, запропоновані позивачем на вирішення судової експертизи мають на меті довести, що підпірні стінки є капітальними спорудами, відносяться до об'єктів нерухомості, спроектовані і збудовані з метою безпечної експлуатації фундаментів та основи житлового будинку № 9 по вул. Тбіліській, м. Запоріжжя та підземних інженерних мереж, тобто є несуче-огороджувальними конструкціями будинку, які відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку є спільною сумісною власністю співвласників і не можуть бути зруйновані без згоди співвласників, а земельну ділянку під підпірними стінками не мали права передати в оренду другому відповідачу;

- визначення фактичних розмірів підпірних стінок вважає необхідним додатковим доказом, що третя підпірна стінка знаходяться на земельній ділянці, переданій в оренду на підставі оспорюваних документів;

- вважає недоцільним на вирішення судової експертизи винести перші два питання, запропоновані другим відповідачем, оскільки вони фактично дублюють один одного і дублюють питання, запропоновані позивачем,

- недоречним вважає винесення на розгляд експертизи запропоноване другим відповідачем питання чи знаходиться станом на дату проведення експертизи на земельній ділянці по вул. Тбіліській. 9 площею 0,4354 га, що була відведена під розташування житлового комплексу будь-які елементи споруд чи систем інженерного захисту будинку розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9;

- питання чи здавалися підпірні стінки в експлуатацію разом з будинком не відносяться до питань будівельно-технічної експертизи;

- вказує, що питання про відповідність проекту нового будівництва державним стандартам та будівельним нормам взагалі не має жодного відношення до даної справи;

- зазначає, що всі три підпірні стінки є одним цілим і мають одне функціональне призначення, а також визначити чи забезпечують вони безпечну експлуатацію фундаментів та основи житлового будинку № 9 по вул. Тбіліській, м. Запоріжжя та підземних інженерних мереж, що відносяться до вказаного будинку не можна провівши дослідження тільки на орендованій ділянці;

- особу запропонованого експерта позивач визначив виходячи з переліку експертів Мін'юсту, зареєстрованих в Запорізькій області та даних про експертів отриманих з Інтернету. Просить задовольнити клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність дійсної потреби для призначення в даній справі судової експертизи, виходячи з предмету спору та заявлених позивачем вимог, в позовній заяві, а відтак клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Стосовно клопотань відповідачів про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Нормою ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зі змісту, клопотань відповідачів у справі вбачається, що вони вказують саме на пропуск строку позовної давності, посилаючись при цьому на мешканців будинку по вул. Тбіліській, 9 в м. Запоріжжі.

Втім, строк позовної давності застосується саме до вимог, заявлених позивачем в позовній заяві. Оскільки позивачем в даній справі є саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» (в інтересах мешканців будинку), то строк для звернення до суду з позовом про захист прав мешканців будинку слід визначати саме з моменту, коли Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» , яке є позивачем, дізналося про порушення прав мешканців.

Матеріали справи свідчать, що Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.05.2016 року, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області № 1059/2016 від 01.06.2016 року. До моменту проведення державної реєстрації позивач не міг знати, що прийняті до його реєстрації рішення Запорізької міської ради будуть порушувати законні права та обов'язки мешканців будинку.

Таким чином, строк позовної давності для звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» з позовом до суду в даній справі почав спливати з 28.05.2016 року, тобто з наступного дня після державної реєстрації вказаної юридичної особи.

Відтак клопотання відповідачів про сплив строку позовної давності не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судовому засіданні 19.12.2016 року підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представники відповідачів в судовому засіданні 19.12.2016 року проти позову заперечили та наполягали на задоволенні клопотань про сплив строку позовної давності.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідачів, пояснення третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що рішенням Запорізької міської ради четвертого скликання тридцять першої сесії № 17/210 від 17.03.2006 року Про передачу в оренду ТОВ Укрбудінвест земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу (п. п. 1, 2, 4) вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4354 га по вул. Тбіліській, 9 Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест .

2. Передати в оренду строком на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:001:0398) площею 0,4354 га (землі під забудовою) для розташування житлового комплексу по вул. Тбіліській, 9 в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель Запорізької міської ради.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест після прийняття даного рішення у двомісячний термін укласти договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію та одержати в установленому порядку.

На виконання вказаного рішення 19.05.2006 року між Запорізькою міською радою, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест , далі Орендар, був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за № 040626100511.

Відповідно до п. 1, 2. Договору Орендодавець відповідно до рішення тридцять першої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4354 га.

Згідно з п. 9-11 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 5070 грн. 67 коп. (п'ять тисяч сімдесят грн. 67 коп.) на протязі строку будівництва об'єкта та в розмірі 10141 грн. 34 коп. (десять тисяч сто сорок одна грн. 34 коп.) з дня введення об'єкту до експлуатації за загальну площу земельної ділянки за календарний рік в цінах 2006 року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району 33218812600007 в відділенні Держказначейства у Орджонікідзевському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014130, код 13050200.

Пунктами 14, 15 Договору сторони визначили, що земельна ділянка передається в оренду для: розташування житлового комплексу. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.

Умовами п. 19 Договору сторони визначили, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Згідно з п. 8 Договору договір укладається на десять років.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту прийому-передачі від 13.06.2006 року, перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий № 2310100000:05:001:0398, загальною площею 0,4354 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9 у придатному стані для розташування житлового комплексу.

В подальшому 18.09.2008 року між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест буда укладена додаткова угода до Договору, за змістом якої сторони узгодили викласти пункти 9, 10, 11 договору в наступній редакції, а саме: 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 1920 грн. 04 коп. (одна тисяча дев'ятсот двадцять грн. 04 коп.), що складає 0,09% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 р. 10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. 11. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району 33215812700007 в управління Держказначейства у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, код 13050200 .

Рішенням Запорізької міської ради шостого скликання шістдесятої сесії № 63/137 від 26.08.2015 року Про поновлення ТОВ Укрбудінвест договору оренди землі по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу (п. п. 1, 2.4.) вирішено:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест (і.п.н. 32861095) строком на 10 років договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:05:001:0398) площею 0,4354 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку) по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу шляхом укладання відповідного договору в межах, раніше затверджених рішенням міської ради від 17.03.2006 року № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ Укрбудінвест земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради.

2.4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест після закінчення строку оренди землі договір оренди поновити в установленому законодавством порядку.

На виконання вказаного рішення 28.10.2015 року між Запорізькою міською радою, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест , далі Орендар, був укладений додатковий договір № 201505000500529 до Договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, далі Додатковий договір.

Відповідно до п. п. 1-3 Додаткового договору Орендодавець відповідно до рішення тридцять першої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року та рішення шістдесятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 63/137 від 26.08.2015 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9. Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності. В оренду передається земельна ділянка площею 0,4354 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:05:001:0398.

Згідно з п. 11 Додаткового договору він укладений до 26.08.2025 року.

Позивач в позові вказує, що мешканці будинку № 9 по вул. Тбіліській дізналися, що на земельній ділянці, розташованій біля будинку планується будівництво житлового комплексу в грудні 2015 року на зборах мешканців будинку, проведених за ініціативою замовника будівництва - Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест (далі - відповідач). На вказаних зборах представники забудовника ознайомили мешканців будинку з планом земельної ділянки, переданої їм в оренду, та проектом будівництва, внаслідок чого з'ясувалося, що до складу ділянки, переданої в оренду забудовнику входить земельна ділянка, яка знаходиться під підпірними стінками будинку мешканців. Вказує, що зазначені обставини порушують права співвласників будинку і, за умови реалізації проекту, виникає загроза руйнування самого будинку. Позивач вважає, що вказані рішення Запорізької міської ради, договір оренди землі та додаткова угода і додатковий договір до нього не відповідають законодавству України, у зв'язку з чим мають бути визнані незаконними та недійсними.

