Ухвала

від 29.12.2016 по справі 906/1293/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "29" грудня 2016 р. Справа № 906/1293/16

Господарський суд Житомирської області у складі судді Омельяна О.С., розглянувши заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ідентифікаційний код 39904577, місцезнаходження: 10014, м. Житомир, м-н Перемоги, 2) від 26.12.2016 № 24107/9/10 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" (ідентифікаційний код 39749439, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, буд. 53), -

встановив:

26.12.2016 до господарського суду Житомирської області надійшла заява Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - заявник) від 26.12.2016 № 24107/9/10 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" (далі - боржник).

Подану заяву мотивовано наявністю заборгованості у боржника зі сплати податків у розмірі 6 702 748,43 грн, з якої 6 701 728,43 грн - основний борг, встановленої постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі № 806/2124/16, та невиконанням банківськими установами, які обслуговують боржника, оформлених заявником на підставі вказаного рішення суду інкасових доручень у зв'язку з відсутністю коштів у боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються також копія виконавчого документа, докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство).

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області підписано начальником ОСОБА_1 Разом з тим, жодних документів на підтвердження того, що начальником Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області є ОСОБА_1 заявником не надано.

Таким чином, в порушення вимог абз. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви не додано належних доказів на підтвердження повноважень начальника Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області ОСОБА_1 щодо підписання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У заяві про порушення справи про банкрутство Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області зазначено, що ідентифікаційний код заявника 38741486. Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.12.2016 № НОМЕР_1 станом на 26.12.2016 (дата звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство) отриманого на запит суду, за вказаним ідентифікаційний кодом зареєстровано Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області, діяльність якої припинено. Таким чином, у поданій заяві всупереч вимог абз. 4 ч.1 ст.11 Закону про банкрутство невірно зазначено ідентифікаційний код ініціюючого кредитора.

Також, у заяві про порушення справи про банкрутство Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області зазначено, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" - 10001, м. Житомир, Шосе Київське, буд. 4/2. Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.12.2016 № НОМЕР_2 станом на 26.12.2016 (дата звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство) отриманого на запит суду, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" (ідентифікаційний код 39749439): 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, буд. 53. Таким чином, у поданій заяві всупереч вимог абз. 3 ч.1 ст.11 Закону про банкрутство невірно зазначено місцезнаходження боржника.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належними доказами відправлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), які мають бути подані до суду в оригіналі.

Судом встановлено, що заявником до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство додано копії фіскального чеку від 26.12.2016 та опису вкладення у цінний лист.

Крім того, як вбачається з копій фіскального чеку та опису вкладення заяву про порушення справи про банкрутство було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" за адресою: 10001, м. Житомир, Шосе Київське, буд. 4/2, а не за місцезнаходження підприємства - 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, буд. 53.

Отже, всупереч вимогам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, заявником до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство не додано належних доказів відправлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів.

Згідно з п. 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174 копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені, підписані працівником апарату суду та скріплені номерною печаткою суду. На копіях судових рішень у верхньому правому куті проставляється штамп "Копія", після тексту судового рішення проставляються штамп суду "Згідно з оригіналом".

Разом з тим, долучена Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до поданої заяви копія постанови Житомирського окружного адміністративного суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не завірена згідно з вимогами вказаної Інструкції.

Згідно із п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі № 806/2124/16 стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" 6 702 748, 43 грн податкової заборгованості на користь державного бюджету через Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Відповідно до довідки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області боржником відкрито наступні рахунки у банківських установах:

- № 37517000245253 (українська гривня) в Державній казначейській службі України;

- № 26009050017478 (українська гривня) в Публічному акціонерному товаристві "КБ "Приватбанк";

- № 37611100245253 (українська гривня) в Державній казначейській службі України;

- 26001010020329 (українська гривня) в Публічному акціонерному товаристві "А-Банк".

З документів, долучених до заяви про порушення справи про банкрутство, судом встановлено часткове вжиття Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області заходів щодо стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

04.11.2016 Публічним акціонерним товариством "А-Банк" отримано інкасове доручення від 31.10.2016 № 1116/0617 на суму 6 702 748,43 грн. 07.11.2016 вказане інкасове доручення було повернуто банком у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника для його виконання.

01.12.2016 Публічним акціонерним товариством "А-Банк" отримано інкасове доручення від 24.11.2016 № 1441/0617 на суму 6 702 748,43 грн. 02.12.2016 вказане інкасове доручення було повернуто банком у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника для його виконання.

Також, у матеріалах заяви міститься супровідний лист Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 14.12.2016 № 12858/10/0625-17 на адресу Публічного акціонерного товариства "А-Банк" про надсилання інкасового доручення № 1553/0617 на суму 6 702 748,43 грн. Будь-якої копії інкасового доручення № 1553/0617 до матеріалів заяви не додано. Докази повернення вказаного інкасового доручення банком без виконання до матеріалів заяви не додано. Зважаючи на викладене, господарський суд приходить до висновку, що інкасове доручення № 1553/0617 на суму 6 702 748,43 грн станом на дату судового засідання перебуває на виконанні у Публічному акціонерному товаристві "А-Банк".

