ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2016Справа №910/20593/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані"; До Державного агентства України з питань кіно; Пророзірвання договору Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача:Бабаджанян Г.А., представник за довіреністю № б/н від 17.05.2016; Від відповідача: Буларін І.М., представник за довіреністю № 85915/11-16 від 19.06.2016 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані" звернулося до суду з позовом про розірвання договору фінансової підтримки виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1", укладеного з Державним агентством України з питань кіно 25.10.2013 № 16.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20593/16 від 14.11.2016, яку призначено до розгляду на 01.12.2016.
01.12.2016 у судовому засіданні представник відповідача подав заперечення на позовну заяву. Після переходу до розгляду спору по суті, заслуховування пояснень представника позивача і заперечень представника відповідача, судом було оголошено перерву у засіданні до 15.12.2016.
У судовому засіданні 15.12.2016 представники підтримали свої правові позиції у спорі. Так, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, розірвавши договір від 25.10.2016 № 16 у зв'язку з істотною зміною обставин, а також просив визнати, що кошти в сумі 119 148,00 грн., вкладені Державним агентством України з питань кіно у виробництво фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" не підлягають поверненню, а виключні майнові та немайнові авторські та суміжні права на будь-які результати виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" у процесі дії договору належать позивачеві.
Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані" вказує на порушення відповідачем умов договору, що виявилося у затримці фінансування виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" та настання в країні політичної й економічної кризи, що у сукупності призвело до небажання позивача продовжувати співпрацю з відповідачем в рамках укладеного договору через втрату економічної доцільності.
22.04.2016 відповідач направив позивачеві претензію про відшкодуванні 5 622,57 грн. шкоди, яку позивач розцінив як недобросовісність дій свого контрагента, а тому 06.06.2016 направив пропозицію про дострокове розірвання договору. На думку позивача, відсутність протягом тривалого часу відповіді на пропозицію про розірвання договору є свідченням того, що відповідач таку пропозицію проігнорував, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
У запереченнях проти позову відповідач вказує, що вимоги за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані" ним заперечуються через порушення умов договору з боку позивача (строків виробництва фільму). При цьому, у поданих запереченнях відповідач просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог, а саме: у вимозі про визнання коштів, вкладених відповідачем у виробництво фільму "Команада Г" в сумі 119 148,00 грн. такими, що не підлягають поверненню Державному агентству України з питань кіно.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Державне агентство України з питань кіно (за текстом договору - Держкіно) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані" (за текстом договору - продюсер-виконавець) 25.10.2013 року уклали договір фінансової підтримки виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1", за яким Держікно зобов'язалося надати фінансову підтримку продюсеру-виконавцю в сумі 562 257,00 грн., що складає 50 % кошторисної вартості виробництва національного фільму під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" у сумі, яка визначається протоколом погодження договірної ціни, а продюсер-виконавець зобов'язується здійснити виробництво фільму в порядку та на умовах, визначених договором та використати надану фінансову підтримку за цільовим призначенням й укласти з Держкіно договір про спільне використання результатів творчої діяльності авторів фільму та майнових прав інтелектуальної власності на фільм, який буде передбачати спільне володіння Держкіно та продюсером-виконавцем майновими правами інтелектуальної власності на фільм відповідно до фінансової частки (розміру фінансової підтримки) Держкіно та фінансової частки продюсера-виконавця.
Відповідно до п. 2.1 договору метою надання фінансової підтримки є виробництво аудіовізуального твору - національного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1". Серії: "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3"; вид - анімаційний фільм; жанр - сатирична комедія; метраж хронометраж - 22 хвилини (2 серії по 11 хвилин); носій - цифровий; звук - стереофонічний; формат кадру - із співвідношенням сторін 1:1,78; мова фонограми - українська; колір - кольоровий; режисер - ОСОБА_1; автори сценарію - ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Строки виробництва фільму були визначені у розділі 4 договору, перша редакція якого передбачала, що продюсер-виконавець розпочинає виробництво фільму в листопаді 2013 року, а до кінця квітня 2014 року надає Держкіно акт ДП "Національний центр Олександра Довженка" про здачу комплекту вихідних матеріалів фільму. Строк надання Держкіно акту про завершення виробництва фільму - не пізніше 10 травня 2014 року.
Порядок здійснення оплати за договором обумовлено розділом 6 договору, де вказується, що:
- Держікно надає фінансову підтримку послуг з виробництва фільму в розмірі, передбаченому п. 1.1 договору за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за КПКВУ 1806030 в тому числі: у 2013 у сумі 83 403,60 грн. без ПДВ; у 2014 у сумі 478 853,40 грн. без ПДВ (п. 6.1);
- оплата фінансової підтримки Держкіно здійснюється по етапах виробництва на підставі календарного плану виробництва), генерального кошторису (до його складення - орієнтовного ліміту витрат), плану фінансування фільму, рахунків, наказів про запуск фільму у відповідний етап, проміжних актів про закінчення відповідних етапів та звітів про фактичне використання коштів, отриманих від продюсера-виконавця. У разі відсутності зазначених документів Держкіно має право зупинити оплату виробництва фільму до їх надання (п. 6.2);
- при запуску відповідного етапу виробництва фільму - попередня оплата у розмірі 70 % кошторисної вартості відповідного етапу здійснюється згідно з планом фінансування фільму. В процесі виконання договору розрахунки в генеральному кошторисі (до його складання - орієнтовному ліміту витрат) та відповідно плані фінансування фільму можуть уточнюватись. У разі таких уточнень, які здійснюються в межах суми фінансової підтримки, визначеної у п. 1.1 договору, попередня оплата провадиться на підставі уточнень ліміту витрат та плану фінансування. Остаточний розрахунок за відповідний етап сплачується Держкіно після надання проміжного акту про закінчення відповідного етапу та звіту про фактичне використання коштів в сумі, не більше ніж затверджено генеральним кошторисом (до його складання - орієнтовним лімітом витрат) або уточненим лімітом витрат (п. 6.3);
- фінансова підтримка з виробництва фільму, що переходять на 2014 рік, здійснюється в Держкіно за додатковою угодою, яка визначає порядок перерахування грошових коштів в межах призначень державного бюджету на 2014 рік (п. 6.6);
- термін використання попередньої оплати Держкіно на виконання робіт відповідного етапу виробництва фільму визначається відповідно до календарного плану і не може перевищувати шести місяців від діти платежу (п. 6.8);
- продюсер-виконавець протягом шести місяців з дня надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок підтверджує її використання згідно з актом про закінчення відповідного технологічного етапу або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням (п. 6.9).
Основні вимоги до виробничого процесу були погоджені сторонами у розділі 7 договору, а саме:
- виробництво фільму здійснюється на підставі затверджених продюсером-виконавцем і наданих Держкіно у встановлені цим договором терміни режисерського сценарію, календарно-постановочного плану (до його складання - орієнтовного календарного плану) та генерального кошторису (до його складання - орієнтовного ліміту витрат на виробництво фільму) п. 7.1);
- загальний термін виробництва фільму складається з трьох етапів. За три робочих дні до закінчення першого етапу виробництва фільму продюсер-виконавець надає Держкіно затверджений режисерський сценарій виробництва першої серії фільму "ІНФОРМАЦІЯ_2", підписаний режисером-постановником, художником-постановником. За три робочі дні до завершення підготовчого періоду другого етапу виробництва фільму, продюсер-виконавець надає Держкіно затверджені режисерські сценарії виробництва другої серії "ІНФОРМАЦІЯ_3" (п. 7.3);
- за п'ять робочих днів до закінчення першого етапу виробництва фільму продюсер-виконавець надає Держкіно календарно-постановочний план виробництва фільму, затверджений продюсером-виконавцем (п. 7.4);
- за п'ять робочих днів до закінчення другого етапу виробництва фільму, продюсер-виконавець надає Держкіно генеральний кошторис на виробництво фільму (п. 7.5);
- після закінчення кожного етапу виробництва фільму продюсер-виконавець надає до Держкіно проміжний акт про закінчення відповідного етапу та проміжний звіт про фактичне використання коштів Держкіно та коштів, залучених продюсером-виконавцем. Проміжний звіт про використання коштів підписується відповідальними особами продюсера-виконавця та затверджується його керівником. Достовірність звіту щодо використання коштів державної фінансової підтримки за призначенням, в тому числі, правильність віднесення загальностудійних витрат до фактичної собівартості фільму в кожному етапі виробництва підтверджується незалежною аудиторською компанією (п. 7.6).