Позивач в позові пояснює, що на земельній ділянці, яку було передано в оренду відповідачу відповідно до рішення Запорізької міської ради від 17.03.2006 року № 17/210 розташована підпірна стінка будинку. Оскільки дев'ятиповерховий будинок розташований на схилі, перепад рівнів природних ґрунтів якого згідно генплану будинку, становить 11 метрів, і частина будинку побудована на насипному ґрунті, проектною документацією було передбачено будівництво трьох підпірних стінок з метою недопущення зсуву ґрунтів і руйнування будинку. Вважає, що підпірні стінки є спорудами системи інженерного захисту будинку і є складовою частиною конструкції будинку, а також відповідно до ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку будинок і підпірні стінки є власністю співвласників квартир будинку. Вказує, що будувались і здавались в експлуатацію підпірні стінки разом з будинком. Разом з тим зазначає, що передача в оренду земельної ділянки під підпірними стінками співвласниками будинку не узгоджувалась, мешканці навіть не знали, що забудовнику передана в оренду дана земельна ділянка.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає наступні:

- оспорювані рішення Запорізької міської ради прийнято з перевищенням компетенції і грубо порушують право власності співвласників та їх право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані підпірні стінки, а також право визначення порядку використання цієї земельної ділянки;

- рішення Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року прийнято з порушенням норм містобудівного законодавства України, а саме при прийнятті рішення не додержані норми ст. 12 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції, чинній на час передачі земельної ділянки в оренду);

- зміст договору оренди землі від 19.05.2006 року (зареєстрований у Державному реєстрі земель від 13.06.2006 року за № 040626100511) суперечить нормам ст. 42, 120 Земельного кодексу України, відповідно до яких право користування і розпорядження земельною ділянкою, переданою в оренду належить співвласникам нерухомого майна;

- договір оренди землі від 19.05.2006 року, укладений на підставі незаконного рішення, суперечить нормам цивільного та земельного законодавства та може бути визнаний недійним;

- договір оренди землі від 19.05.2006 року з боку Запорізької міської ради укладений під впливом помилки, оскільки якщо б останній було відомо про існування підпірних стінок, то вказаний договір не укладався, або земельна ділянка була б значно меншого розміру;

- додаткова угода від 18.09.2008 року до договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року суперечить податковому законодавству України і відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України має бути визнана недійсною;

- рішення Запорізької міської ради № 63/137 від 26.08.2015 року, яким продовжено відповідачу строк оренди раніше виділеної земельної ділянки, переданої з порушенням земельного та містобудівного законодавства, повторює всі порушення законодавства, допущені при прийнятті рішення Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року, тобто є незаконним;

- рішення Запорізької міської ради № 63/137 від 26.08.2015 року не можна вважати законною підставою для продовження строку дії договору оренди землі, оскільки депутати не голосували за прийняття такого рішення про що свідчить стенограма 60 чергової сесії Запорізької міської ради;

- оскільки рішення щодо поновлення договору оренди землі депутатами Запорізької міської ради не приймалося, то подальше укладення 28.10.2015 року додаткового договору до договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року не може вважатись законним, а сам додатковий договір дійсним;

- враховуючи, що другий відповідач не виконував належним чином умови договору оренди землі щодо орендної плати, зазначений додатковий договір укладено в порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою між сторонами виник спір у сфері земельних правовідносин, пов'язаних з передачею в оренду земельних ділянок.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 06.10.1998 року визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про визнання недійсними рішень Запорізької міської ради про надання в оренду другому відповідачу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9 та про поновлення строку оренди вказаної земельної ділянки другому відповідачу, а також вимоги про визнання недійсними договору оренди землі, укладеного на виконання вказаних рішень Запорізької міської ради, додаткової угоди та додаткового договору до нього.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997 року (в редакції, яка діяла станом на день прийняття оспорюваних рішень Запорізькою міської радою) визначено, що система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси

- територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

Статтею 26 вказаного Закону визначена виключна компетенція сільських, селищних та міських рад, а саме пунктом 34 ч. 1 даної статті Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. а , б , в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту викладених норм вбачається, що Запорізька міська рада відповідно до Закону є органом місцевого самоврядування та наділена повноваженнями вирішувати на пленарних засіданнях питання регулювання земельних відносин, а саме: розпоряджатися землями територіальних громад та надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності.

Фактичні обставини справи свідчать, що земельна ділянка по вул. Тбіліська, 9 загальною площею 0,4354 га, яка передана в оренду другому відповідачу, належить на праві комунальної власності Запорізькій міській раді про що безпосередньо зазначено в п. 2 додаткового договору № 2015050005000529 від 28.10.2015 року до договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року. Разом з тим безпосередньо зі змісту п. 2 оскаржуваного рішення Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року та п. 1 рішення Запорізької міської ради № 63/137 від 26.08.2015 року вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:001:0398) площею 0,4354 га по вул. Тбіліській, 9, надається в оренду за рахунок земель Запорізької міської ради.

Таким чином, Запорізька міська рада, діючи як власник вказаної земельної ділянки реалізувала надані їй чинним законодавством України повноваження в сфері земельних відносин, надавши вказану земельну ділянку в оренду на підставі прийнятого на пленарному засіданні рішення № 17/210 від 17.03.2006 року.

Оскаржуючи рішення Запорізької міської ради № 17/210 від 17.03.2006 року Про передачу в оренду ТОВ Укрбудінвест земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу позивач зазначає, що останнє прийнято з порушенням норм містобудівного законодавства України, а саме ст. 12 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції чинній на час передачі земельної ділянки в оренду), відповідно до якої міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень вирішують питання надання у користування земельних ділянок відповідно до генеральних планів населених пунктів. При цьому зазначає, що генеральним планом м. Запоріжжя будівництво нових об'єктів на вказаній земельній ділянці не передбачено.

Так, приписами абзацу 2 ст. 12 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції чинній на час передачі земельної ділянки в оренду, станом на 02.06.2000 року) № 1699-ІІІ від 20.04.2000 року передбачено, що відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами:

- вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;

- надання у власність чи в користування земельних ділянок , надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування;

- узгоджують питання забудови та іншого використання територій, в яких заінтересовані територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

В матеріалах справи міститься надана першим відповідачем копія витягу по генеральному плану з містобудівного кадастру м. Запоріжжя (том 2, а.с. 86-87), зі змісту якого вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9 та була передана в оренду другому відповідачу, належить до території багатоповерхової забудови та має цільове використання: розташування житлового будинку .

Разом з тим зі змісту наданої першим відповідачем копії витягу по детальному плану території Прибережної зони та центру міста з містобудівного кадастру м. Запоріжжя (том 2, а.с. 84-85) також вбачається, що спірна земельна ділянка належить до земель багатоповерхової забудови з цільовим використанням: розташування житлового будинку . При цьому у вказаному витягу спірна земельна ділянка має умовне позначення 2.13, що означає - відведення під забудову.

Поряд з цим про те, що спірна земельна ділянка відноситься за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови зазначено в п. 15 договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року та п. 18 додаткового договору № 2015050005000529 від 28.102015 року до договору оренди землі.

Таким чином, відповідно до діючого Генерального плану м. Запоріжжя земельна ділянка по вул. Тбіліська, 9, площею 0,4354 га розташована на території багатоповерхової житлової забудови, а відтак розташування на цій ділянці багатоповерхового житлового будинку, що передбачено умовами оспорюваного договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року та додаткового договору № 2015050005000529 від 28.10.2015 року, відповідає нормам містобудівного законодавства України, в т.ч. і ст. 12 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції чинній на час передачі земельної ділянки в оренду, станом на 02.06.2000 року). Відтак порушення з боку Запорізької міської ради при прийнятті рішення № 17/210 від 17.03.2006 року норм містобудівного законодавства України, в т. ч. і ст. 12 Закону України Про планування і забудову територій відсутнє.

