Ухвала

від 27.12.2016 по справі 904/8625/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.12.2016 Справа № 904/8625/16

За заявою: ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.16 р.

У справі:

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпро до ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2", м. Дніпро про стягнення 32 156,28 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 30.11.16 позов задоволено в повному обсязі, та видано відповідний наказ про стягнення з ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2" на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго суму за недораховану активну електроенергію в розмірі 32 156,28 грн. та 1 378,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

На виконання рішення суду виданий наказ від 16.12.16.

До господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2" про відстрочку виконання рішення суду від 30.11.16 до 01.05.17.

Ухвалою суду від 22.12.16 прийнято до розгляду цю заяву та призначено її у засідання на 27.12.16.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Розглянувши подану заяву, та матеріали справи суд встановив.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

При цьому, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п.7.1.2).

Крім того, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Сторона, яка подає заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Доказами у справі відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, належними доказами являються виписки з банківських установ про відсутність коштів на всіх його банківських рахунках, відомості про стан його майна, про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, тощо, надання інших доказів про обставини, які б могли свідчити про неможливість виконання рішення суду, незважаючи на те, що такий обов'язок ГПК покладено на заявника.

Всупереч вимогам ст. 32 ГПК України, боржником не було надано жодних доказів, щодо свого складного матеріального становища, яке б ускладнювало або робило неможливим виконання даного судового рішення. Також Боржником не надано доказів, яким саме чином буде погашатись заборгованість та з яких джерел фінансування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, означає покладання на підприємця тягара несприятливих наслідків такої діяльності.

В заяві про розстрочку виконання рішення, заявником не наведено обгрунтованих обставин, та не надано належних доказів у її підтвердження. Саме по собі складне фінансово- господарське становище підприємства не свідчить про те, що боржник не може виконати рішення суду.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2" про відстрочку виконання рішення суду від 30.11.16 до 01.05.17, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 "ЖИТЛОВО - ОСОБА_2 № 30 "МАРС-2" про відстрочку виконання рішення суду від 30.11.16 до 01.05.17, відмовити.

Суддя ОСОБА_3