Відповідно до п. 11.1, п. 11.2 договору він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В якості додатку № 3 до договору сторони документально оформили план фінансування виробництва анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1", обсягом 2 серії по 11 хв., згідно з яким виробництво фільму планувалося провести у три етапи, а саме:
- 1-й етап: листопад - грудень 2013 року, вартість 119 148,00 грн., фінансування - 70 % від вартості в сумі 83 403,60 грн., остаточний розрахунок в сумі 35 744,40 грн. за актом;
- 2-й етап: січень - березень 2014 року, вартість 388 835,00 грн., фінансування - 70 % від вартості в сумі 272 184,50 грн., остаточний розрахунок в сумі 116 650,50 грн. за актом;
- 3-й етап: квітень 2014 року, вартість 54 274,00 грн., фінансування - 70 % від вартості в сумі 37 991,80 грн., остаточний розрахунок у травні 2014 року в сумі 16 282,20 грн. за актом.
Тобто, умовами договору передбачалося, що виробництво кожного з етапів зі сторони відповідача фінансується авансом в обсязі 70 % від вартості кожного етапу, решта фінансування за кожним етапом проходить після фактичного виконання позивачем необхідних робіт, що підтверджується проміжним актом.
Із всіх документів, які за умовами договору повинні були бути складені у зв'язку з виробництвом фільму, до матеріалів справи було подано накази позивача про запуск у виробництво першого та другого етапу фільму від 24.10.2013 та від 06.02.2014, накази про призупинення виробництва першого та другого етапів виробництва фільму від 02.12.2013, проміжний акт про закінчення першого етапу виробництва від 28.02.2014 та від 14.03.2014, проміжний звіт фактичних витрат на проведення першого етапу виробництва фільму від 28.02.2014, план фінансування виробництва анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Інших, передбачених договором додаткових документів суду подано не було, як-то календарного (календарно-постановочного) плану виробництва або ж орієнтовного календарного плану, генерального кошторису витрат або ж орієнтовного ліміту витрат.
За твердженнями позивача, кошти від відповідача надходили із значним запізненням, відповідачем перераховано лише вартість першого етапу виробництва двома платежами за грудень 2013 та липень 2014 років, а тому зважаючи на економічну та політичну кризи в країні, отримання претензії відповідача про сплату штрафних санкцій і втрату економічної доцільності з подальшої співпраці, позивач направив відповідачеві пропозицію про розірвання договору, посилаючись на істотну зміну обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладеним сторонами договором від 25.10.2013 не деталізовано порядок його розірвання. У п. 13.1 договору зазначено, що розірвання та припинення цього договору відбувається відповідно до положень цього договору та чинного законодавства України. пунктом 13.2 договору закріплено, що у разі припинення цього договору за згодою сторін, вони зобов'язані врегулювати питання, пов'язані з розрахункам, до моменту припинення.
Тобто, укладений сторонами договір не заперечує можливості припинення договору за згодою сторін, проте зобов'язує їх, при цьому, погодити розподіл коштів.
Правове регулювання розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин мститься у ст. 652 Цивільного кодексу України, де вказується, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідач заперечує наявність істотної зміни обставин і вказує на обмеженість свого бюджетного фінансування, проте не заперечує проти розірвання договору за умови повернення позивачем перерахованих йому коштів.
Зустрічні позовні вимоги Державним агентством України з питань кіно у справі № 910/20596/16 не заявлялися.
Матеріалами справи підтверджується, що виконання плану фінансування виробництва фільму зі сторони відповідача відбулося частково, оскільки Державним агентством України з питань кіно було перераховано позивачеві лише кошти за перший етапу виробництва фільму, а саме: 83 403,60 грн. внесено 26.12.2013 як попередню оплату за перший етап, 34 744,40 грн. перераховано лише 27.06.2014.
Як вказувалося вище, фінансування першого етапу виробництва в сумі 119 148,00 грн. з боку відповідача мало відбуватися у листопаді - грудні 2013 року, шляхом перерахування 70 % попередньої плати в розмірі 83 403,60 грн. та проведення остаточного розрахунку за перший етап в сумі 35 744,40 грн. після підписання проміжного акту, складеного за наслідками завершення першого етапу.
Проміжний акт про закінчення першого етапу виробництва фільму був складений та підписаний сторонами 28.02.2014.
Зважаючи на умови договору, відсутність в матеріалах справи генерального кошторису витрат, з якого можливо було б установити обсяги фінансових витрат як позивача, так і відповідача, відсутність календарного плану виробництва, а також, враховуючи умови першого етапу виробництва фільму, вказані у плані фінансування, що є додатком № 3 до договору, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не порушувалися зобов'язання в частині внесення 70 %-ї попередньої оплати за перший етап виробництва.