В позовній заяві позивач зазначає про перевищення Запорізькою міською радою повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень з посиланням на порушення права власності співвласників житлового будинку по вул. Тбіліській, 9 та їх права на користування земельною ділянкою, на якій розташовані підпірні стінки, оскільки вважає, що відповідно до ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку підпірні стінки є власністю співвласників квартир будинку.

Частиною 2 ст. 4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку № 417-VIII від 14.05.2015 року визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 5 вказаного Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону.

Приписами ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Разом з тим вказаною статтею Закону визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

При цьому зі змісту вказаного Закону вбачається, що він не визначає такого поняття як підпірні стінки, в тому числі не відносить їх ані до спільного майна багатоквартирного будинку, ані до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

В матеріалах справи міститься копія пояснювальної записки ДП Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект по об'єкту Техно-Робочий Проект будівництва житлового будинку підвищеної поверховості по вул. Дунайській в м. Запоріжжі (том 2, а.с. 46-53), зі змісту якого вбачається, що вказаний проект передбачав будівництво підпірних стінок, виходячи з рельєфу місцевості ділянки розташування будинку. Також до матеріалів справи долучено завдання на проектування, в якому зазначено: враховуючи значне падіння рельєфу розробити систему підпірних стінок та сходів .

Докази в підтвердження права власності позивача на житловий будинок по вул. Тбіліська, 9 (стара назва вул. Дунайська) в м. Запоріжжі, в т.ч. права власності на підпірні стінки в матеріалах справи відсутні. Крім того в матеріалах справи відсутня технічна документація на будинок, зокрема акт приймання в експлуатацію 9-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку по вул. Тбіліська, 9. Натомість в матеріалах справи є виписка з акту приймання в експлуатацію будівлі (споруди) (том 2, а.с. 62), який не містить будь-яких зазначень про підпірні стінки.

Позивач не довів суду наявність права власності на спірне майно. Крім того позивачем не доведено, що підпірні стінки є спільним майном багатоквартирного будинку в розумінні норм Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Відтак, твердження позивача про порушення права власності співвласників житлового будинку є безпідставними та необґрунтованими, в тому числі відсутнє порушення прав самого позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Запорізька міська рада, в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством України, прийняла рішення № 17/210 від 17.03.2006 року Про передачу в оренду ТОВ Укрбудінвест земельну ділянку по вул. Тбіліська, 9 для розташування житлового комплексу , не порушивши при цьому норм містобудівного законодавства та прав позивача.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради шостого скликання шістдесятої сесії від 26.08.2015 року № 63/137 Про поновлення ТОВ «Укрбудінвест» договору оренди землі по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування вимоги про визнання недійсним вказаного рішення Запорізької міської ради позивач вказує, що депутати не голосували за прийняття такого рішення, посилаючись на стенограму 60 чергової сесії Запорізької міської ради.

Однак, докази в підтвердження обставин, на які посилається позивач, в матеріалах справи відсутні.

Поновлення договору оренди землі врегульовано приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року, частиною 1 якого передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Таким чином, враховуючи закінчення терміну дії договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року Запорізька міська рада, як власник земельної ділянки по вул. Тбіліська, 9 в межах своїх повноважень та норм чинного законодавства України, здійснила своє волевиявлення шляхом прийняття оскаржуваного рішення № 63/137 від 26.08.2015 року, поновивши при цьому другому відповідачу строком на 10 років договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:05:001:0398) площею 0,4354 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку) по вул. Тбіліській, 9 в м. Запоріжжі.

