Рішення

від 22.12.2016 по справі 916/2874/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2016 р.Справа № 916/2874/16 За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ ;

До відповідачів: 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Від відповідача 1: - не з'явився.

Від відповідача 2: - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 27.10.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт про стягнення суми заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у сумі 66 277,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2874/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

16.12.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, відповідно до якого відповідач підтвердив існування договору поруки від 01.06.2016р. та звернув увагу суду, що відповідно до п. 2.1. договору поруки з урахуванням укладеної 22.11.2016р. додаткової угоди ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт несе відповідальність за порушення основного договору в сумі 1000грн.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ 16.12.2016р. на виконання вимог ухвали господарського суду Одеської області від 14.11.2016 року про необхідність здійснення розрахунку штрафних санкцій з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України та 366 днів у 2016р., надало до господарського суду одеської області уточнення позовних вимог відповідно до якого просить господарський суд Одеської області стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт заборгованість з урахуванням штрафних санкцій у сумі 59 993,26 грн.

Відповідачі в засідання суду не з`явились, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористалися. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачам за належною адресою, зазначеною в позовній заяві, безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідачів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 22.12.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.06.2015 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ як Постачальником та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія як Покупцем укладений Договір поставки № 322/к.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки № 322/к, Постачальник постачає та передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями та товаросупровідною документацією.

Згідно абз. 2 пункту 2.7. Договору поставки № 322/к, Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов'язання з поставки Товару, якщо він поставив товари до супермаркету абсолют , зазначеному у замовленні Покупця з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовам замовлення Покупця та цьому Договору.

Варто відзначити, що з підписанням абз. 4 пункту 2.3. Договору поставки № 322/к, Сторони погодили, що у випадку відсутності або надання недостовірних чи неналежним чином оформлених документів, Покупець може відмовитись від приймання такого Товару.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки № 322/к ціна Товару визначається на підставі узгодженої та підписаної Сторонами Специфікації товару, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у пункті 9.2. цього Договору протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з дня отримання товарів у супермаркеті Абсолют .

У відповідності до пункту 8.1. цей Договір поставки № 322/к укладений строком до 31.12.2015 року. Строк дії цього Договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

На виконання умов Договору поставки № 322/к ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ поставлено ТОВ Радія Товар за загальну суму 53 864 /п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят чотири/ грн. 15 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними повноважними представниками ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія та завіреними штампами: Видаткова накладна №М0000312 від 18 грудня 2015р., Видаткова накладна №М0000313 від 18 грудня 2015р., Видаткова накладна №М0000314 від 18 грудня 2015р., Видаткова накладна №М0000365 від 22 грудня 2015р., Видаткова накладна № М0000412 від 23 грудня 2015р., Видаткова накладна № М0000413 від 23 грудня 2015р., Видаткова накладна № М0000414 від 23 грудня 2015р. Видаткова накладна №М0000415 від 23 грудня 2015р., Видаткова накладна №М0000496 від 29 грудня 2015р. Видаткова накладна № Н0000167 від 20 січня 2016р., Видаткова накладна № Н0000168 від 20 січня 2016р., Видаткова накладна № Н0000169 від 20 січня 2016р. Видаткова накладна № Н0000170 від 20 січня 2016р., Видаткова накладна №Н0000194 від 21 січня 2016р. Видаткова накладна №Н0000207 від 22 січня 2016р., Видаткова накладна №Н0000208 від 22 січня 2016р., Видаткова накладна №Н0000209 від 22 січня 2016р. Видаткова накладна №О0000139 від 09 лютого 2016р., Видаткова накладна №О0000313 від 18 лютого 2016р. Видаткова накладна №О0000314 від 18 лютого 2016р. ,Видаткова накладна №П0000400 від 23 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000402 від 23 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000404 від 23 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000406 від 23 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000416 від 24 березня2016р., Видаткова накладна №П0000435 від 25 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000436 від 25 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000437 від 25 березня 2016р., Видаткова накладна №П0000438 від 25 березня 2016р., Видаткова накладна №Р0000107 від 07 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000108 від 07 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000112 від 08 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000313 від 08 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000402 від 26 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000496 від 28 квітня 2016р., Видаткова накладна №Р0000497 від 28 квітня 2016р.

