Рішення

від 26.12.2016 по справі 910/21468/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016Справа №910/21468/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕКС"

Про стягнення 13 857,48 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Чорний А.М. (дов. від 19.01.2016)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.11.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 20.10.2016 Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕКС" (надалі - відповідач) про стягнення 13 857,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21468/16, розгляд справи призначено на 14.12.2016.

В судове засідання, призначене на 14.12.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 14.12.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

14.12.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 26.12.2016.

В судове засідання, призначене на 26.12.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 26.12.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2004 між позивачем ( надалі - зберігач) та відповідачем (надалі - депонент) укладено договір № Х-216 про відкриття рахунку у цінних паперах (далі - Договір, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовам відповідно до положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 № 61, внутрішнього положення зберігача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень депонента.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що депонент оплачує послуги зберігача згідно з цим договором та відповідно до затверджених тарифів зберігача (Додаток № 1), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору вартість послуг зберігача згідно з тарифами вноситься депонентом поквартально до 15 числа місяця наступного за кварталом, в якому були надані послуги, відповідно до рахунку на депозитарні послуги, які зберігач надає депоненту протягом десяти днів після закінчення кварталу.

Додатком № 1 від 26.07.2004 до Договору встановлені тарифи на послуги зберігача закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" для резидентів. Так, абонентська плата складає 20 грн. на місяць (у разі наявності цінних паперів на рахунку протягом місяця) та плата за зберігання цінних паперів - 0,005%, але не менше 50 грн. та не більше 30 000 грн. за місяць (від номінальної вартості цінних паперів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач погодився з даними тарифами, що підтверджується підписом та печаткою на Додатку № 1 від 26.07.2004 до Договору.

Судом встановлено, що в період з 01.10.2006 по 28.09.2012 включно, позивач надав відповідачу послуги зі зберігання цінних паперів на загальну суму 13 857,48 грн. Дані факти підтверджується актами-рахунками за депозитарні послуги за спірний період, які наявні в матеріалах справи.

У свою чергу, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 13 857,48 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких підстав, загальна сума заборгованості за депозитарні послуги перед АТ "ОТП Банк" становить 13 857,48 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 13 857,48грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 66, кв. 5; ідентифікаційний код: 19124182) на користь АТ "ОТП Банк" (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166)суму заборгованості у розмірі 13 857 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.12.2016

Суддя М.О. Лиськов