Пунктом 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» № 02-5/35 від 26.01.2000 року передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведено суду факту перевищення повноважень першим відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень № 17/210 від 17.03.2006 року та № 63/137 від 26.08.2015 року, в т.ч. порушення норм містобудівного законодавства України, та факт порушення його прав вказаними рішеннями, а відтак не доведено підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради про визнання незаконними рішення Запорізької міської ради четвертого скликання тридцять першої сесії від 17.03.2006 року № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ «Укрбудінвест» земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу та рішення Запорізької міської ради шостого скликання шістдесятої сесії від 26.08.2015 року № 63/137 Про поновлення ТОВ «Укрбудінвест» договору оренди землі по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу слід відмовити.

Стосовно вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511 суд вважає зазначити наступне.

В якості підстави для задоволення вказаної позовної вимоги позивач вказує, що договір оренди укладений під впливом помилки та його зміст суперечить нормам ст. 42, 120 Земельного кодексу України. При цьому зазначає, що має місце помилка з боку першого відповідача щодо об'єкту оренди, яка є суттєвою, оскільки передана в оренду ділянка під підпірними стінками по-перше, не може використовуватись за призначенням для будівництва житлового комплексу, та по-друге, порушує права співвласників, яким належить право власності на підпірні стінки, а отже і право користування цією земельною ділянкою.

Так, приписами ст. 229 ЦК України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача (пункт 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними ).

Позивачем не доведений факт укладення договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511 під впливом помилки з боку першого відповідача, оскільки доказів в підтвердження вказаних обставин не надано.

Натомість матеріали справи свідчать, що вказаний договір був укладений на підставі рішення Запорізької міської ради № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ «Укрбудінвест» земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу , прийнятого у відповідності з чинним законодавством України та нормами містобудівного законодавства України.

Крім того, як зазначає перший відповідач у відзиві на позовну заяву, на момент прийняття вказаного рішення та укладення договору оренди землі у м. Запоріжжі діяв Порядок регулювання земельних відносин у м. Запоріжжі, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 09.06.2004 року № 38. Вказаний порядок передбачав, що проект відведення земельної ділянки повинен включати висновки служб міста, зокрема і Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Вказує, що Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради при оформленні земельної ділянки ТОВ Укрбудінвест надало позитивний висновок щодо відповідності генеральному плану міста Запоріжжя та можливості її передачі в оренду під забудову відповідному товариству.

Разом з тим, оскільки, як зазначено вище позивач не довів суду наявність права власності на підпірні стінки, та що підпірні стінки є спільним майном багатоквартирного будинку в розумінні норм Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , а тому твердження позивача про те, що зміст договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511 суперечить нормам ст. 42, 120 Земельного кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, позивач не довів наявність передбачених законом підстав для визнання договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511 недійсним, відтак у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» про визнання недійсним договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,4354 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9, для розташування житлового комплексу, слід відмовити.

З приводу позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 18.09.2008 року до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що за умовами додаткової угоди від 18.09.2008 року до Договору сторони дійшли згоди внести зміни до п. 9, 10, 11, змінивши зокрема розмір орендної плати, а саме в розмірі 1920 грн. 04 коп., що складає 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2008 року.

Позивач в позові зазначає, що вказана додаткова угода суперечить податковому законодавству України, оскільки передбачає пільговий розмір орендної плати, який не може застосовуватись до земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ Укрбудінвест , у зв'язку з тим, що на цій ділянці не розташовані ні житлові, ні інші будови, перераховані у ч. 6 ст. 7 Закону України Про плату за землю .

Як зазначає перший відповідач у відзиві на позовну заяву, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 18.01.2008 року № 9 Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006 року № 14 Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі , керуючись п. 8 розділу 2 Закону України Про державний бюджет на 2008 рік міська рада вирішила встановити орендну плату за земельні ділянки у м. Запоріжжі такою, що не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю . При цьому пунктом 3 вказаного рішення міської ради визначено, що орендна плата за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється з урахуванням положень Закону України Про плату за землю .

