АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурор ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Паладіс-Центр» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2016 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майна та накладено арешт на майно, а саме на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2016 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що матеріали додані на обґрунтування внесеного клопотання не містять у собі дані про те, арештоване майно визнано у відкритому кримінальному провадженні № 42016101100000105 речовим доказом. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не має жодної особи, якій було б повідомлено про підозру, а тому, на думку апелянта, відсутні підстави, передбачені п. 4 ч. 2 та ч. 6 ст. 170 КПК України.
Крім того, враховуючи те, що розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, то строк на апеляційне оскарження відповідно до вимог ст. 395 КПК України не пропущено.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено і його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 10.11.2016 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016101100000105 від 19.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
09.11.2016 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , про накладення арешту на майна та накладено арешт на майно , а саме на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722), звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку та будівлю, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722), з посиланням на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
10.11.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є доказом вчиненого кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки відповідно до наданих на обґрунтування матеріалів за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 25, розташоване не одне приміщення, а декілька. При цьому, ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді вказане належним чином не відображено, тобто клопотання слідчого є неконкретним, однак слідчий суддя при постановленні рішення не прийняв до уваги вказану обставину.
Матеріали, якими обґрунтовується клопотання про накладення арешту на майно, неналежної якості та є такими, які неможливо прочитати (а.с. 10-25) та постановити в основу рішення.
Положеннями частини 1 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Так, за об`єктивним переконанням колегії суддів, із врахуванням викладених обставин, ані слідчим, ані слідчим суддею на підставі наданих матеріалів не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо конкретного майна, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника ТОВ «Паладіс-Центр» - адвоката ОСОБА_6 задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Паладіс-Центр» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, якоючастково задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майна та накладено арешт на майно, а саме на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722) скасувати.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку та будівлю, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722) відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/4306/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2016 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 63837884 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні