Рішення

від 28.12.2016 по справі 903/958/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 грудня 2016 р. Справа № 903/958/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернокорм", смт. Попільня, Житомирської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг", с. Княгининок, Луцького району, Волинської області

про стягнення 11868,06 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 28.11.2016р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №193 від 20.12.2016р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 11868,06 грн., з них: 8228,66 грн. пені за період з 29.04.2016р. по 29.08.2016р., 705 грн. процентів річних за період з 29.04.2016р. по 29.08.2016р., 2934,40 грн. збитків, завданих інфляцією, за період квітень - червень 2016р., нарахованих за порушення відповідачем строків оплати переданого товару за договором поставки №22 від 22.04.2016р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невчасне виконання відповідачем умов договору поставки №22 від 22.04.2016р. щодо своєчасного розрахунку за переданий товар.

Ухвалою суду від 14.12.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.12.2016р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

27.12.2016Р. відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов №104 від 14.12.2016р., в якому просив відхилити позовні вимоги ТзОВ Укрзерноком в частині стягнення 705 гривень процентів річних, 8228,66 гривень пені, 2934,40 гривень інфляційних витрат.

28.12.2016р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні 28.12.2016р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7947,56 грн. пені, 700,98 грн. процентів річних, 86,40 грн. інфляційних нарахувань визнав, в решті позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

22.04.2016р. року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернокорм" як постачальником і відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" як покупцем було укладено договір поставки №22, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця згідно специфікації товар, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити ціну продажу товару на умовах та в строки, визначені договором.

22.04.2016р. сторонами було укладено специфікацію № 1 до договору, згідно з якою позивач передав, а відповідач прийняв шрот соєвий у кількості 10 тонн по ціні 10 800 гривень за одну тону; загальна сума специфікації склала 108 000 гривень.

Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, що вартість договору, яка підлягає оплаті покупцем постачальнику становить суму всіх накладних.

Поставка товару супроводжується наступними документами: накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок.

Відповідно до пунктів 1.10., 1.11. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту його отримання.

Підставою для розрахунків є чинний договір та кожна накладна на приймання-передачу товару.

Пунктом 1.12 договору визначено, що приймання-передача товару здійснюється уповноваженими довіреністю представниками сторін, при цьому сторони погодилися, що особи, у повноважені довіреністю на приймання-передачу товару вважаються такими, що належним чином уповноважені від імені та за рахунок сторін, що видали їм довіреності, вчиняти правочини по узгодженню істотних умов щодо асортименту, кількості та ціни товару, згідно з договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору розрахунки здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів, визначених п. 1.2. договору, на банківський рахунок постачальника на умовах: 20 відсотків вартості товару сплачуються у момент доставки товару, 80 відсотків сплачуються із відстрочкою платежу 10 днів з моменту поставки.

На виконання умов договору поставки №22 від 22.04.2016р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 108000 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №67 від 23.04.2016р. на суму 108000 грн., копією товарно-транспортної накладної №89 від 23.04.2016р. та копією довіреності №271 від 22.04.2016р.

Відповідач повністю розрахувався за переданий позивачем товар, що підтверджується копією карточки рахунку 361 за період з 01.01.2016р. по 12.11.2016р. (а.с. 8), копіями платіжних доручень №1280 від 29.04.2016р. на суму 21600 грн., №1558 від 20.07.2016р. на суму 10000 грн., №1633 від 28.07.2016р. на суму 2000 грн., №1657 від 29.07.2016р. на суму 2000 грн., №1677 від 01.08.2016р. на суму 5000 грн., №1749 від 09.08.2016р. на суму 20000 грн., №1760 від 10.08.2016р. на суму 20000 грн., №2421 від 30.08.2016р. на суму 27400 грн.,але розрахунок за товар провів з порушенням строку, встановленого п. 2.1. договору.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого товару, встановлених п. 2.1. договору, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення 8228,66 грн. пені, 705 грн. процентів річних, 2934,40 грн. збитків, завданих інфляцією.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 8228,66 грн. пені за період з 29.04.2016р. по 29.08.2016р.

Відповідно до п. 4.2. договору сторона, що порушила грошове зобов'язання згідно з договором, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Сплата пені не звільняє сторони від обов'язку виконання основного зобов'язання за чинним договором.

Перевіривши правильність розрахунку пені в розмірі 6857,56 грн. за період з 29.04.2016р. по 19.07.2016р. від суми заборгованості в розмірі 86400 грн. судом встановлено, з відповідача підлягає до стягнення 6468,20 грн. за цей період з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч умові п. 2.1 договору сплатив 20 відсотків вартості товару в розмірі 21600 (108000 грн. х 20% = 21600) грн. не в момент передачі товару 23.04.2016р., а 29.04.2016р.

Таким чином, позивач вправі був нараховувати пеню з 24.04.2016р. по 28.04.2016р. включно від суми заборгованості в розмірі 21600 грн.

Проте, позивач обчислює пеню, починаючи з 29.04.2016р. від суми заборгованості в розмірі 86400 грн., що становить 80 відсотків вартості товару (108000 грн. х 80% = 86400), прострочка в оплаті якої, враховуючи п. 2.1. договору, виникла з 04.05.2016р.

Таким чином, позивач вправі нараховувати пеню від суми 86400 грн. не з 29.04.2016р., а з 04.05.2016р. по 19.07.2016р. включно.