Приписами ч. 6 ст. 7 Закону України Про плату за землю (в редакції, яка діяла станом на час передачі в оренду другому відповідачу земельної ділянки за договором оренди) визначено, що податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Враховуючи те, що земельна ділянка, загальною площею 0,4354 га по вул. Тбіліській, 9 згідно з п. 15 договору оренди землі має цільове призначення - землі житлової та громадської забудови та передана в оренду другому відповідачу з метою розташування житлового комплексу, відтак ставка податку за земельну ділянку та відповідно ставка орендної плати встановлена умовами спірної додаткової угоди від 18.09.2008 року згідно рішень Запорізької міської ради та у відповідності з чинним законодавством України.

Таким чином, позивач не довів наявність передбачених законом підстав для визнання додаткової угоди від 18.09.2008 року до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511 недійсною, відтак у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» про визнання недійсною додаткової угоди від 18.09.2008 року до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» , слід відмовити.

Однією з позовних вимог в даній справі є вимоги про визнання недійсним додаткового договору від 28.10.2015 року № 2015050005000529 до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511.

Обґрунтовуючи вказану позовну вимогу позивач зазначає, що зазначений додатковий договір укладено в порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки другий відповідач не виконував належним чином умови договору оренди землі щодо орендної плати.

Частина 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення

договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Докази неналежного виконання другим відповідачем своїх зобов'язань щодо орендної плати за договором оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511 в матеріалах справи відсутні.

Відтак, враховуючи закінчення терміну дії договору оренди землі № 040626100511 від 13.06.2006 року, належне виконання другим відповідачем умов вказаного договору, Запорізька міська рада, як власник земельної ділянки по вул. Тбіліська, 9 в межах своїх повноважень та норм чинного законодавства України, прийняла рішення № 63/137 від 26.08.2015 року, поновивши другому відповідачу строком на 10 років договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:05:001:0398) площею 0,4354 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку) по вул. Тбіліській, 9 в м. Запоріжжі.

Пунктом 2.4. вказаного рішення Запорізької міської ради № 63/137 від 26.08.2015 року зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудінвест після закінчення строку оренди землі договір оренди поновити в установленому законодавством порядку.

На виконання вказаного пункту рішення 28.10.2015 року між Запорізькою міською радою та ТОВ Укрбудінвест був укладений додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511.

Вищевикладене свідчить про те, що додатковий договір укладений у відповідності з чинним законодавством України, не порушуючи при цьому прав позивача, відтак підстави для визнання вказаного договору недійсним відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» про визнання недійсним додаткового договору від 28.10.2015 року № 2015050005000529 до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» , слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 грн. покладаються на позивача у справі - Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» , згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради про визнання незаконними рішення Запорізької міської ради четвертого скликання тридцять першої сесії від 17.03.2006 року № 17/210 Про передачу в оренду ТОВ «Укрбудінвест» земельної ділянки по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу та рішення Запорізької міської ради шостого скликання шістдесятої сесії від 26.08.2015 року № 63/137 Про поновлення ТОВ «Укрбудінвест» договору оренди землі по вул. Тбіліській, 9 для розташування житлового комплексу - відмовити.

2. У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» до Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» про визнання недійсними:

- договору оренди землі від 19.05.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,4354 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 9 , для розташування житлового комплексу,

- додаткової угоди від 18.09.2008 року до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» ,

- додаткового договору від 28.10.2015 року № 2015050005000529 до договору оренди землі від 13.06.2006 року № 040626100511, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» - відмовити.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 грн. покладаються на позивача у справі - Об'єднання співвласників багатоквартирного Будинку «Тбіліська, 9-Запоріжжя» .

Повне рішення складено - 23.12.2016 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді Т.А. Азізбекян

ОСОБА_10

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.