Як зазначає позивач, строк виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія зобов'язання з оплати вартості отриманого Товару настав: за поставку Товарів, здійснену 18.12.2015 -01.02.2016 ; за поставку Товару, здійснену 22.12..2015 - 05.02.2016; за поставку Товарів, здійсненуі 23.12.2015 - 06.02.2016; за поставку Товару, здійснену 29.12.2015 - 12.02.2016; за поставку Товарів, здійснену 20.01.2016 - 05.03.2016; за поставку Товару, здійснену 21.01.2016 - 06.03.2016; за поставку Товарів, здійснену 22.01.2016 - 07.03.2016; за поставку Товару, здійснену 09.02.2016 - 25.03.2016; за поставку Товарів, здійснену 18.02.2016 - 16.03.2016; за поставку Товарів, здійснену 23.03.2016 - 07.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 25.03.2016 - 09.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 07.04.2016 - 22.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 08.04.2016 - 23.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 26.04.2016 - 10.06.2016; за поставку Товарів, здійснену 28.04.2016 - 25.05.2016. Однак, станом на сьогоднішній день поставлений Товар в повному обсязі не оплачено.

Між ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ та ТОВ Радія проведено звіряння взаємних розрахунків, про що підписано акт звірки взаєморозрахунків за 3 квартал 2016 року. За результатами звіряння встановлено, що станом на 30.09.2016 року наявна заборгованість ТОВ Радія на користь ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ в розмірі 51 170,93 грн.

Після підписання зазначеного Акту звірки ТОВ Радія здійснено часткову оплату поставленого Товару в наступному розмірі: 28.10.2016 року - 2 693,22 грн. та 30.11.2016 - 2 693,22 грн., що підтверджується відповідними банківськими платіжними дорученнями.

Таким чином, як зазначає позивач станом на дату подачі цих уточнень позовних вимог сума заборгованості ТОВ Радія перед ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ за поставку Товару за договором поставки № 322/к від 01.06.2015 року становить 45 784 (сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп

При цьому, в момент укладення Договору поставки № 322/к ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт виявило бажання виступити поручителем ТОВ Радія перед ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ з оплати Товарів, поставлених за Договором, про що 01.06.2015 укладено договір поруки.

Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ Ільяс Еліт солідарно з Боржником ТОВ Радія несе відповідальність за порушення Основного договору, а саме Договору поставки № 322/к від 01.06.2015 в сумі 5 000, 00 грн.

21.11.2016 року ТОВ Ільяс Еліт та ТОВ АЛОКОЗАЙ ТІ підписано додаткову угоду до договору поруки, відповідно до умов якого зменшено суму, за сплату якої відповідає ТОВ Ільяс Еліт , до 1 000,00 грн. та п. 2.1. викладено в наступній редакції: 2.1. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язання за Основним договором зі сплати вартості поставленого товару в сумі 1 000,00 грн.

Як зазначає позивач, враховуючи неналежне виконання договірних зобов'язань, з боку відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ було вимушене звернутися до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ належним чином виконало умови Договору поставки № 322/к, а саме передало у власність, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія товар на загальну суму 53 864,15 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами.

Також матеріали справи не містять, письмових претензій стосовно якості поставленого товару, що свідчить про те, що постачання продукції виконано у повному обсязі.

Отже, саме прийняття замовником за Договором поставки № 322/к обумовленої продукції від позивача є підставою виникнення у замовника зобов'язання оплатити цей товар відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у пункті 9.2. цього Договору протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з дня отримання товарів у супермаркеті Абсолют .

Господарський суд Одеської області, звертає увагу, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія частково розрахувався за поставлену продукцію на загальну суму ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія після підписання акту звірки взаємних розрахунків, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ в частині стягнення основного богу на суму 45784,49 грн. як обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання з боку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія договірних зобов'язань позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у сумі 1051,42 грн та додатково з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4073,11 грн.