Здійснивши перерахунок пені від суми заборгованості 86400 грн. за період з 04.05.2016р. по 19.07.2016р. включно за допомогою програмного комплексу Ліга:Закон Еліт , судом встановлено, що з відповідача за цей період слід стягнути 6468.20 грн., виходячи з розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 86400 04.05.2016 - 26.05.2016 23 19.0000 % 0.104 %* 2063.21 86400 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 2379.54 86400 24.06.2016 - 19.07.2016 26 16.5000 % 0.090 %* 2025.44 Всього пені: 6468.20 Таким чином, у стягненні 389,36 грн. (6857,56 - 6468,20=389,36) пені за період з 04.05.2016р. по 19.07.2016р. слід відмовити.

Перевіривши правильність розрахунку пені за період з 20.07.2016р. по 27.07.2016р. від суми заборгованості в розмірі 76400 грн. судом встановлено, що є правові підстави для стягнення з відповідача 551,08 грн., оскільки позивачем не вірно визначено кількість днів прострочки за цей період, проте, оскільки позивач просить стягнути з відповідача лише 483,52 грн. пені за цей період, судом взято до уваги саме цю суму.

Здійснивши перевірку правильності розрахунку пені за період з 28.07.2016р. по 08.08.2016р. від суми заборгованості в розмірі 47400 грн. судом встановлено, що є правові підстави для стягнення з відповідача 484,36 грн., оскільки позивачем не вірно визначено кількість днів прострочки за цей період, проте, оскільки позивач просить стягнути з відповідача лише 445,43 грн. пені за цей період, судом взято до уваги саме цю суму.

Перевіривши правильність розрахунку пені за період з 10.08.2016р. по 29.08.2016р. від суми 27400 грн. судом встановлено, що є правові підстави для стягнення з відповідача 464,15 грн., оскільки позивачем не вірно визначено кількість днів прострочки за цей період, проте, оскільки позивач просить стягнути з відповідача лише 442,15 грн. пені за цей період, судом взято до уваги саме цю суму.

Таким чином, всього з відповідача за порушення строку оплати переданого товару за договором поставки №22 від 22.04.2016р. слід стягнути 7839,30 грн. (6468.20+483,52+445,43+442,15) пені, у стягненні 389,36 грн. (6857,56 - 6468,20=389,36) пені слід відмовити.

Позивач просить також стягнути з відповідача 705 грн. процентів річних за період з 29.04.2016р., нарахованих за порушення відповідачем строків оплати переданого товару за договором поставки №22 від 22.04.2016р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із невірним визначенням позивачем дати початку прострочки оплати суми заборгованості в розмірі 86400 грн., судом було здійснено перерахунок процентів річних від суми заборгованості в розмірі 86400 грн. з 04.05.2016р. по 19.07.2016р. включно за допомогою програмного комплексу Ліга:Закон Еліт та встановлено, що з відповідача за цей період слід стягнути 546,81 грн. процентів річних, виходячи з розрахунку: 86400 х 3 х 77 : 365 : 100 = 546,81 грн.; у стягненні 28,19 грн. (575 - 546,81=28,19) процентів річних за цей період слід відмовити.

Таким чином, всього з відповідача слід стягнути 676,81 грн. процентів річних (546,81+44+43+43), у стягненні 28,19 грн. (705-676,81) процентів річних слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2934,40 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 29.07.2016р. по 19.07.2016р., нарахованих за порушення відповідачем строків оплати переданого за договором поставки №22 від 22.04.2016р. товару.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.1, 3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації суди мають враховувати також рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Згідно з цими рекомендаціями, а також згідно з роз'ясненнями, наведеними в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця , а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних (а.с. 9) встановлено, що він не відповідає наведеним вимогам.

Зокрема, прострочка з оплати суми заборгованості в розмірі 86400 грн. виникла з 04.05.2016р., а тому позивач помилково нараховує інфляційні за квітень 2016р.

Крім цього, позивач, всупереч роз'ясненням Пленуму Вищого господарського суду України, не врахував, що у липні 2016р. індекс інфляції становив 99,9%, тобто мала місце дефляція, відтак її слід враховувати при здійсненні нарахування інфляційних, оскільки прострочка з оплати цієї суми тривала по 19.07.2016р. включно.

Отже, нарахування інфляційних від суми 86400 грн. слід здійснювати за період травень 2016р. - липень 2016р.

Таким чином, у задоволенні 2934,40 грн. збитків, завданих інфляцією, за період травень - липень 2016р., слід відмовити, оскільки сукупний індекс інфляції за цей період становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція: 100,1% х 99,8% х 99,9% = 99,80%, 86400 грн. х 99,80% = 86227,20 грн.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. .

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 655, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (45630, Волинська обл., Луцький район, село Княгининок, вул. Бригадний Двір, будинок 19, код ЄДРПОУ 34557127) на товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернокорм" (13501, Житомирська обл., Попільнянський район, смт. Попільня, вул. 40-Річчя Перемоги, будинок 62, код ЄДРПОУ 39418283) 7839 грн. 30 коп. пені, 676 грн. 81 коп. процентів річних, 988 грн. 81 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 389 грн. 36 коп. пені, 28 грн. 19 коп. процентів річних, 2934 грн. 40 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено: 29.12.2016р.

Суддя І. О. Якушева