Рішення

від 23.11.2016 по справі 910/18416/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 910/18416/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги № 01/09/16 від 01.09.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Моніторленд» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Валсан Транс» , м. Боярка, Києво-Святошинський район

про стягнення 9 450, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Моніторленд» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Інтер-Валсан Транс» про стягнення 9 450, 00 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення товару згідно договору позички № 154 від 11.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2016 р. порушено провадження у справі № 910/18416/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Моніторленд» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Валсан Транс» про стягнення 9 450, 00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.11.2016 р.

09.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позички № 154, згідно умов п. 1. 1. якого за даним договором позикодавець зобов'язується передати в безоплатне тимчасове користування користувачеві для використання з метою обліку та контролю руху дорожньо-транспортного засобу та або персоналу GPS/GSM обладнання (далі - майно), згідно умов даного договору на строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати передачі майна, а користувач зобов'язується повернути зазначене майно не пізніше зазначеного строку в тім стані, у якому він його одержав.

Згідно п. 1.3. договору асортимент, кількість, ціна та загальна заставна вартість майна, яке передається у позичку вказується позикодавцем у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п. 1.4. договору датою передачі вважається дата оформлення відповідної видаткової накладної.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що у випадку, якщо майно не було повернуто користувачем у строк, встановлений згідно п. 2.2. договору, позикодавець має право вимагати від користувача негайної оплати повної заставної вартості майна, що було неповернуте згідно умов даного договору, а користувач зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дати отримання такої вимоги від позикодавця оплатити повну заставну вартість такого майна.

Пунктами 6.1. та 6.2. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 05.03.2016 р.

11.02.2016 р. одночасно з підписанням договору між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору, де сторони узгодили найменування, асортимент, ціну, термін та розмір орендної плати майна, що передається, а саме Термінал БИТРЕК 820 в кількості 1 шт, за ціною 2 970, 00 грн, на 30 днів, та ДУТ Стрела в кількості 2 шт., за ціною 3 240 грн, на 30 днів.

На виконання умов договору позивачем 11.02.2016 р. було надано відповідачу у позичку (відповідальне зберігання) Радіотермінал ВІ-820 TREK у кількості 1 шт. та Датчик рівня пального у кількості 2 шт. на загальну суму 9 450, 00 грн, що підтверджується накладною на відповідальне зберігання № 1 від 11.02.2016 р. на суму 9 450, 00 грн, наявною у матеріалах справи.

В серпні 2016 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № б/н від 02.08.2016 р., у якій просив сплатити вартість отриманого майна у розмірі 9 450, 00 грн у триденний строк. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком № 000037724 00107 від 04.08.2016 р. та описом вкладення у цінний лист від 04.08.2016 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із позичкою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його укладення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 827 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Згідно частини 1 статті 831 цього ж кодексу якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Пунктом 3 ч. 2 статті 833 цього ж кодексу встановлено, що користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Статтею 836 цього ж кодексу передбачено, що, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення отриманого у позичку майна не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 9 450, 00 грн, що підтверджується договором позички № 154 від 11.02.2016 р., накладною на відповідальне зберігання № 1 від 11.02.2016 р. на суму 9 450, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 9 450, 00 грн за договором позички № 154 від 11.02.2016 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Валсан Транс» (ідентифікаційний код 39808572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Моніторленд» (ідентифікаційний код 39134002) 9 450 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 грудня 2016 р.