Рішення

від 21.12.2016 по справі 908/2626/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/87/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 справа № 908/2626/16

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Контратос» (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний (Леніна), 160, оф. 200; поштова адреса: 69095, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України (40 років Радянської України), 72, оф. 63)

про стягнення 8571,60 грн. штрафу, 73920,60 грн. пені

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1491 від 03.08.2016 р.;

від відповідача: не з'явився (ОСОБА_2, дов. від 21.11.2016 р. - в судовому засіданні 30.11.2016 р.)

До господарського суду Запорізької області 06 жовтня 2016 року звернулось державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Контратос» про стягнення 72095,40 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 10.10.2016 року порушено провадження у справі № 908/2626/16, справі присвоєно номер провадження 18/87/16.

Розгляд справи, призначений на 10.11.2016 р., відкладався на 30.11.2016 р. та 21.12.2016 р., в судовому засіданні оголошувалась перерва на 13.12.2016 р., строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.

Вступну та резолютивну частин рішення оголошено в судовому засіданні 21.12.2016 р.

В судовому засіданні 30.11.2016 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання зобов'язання за договором від 29.09.2015 р. №12-1/2989-15 у розмірі 82438,20 грн. У відповідності до ст. 22 ГПК України заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 8571,60 грн. штрафу, 73960,60 грн. пені.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення позовних вимог. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до договору № 12-1/2989/15 від 29.09.2015 р. відповідач зобов'язався поставити позивачу в обумовлені умовами договору строки та передати йому у власність товар в порядку, у кількості, в асортименті, за цінами, якістю, згідно з специфікацією, яка є додатком 1 до договору, та іншими умовами договору. Позивач зазначав, що він належним чином виконав умови договору, які передбачені у п. 5.1, а саме, направив заявку від 20.10.2015 р. № 01/16-5223, а також повторну заявку від 15.01.2016 р. № 05/16-211, на поставку холодильників згідно з найменуванням, обсягів та за адресами, наведеними у додатку 1 до договору. Повторна заявка від 15.01.2016 р. № 05/16-211 отримана ТОВ Контратос 28.01.2016 р., згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0411213267647. Таким чином, кінцевим строком поставки товару, за вказаними у додатку 1 до договору адресами, є 25.02.2016 р. Проте, відповідачем не здійснено жодної дії щодо виконання зобов'язання за договором. З метою безпосереднього врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією, яка направлена листом від 05.04.2016 р. № 01/09-1825 (отримана ТОВ Контратос 16.04.2016 р.), про сплату пені за весь час прострочення виконання зобов'язання поставки товару за договором, яке необхідно виконати в найкоротші строки. Однак, відповідач претензію не розглянув та не задовольнив обґрунтовані вимоги позивача. У пункті 7.2 договору вказано, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14 % від вказаної ціни. Позивач з посиланням на ст.ст. 193, 231, 265 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України просив стягнути з відповідача 8571,60 грн. штрафу та 73960,60 грн. пені.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав, клопотав про відкладення розгляду справи з метою надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку. В судове засідання 21.12.2015 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості суду не надав.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 21.12.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» (покупець, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Контратос» (продавець, відповідач у справі) 29.09.2015 р. укладено договір № 12-1/2989-15 на поставку товару.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується поставити покупцю (позивач у справі) в обумовлені умовами договору строки та передати йому у власність товар в порядку, у кількості, в асортименті, за цінами, якістю, згідно з специфікацією, яка є додатком 1 до договору, та іншими умовами договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такий товар. Предметом закупівлі за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 є 27.51.1 Холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори .

Згідно специфікації (додаток 1 до договору), сторони домовилися про поставку 15 одиниць холодильної техніки на загальну суму 60840,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010 року), за місцями, визначеними в додатку 1 до договору, з вересня 2015 року по вересень 2016 року (12 місяців з дати підписання договору), партіями на основі замовлень (заявок), поданих покупцем у зв'язку із виникненням у нього потреб у товарі (в обсягах згідно з заявками покупця, що надсилаються ним на електронну пошту продавця contratos.vt@gmail.com). У заявці покупця зазначається найменування товарів, їх кількість. Строк поставки за кожною заявкою покупця - до 20 робочих днів з дня її надання продавцю, якщо більш тривалий строк (залежно від обсягу партії) не буде визначений покупцем в такій заявці.