Крім цього, позивачем нараховано пеню у відповідності до Договору поставки № 322/к у розмірі 9084,24грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд не погоджується з доводами позивача з приводу того, що за поставки Товарів, здійснені 18.12.2015 строк оплати настав - 01.02.2016; за поставку Товару, здійснену 22.12.2015 - 05.02.2016; за поставки Товарів, здійснені 23.12.2015 - 06.02.2016; за поставку Товару, здійснену 29.12.2015 - 12.02.2016; за поставки Товарів, здійснені 20.01.2016 - 05.03.2016; за поставку Товару, здійснену 21.01.2016 - 06.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 22.01.2016 - 07.03.2016; за поставку Товару, здійснену 09.02.2016 - 25.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 18.02.2016 - 16.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 23.03.2016 - 07.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 25.03.2016 - 09.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 07.04.2016 - 22.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 08.04.2016 - 23.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 26.04.2016 - 10.06.2016; за поставки Товарів, здійснені 28.04.2016 - 25.05.2016. у зв'язку з тим, що в останній - сорок п'ятий день, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія ще могло розрахуватися з відповідачем в межах договірних зобов'язань, без нарахування штрафних санкцій.

Суд встановив, що за поставки Товарів, здійснені 18.12.2015 строк оплати настав - 02.02.2016; за поставку Товару, здійснену 22.12.2015 - 06.02.2016; за поставки Товарів, здійснені 23.12.2015 - 07.02.2016; за поставку Товару, здійснену 29.12.2015 - 13.02.2016; за поставки Товарів, здійснені 20.01.2016 - 06.03.2016; за поставку Товару, здійснену 21.01.2016 - 07.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 22.01.2016 - 08.03.2016; за поставку Товару, здійснену 09.02.2016 - 26.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 18.02.2016 - 17.03.2016; за поставки Товарів, здійснені 23.03.2016 - 08.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 25.03.2016 - 10.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 07.04.2016 - 23.05.2016; за поставки Товарів, здійснені 08.04.2016 - 24.05.2016; за поставку Товарів, здійснену 26.04.2016 - 11.06.2016; за поставки Товарів, здійснені 28.04.2016 - 26.05.2016. судом здійснено власний розрахунок суми пені та 3% річних відповідно до якого сума 3%, яка підлягає стягненню складає 1050,53грн. та пеня у розмірі 9061,07грн.

За розрахунком господарського суду Одеської області розрахунок інфляційного збільшення є більшим чим сума, яка заявлена позивачем, однак суд не може вийти за рамки позовних вимог, тому стягненню підлягає сума в розрахунку позивача а саме 4073,11грн.

Крім цього, суд вважає вимоги, які заявлені до поручителя законними та підтвердженими належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія .

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія (п/р 26006056214773 в ПАТ КБ Приватбанк Столична філія МФО 380269 код ЄДРПОУ 39546099, 04214, м. Київ, пр-т Оболонський, 52) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 36612006, п/р 26005962502099 в ПАТ ПУМБ МФО 334851) суму боргу в розмірі 44 784,49 грн., 3% річних в розмірі 1050,53грн., пеню в розмірі 9061,07грн. та збитки від інфляції в розмірі 4 073,11 грн., а всього 58 969,20 грн.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія (п/р 26006056214773 в ПАТ КБ Приватбанк Столична філія МФО 380269 код ЄДРПОУ 39546099, 04214, м. Київ, пр-т Оболонський, 52) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ільяс Еліт (67500, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, буд. 42 п/р № 2600737311980 в ПАТ КБ ІНВЕСТБАНК у м. Одеса , МФО 328210 код ЄДРПОУ 38184288) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 36612006, п/р 26005962502099 в ПАТ ПУМБ МФО 334851) суму боргу в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Радія (п/р 26006056214773 в ПАТ КБ Приватбанк Столична філія МФО 380269 код ЄДРПОУ 39546099, 04214, м. Київ, пр-т Оболонський, 52) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АЛОКОЗАЙ ТІ (67500 Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 42, код ЄДРПОУ 36612006, п/р 26005962502099 в ПАТ ПУМБ МФО 334851) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2016р.

Суддя Оборотова О.Ю.