Постанова

від 26.12.2016 по справі 910/1368/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р. Справа№ 910/1368/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Мальченко А.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від ПАТ КП Укренергомонтаж - не з'явився

від ТОВ Спецекспорт - не з'явився

від ТОВ Енерго Актив - Варес М.О. (довіреність №18/08/16 від 18.08.2016 р.)

від Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор - Тіторенко Л.В. (довіреність №740/ЭК від 20.10.2016 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Актив про заміну стягувача у виконавчому провадженні №50863742 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2016 р.

у справі №910/1368/16

за позовом Приватного акціонерного товариства КП Укренергомонтаж

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспорт

третя особа Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство КП Укренергомонтаж звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспорт про стягнення заборгованості у розмірі 8061455,48 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2016 р. у справі №910/1368/16 позов задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 12.04.2016 р. №910/1368/16 про примусове виконання зазначеного судового рішення, а саме про:

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспорт на користь приватного акціонерного товариства КП Укренергомонтаж основної заборгованості в сумі 7937500,00 грн., 10 % річних в сумі 123955,48 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 120921,83 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Енерго Актив до господарського суду була подана заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 50863742 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2016 р. у справі № 910/1368/16 на його правонаступника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Актив про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 50863742, а саме стягувача - Приватного акціонерного товариства КП Укренергомантаж на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Актив .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права на отримання виконання за судовим рішенням.

26.12.2016 р. колегія суддів, вислухавши думку представників, які були присутні у судовому засіданні, вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи - Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор , на підставі ст. 27 ГПК України.

Представник Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу скасувати, в задоволенні заяви відмовити.

Представник ТОВ Енерго Актив в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу залишити без змін.

Представники ПАТ КП Укренергомонтаж та ТОВ Спецекспорт в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників ПАТ КП Укренергомонтаж та ТОВ Спецекспорт .

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 19.12.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників ПАТ КП Укренергомонтаж та ТОВ Спецекспорт не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор та Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Актив , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ Енерго Актив про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 121-4 ГПК України, яка передбачає заміну сторони на стадії виконання судового рішення.

Заява ТОВ Енерго Актив про заміну стягувача у виконавчому провадженні обґрунтована тим, що 20.04.2016 р. між ПАТ КП Укренергомонтаж , як первісним кредитором, та ТОВ Енерго Актив , як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 1-20/04, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає права вимоги до ТОВ Спецекспорт в розмірі 7937500,00 основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі договору від 23.10.2013 р. № 30-02/10-13, укладеного між ПАТ КП Укренергомонтаж , як покупцем та ТОВ Спецекспорт , як постачальником, а саме - право вимоги повернення передплати за договором від 23.10.2013 р. № 30-02/10-13 в розмірі 7937500,00 грн., а також сплати 10 % річних в сумі 123955,48 грн. та 410400,00 грн. неустойки у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання. Тому заявник вважає, що ПАТ КП Укренергомонтаж повинно бути замінене на ТОВ Енерго Актив у виконавчому провадженні №50863742.

Чинним господарським процесуальним законодавством України не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи ч. 1 ст. 25 ГПК України та ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України Про виконавче провадження (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

За результатами судового розгляду виноситься ухвала, що має відповідати загальним вимогам статті 86 ГПК України. З урахуванням приписів частини третьої статті 129 Конституції України та оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, відповідна ухвала, в тому числі й про відмову в заміні сторони виконавчого провадження, може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Процесуальне правонаступництво врегульовано ст. 25 ГПК України, згідно з ч. 1 якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Закон України "Про виконавче провадження" у ч. 5 ст. 8 передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

ЦК України у ст.ст. 512-514 передбачає заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Рішення суду має прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При вирішенні питання щодо заміни сторони (стягувача) у справі іншою особою з'ясуванню підлягають фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як кредитора у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального права.

Скаржник вважає, що суд невірно застосував зазначену норму процесуального закону, оскільки вона передбачає право на звернення з відповідною заявою лише сторони у справі, державного виконавця або приватного виконавця.

Право інших осіб на звернення з такою заявою процесуальним законом не передбачено.

Скаржник вважає, що при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції повинен був враховувати те, що виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Судове рішення у даній справі станом на час розгляду судом заяви ТОВ Енерго Актив не виконано.

Укладаючи спірний правочин, ТОВ Енерго Актив та ПАТ КП Укренергомонтаж фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення.

Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Втім, уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2014 р. у справі № 923/945/13 та в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. № 01-16/131/16.

Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 18.05.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП №51193077 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі №911/573/15 від 25.05.2015 р. про стягнення з боржника - ПАТ КП Укренергомонтаж 1078556,16 грн. на користь Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор .

На даний час на все майно та грошові кошти ПАТ КП Укренергомонтаж державним виконавцем накладений арешт та оголошено заборону на їх відчуження.

Також, ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2016 р. у справі №911/3734/16 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ КП Укренергомонтаж .

Скаржник стверджує, що заміна стягувача ПАТ КП Укренергомонтаж на ТОВ Енерго Актив у виконавчому провадженні має наслідком виведення активів стягувача з-під арешту та нанесення майнової шкоди як Об'єднанню підприємств електротехнічна корпорація Елкор , так і іншим учасникам - кредиторам у справі про банкрутство.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення по даній справі унеможливить виконання ПАТ КП Укренергомонтаж своїх боргових зобов'язань, зокрема, на користь Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор , а відтак майнові права останнього у разі такої заміни можуть бути порушені.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заміни стягувача у виконавчому провадженні №50863742 та вважає, що заява ТОВ Енерго Актив є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі в якості третьої особи - Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор .

Апеляційну скаргу Об'єднання підприємств електротехнічна корпорація Елкор задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. у справі №910/1368/16 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Актив про заміну стягувача у виконавчому провадженні №50863742 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2016 р. - відмовити.

Справу №910/1368/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

А.О. Мальченко