Пунктом 5.2 договору зазначено, що продавець повинен надати повідомлення в письмовому вигляді покупцю про готовність товару до поставки, а також будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити усіх заходів, необхідних для прийомки товару; таке повідомлення повинно бути надане продавцем не пізніше ніж за три робочих дні до запланованої ним дати поставки.

Підпунктом 6.3.1. договору передбачений обов'язок Постачальника забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.

Умовами п.п. 6.1.1., 6.1.2. Договору передбачені обов'язки Замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар та приймати поставлений Товар згідно з товарною накладною.

Позивач підставами даного позову вказує порушення відповідачем умов договору та не виконання зобов'язання з поставки товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього на підставі п. 7.2. договору пеню за період з 25.02.2016 по 24.10.2016 в сумі 73920,60 грн. та штраф в розмірі 8517,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5.1 договору позивачем направлена заявка від 20.10.2015 р. № 01/16-5223 на поставку партії товару (холодильники) до структурних підрозділів Держенергонагляду згідно найменування, обсягів та місць поставок, наведених у додатку до листа.

Повторною заявкою від 15.01.2016 р. № 05/16-211 позивач просив здійснити поставку товару (холодильників) у січні 2016 р. згідно з найменуванням та обсягів поставок, наведених у додатку до цього листа. Повторна заявка від 15.01.2016 р. № 05/16-211 отримана ТОВ Контратос 28.01.2016 р., згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0411213267647. Таким чином, кінцевим строком поставки товару, за вказаними у додатку 1 до договору адресами, є 25.02.2016 р.

Як вказує позивач, відповідачем не здійснено жодної дії щодо виконання зобов'язання за договором.

Позивач звернувся до відповідача з претензією, яка направлена листом від 05.04.2016 р. № 01/09-1825 (отримана ТОВ Контратос 16.04.2016 р., згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0411213267884), про сплату пені за весь час прострочення виконання зобов'язання поставки товару за договором, яку необхідно виконати в найкоротші строки. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на викладене встановлено, що поставка товару, згідно з п. 5.1 договору, повинна відбутися по 25.02.2016, а відповідачем товар не поставлено, що останнім не заперечується.

Сторонами договору підписано 24.10.2016 р додаткову угоду № 1, відповідно до якої продавець та покупець дійшли взаємної згоди розірвати договір від 29.09.2015 р. № 12-1/2989-15 з дати укладення додаткової угоди.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором. У п. 7.2 договору вказано, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14 % від вказаної ціни.

Як встановлено, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання щодо постачання Товару, яке виникло після 25.02.2016 р.

Саме з 26.02.2016 р. у позивача виникло право на нарахування неустойки (0,5% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення), а через 30 днів (з 26.03.2016 р.) - штрафу (14% вартості непоставленого товару).

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав виконаним невірно через допущену помилку при визначенні дати початку та закінчення прострочення зобов'язання, а саме позивачем здійснено розрахунок, починаючи з 25.02.2016 р. Згідно умов договору кінцевим строком поставки товару є 25.02.2016 р., тому прострочення зобов'язання починається з 26.02.2016 р. Також, при виконанні розрахунку позивач останнім днем врахував 24.10.2016 р. (день розірвання договору № 12-1/2989-15), що є неправомірним. У зв'язку із цим позовні вимоги про стягнення пені за період з 26.02.2016 р. по 23.10.2016 р. задовольняються в частині стягнення 73312,20 грн., в частині стягнення 608,40 грн. пені у позові відмовляється.

Розрахунок заявленого до стягнення штрафу в розмірі 8517,60 грн., здійснений позивачем, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, а вимоги про стягнення штрафу такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Контратос» (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 160, оф. 200; поштова адреса: 69095, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72, оф. 63, ідентифікаційний код 39536506) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, ідентифікаційний код 34190790) 73312,20 грн. (сімдесят три тисячі триста дванадцять грн. 20 коп.) пені, 8517,60 грн. (вісім тисяч п'ятсот сімнадцять грн. 60 коп.) штрафу, 1367,83 грн. (одну тисячу триста шістдесят сім грн. 83 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28 грудня 2016 р.

Суддя В.В. Носівець