Крім цього, у матеріалах заяви містяться супровідні листи Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 31.10.2016 № 19552/10/06-25-17 та від 24.11.2016 № 21607/10/06-25-17 на адресу Публічного акціонерного товариства "КБ "Приватбанк" про надсилання інкасових доручень № 1115/0617 на суму 6 702 748,43 грн та № 1440/0617 на суму 6 702 748,43 грн відповідно. Копії інкасових доручень № 1115/0617 на суму 6 702 748,43 грн та № 1440/0617 на суму 6 702 748,43 грн заявником до матеріалів заяви не долучено. Відсутні також й докази повернення без виконання вказаних інкасових доручень банком. Зважаючи на викладене, господарський суд приходить до висновку, що інкасові доручення № 1115/0617 на суму 6 702 748,43 грн та № 1440/0617 на суму 6 702 748,43 грн перебувають на виконанні у Публічному акціонерному товаристві "КБ "Приватбанк".

Доказів направлення інкасових доручень на адресу Державної казначейської служби України матеріали заяви не містять.

Отже, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області не вжито всіх заходів з метою виконання судового рішення про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2015 у справі № 923/1649/14.

Як вже було зазначено, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області перші інкасові доручення, які в подальшому подано для виконання Публічному акціонерному товариству "А-Банк" та Публічному акціонерному товариству "КБ "Приватбанк", та на які, як на підставу порушення справи про банкрутство посилається заявник, були оформлені 31.10.2016. Публічним акціонерним товариством "А-Банк" отримано перше інкасове доручення 04.11.2016. Публічним акціонерним товариством "КБ "Приватбанк" отримано перше інкасове доручення 01.11.2016. Доказів направлення інкасових доручень на адресу Державної казначейської служби України матеріали заяви не містять.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про те, що трьохмісячний строк, визначений частиною 3 ст. 10 Закону про банкрутство станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" не закінчився.

За змістом абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 3-67гс15, визначено, що згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Окрім того у абзаці третьому пункту 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 роз'яснено, що щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

У листі Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" від 15.11.2016 № 165/2016 зазначено, що офіційну виписку з Державних реєстрів інтелектуальної власності можна отримати, звернувшись до Державної служби інтелектуальної власності України. Разом з тим, доказів звернення Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Державної служби інтелектуальної власності України до матеріалів справи не додано. Відсутні у матеріалах заяви також й докази пошуку Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у державних реєстрах, що ведуться Державною службою інтелектуальної власності у мережі Інтернет на безоплатній основі, щодо зареєстрованих об'єктів права інтелектуальної власності за боржником.

У матеріалах заяви містяться запити Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, які було надіслано до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Разом з тим, доказів отримання відповідей на вказані запити до матеріалів заяви не додано.

Отже, заявником в порушення вимог абз. 4 ч.7 ст. 11 Закону про банкрутство у заяві не зазначені та до неї не додані докази вжиття всіх, передбачених чинним законодавством, заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, зокрема, докази відсутності у боржника майна, товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання, облік яких здійснюється Державною службою інтелектуальної власності, Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру тощо. Не надано заявником й витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відомостями чи є боржник засновником інших юридичних осіб та чи має відокремлені підрозділи.

У зв'язку з викладеним, висновок Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" будь-яких активів, що унеможливлює отримання заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України, є передчасним.

Відомості щодо застосування до боржника механізму податкової застави у поданій Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області заяві про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" відсутні.

Суд звертає увагу заявника, що згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство орган доходів і зборів чи інший органі, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо, зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Як було зазначено, органи доходів і зборів наділені правом стягнення податкової заборгованості з платників податків шляхом продажу майна боржника, що перебуває у податковій заставі.

Порушення провадження у справі про банкрутство суб'єкта господарювання, що має заборгованість за податками і зборами, за заявою органи доходів і зборів, у разі, якщо вказаний механізм стягнення заборгованості не було застосовано, може мати наслідком продаж активів боржника, у разі їх наявності, для оплати вимог кредиторів боржника у визначеній Законом черговості.

Крім того, Законом про банкрутство на особу, що ініціює порушення провадження у справі про банкрутство, покладено обов'язок сплати грошової винагороди розпоряднику майна боржника, мінімальний щомісячний розмір якої становить два розміри мінімальної заробітної плати.

Отже, не застосування органом доходів і зборів можливостей стягнення заборгованості у порядку продажу активів боржника, що перебувають у податковій заставі, може призвести не тільки до зменшення розміру погашення податкової заборгованості, а і до додаткових витрат державного органу на процедуру банкрутства.

З підстав викладеного в сукупності господарський суд прийшов до висновку, що до з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області не додано доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі про банкрутство; до заяви не додано доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку; до заяви не додано доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку; трьохмісячний строк після прийняття банком інкасового доручення не закінчився, у зв'язку з чим, вказана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі абз. 2, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство та п.1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Керуючись абз. 3, 4 ч. 1 ст. 11, абз. 6 ч. 2 ст. 11, абз. 4 ч. 7 ст. 11, абз. 2, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-

ухвалив:

заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 26.12.2016 № 24107/9/10 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетрокс" повернути без розгляду.

Додаток на 28 арк., у тому числі оригінал платіжного доручення від 21.12.2016 № 1396 на суму 13780,00 грн.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - в наряд;

2 - Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (10014, м. Житомир, м-н Перемоги, 2) - рек.