Заперечуючи посилання позивача, відповідач наголошував на відсутності бюджетних коштів, за рахунок яких мало відбуватися фінансування виробництва фільму за укладеним сторонами договором.
У зв'язку зі змінами до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік", внесеними 31.07.2014, видатки державного бюджету на кіновиробництво були скорочені.
За правилами бюджетної дисципліни, видатки державних установ, що не були профінансовані в одному бюджетному році, не переносяться автоматично на наступний (новий) бюджетний рік.
У ході розгляду справи та вирішення спору по суті позивач жодного разу не заперечив обставин відсутності бюджетного фінансування, які унеможливили своєчасне і повне виконання позивачем погоджених обсягів і строків фінансування.
У п.п. 5.2.1 договору сторони погодили, що у випадку уточнення річних показників Державного бюджету України, Держкіно має право коригувати обсяги бюджетних призначень за цим договором. При цьому, зобов'язання Держкіно виникають тільки після надходження коштів на здійснення фінансової підтримки на його реєстраційний рахунок в органах державної казначейської служби.
Частиною 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає такими, що не потребують доказування обставини відсутності бюджетного фінансування відповідача у 2014 році, яке він міг би спрямувати на оплату за договором від 25.10.2013 № 16.
Згідно з п. 7.10 договору, якщо в ході виробництва фільму відбувається затримка державного фінансування, хвороба режисера-постановника, художника-постановника та інші подібні події, які неможливо було передбачити та попередити, термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода.
08.01.2014 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою змінили п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3 договору та вказали, що у зв'язку з отриманням фінансової підтримки з боку Держкіно 30.12.2013 та відновлення першого етапу виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" строки виробництва фільму змінено, а саме: продюсер-виконавець розпочинає виробництва фільму у листопаді 2013 року, продюсер-виконавець надає Держкіно акт ДП "Національний центр Олександра Довженка" про здачу комплекту вихідних матеріалів фільму до кінця травня 2014 року. Строк надання Держкіно акту про завершення виробництва фільму - не пізніше 06.06.2014.
У подальшому, сторонами неодноразово змінювалися строки дії договору та порядок проведення розрахунків, про що не було зазначено у позовній заяві та обставини чого з'ясовано судом з документів, отриманих від відповідача.
Так, 18.12.2014 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору, якою розділ 4 було викладено в наступній редакції: "4.1. Продюсер-виконавець розпочинає виробництво фільму в листопаді 2013 року.
4.2. Продюсер-виконавець надає Держкіно акт ДП "Національний центр Олександра Довженка" про здачу комплекту вихідних матеріалів фільму до 28.10.2015.
4.3. Строк надання Держкіно акту про завершення виробництва фільму - не пізніше 17.11.2015".
Також, було змінено розділ 6 договору, а саме:
6.1. Держкіно надає фінансову підтримку послуг з виробництва фільму в розмірі, передбаченому п. 1.1 цього договору за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за КПКВК 1806030 в тому числі: у 2013 році в сумі 83 403,60 грн. без ПДВ; у 2014 році у сумі 35 744,40 грн.; у 2015 році в сумі 443 109,00 грн. без ПДВ.
Пункт 6.5 було виключено з договору. Нумерацію решти змінено.
Пункт 6.7 викладено в наступній редакції: "Термін використання попередньої оплати Держкіно на виконання робіт відповідного етапу виробництва фільму визначається відповідно до календарного плану і не може перевищувати шести місяців від дати платежу (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти").
Строк дії договору додатковою угодою № 3 від 18.12.2014 було продовжено до 31.12.2015.
Крім того, 10.07.2015 сторони уклали додаткову угоду № 5, згідно з якою розділ 4 договору викладено у такій редакції: "4.1. Продюсер-виконавець розпочинає виробництво фільму в листопаді 2013 року.
4.2. Продюсер-виконавець надає Держкіно акт ДП "Національний центр Олександра Довженка" про здачу комплекту вихідних матеріалів фільму до 28.03.2016.
4.3. Строк надання Держкіно акту про завершення виробництва фільму - не пізніше 12.04.2016".
Строк дії договору додатковою угодою № 5 від 10.07.2015 було продовжено до 31.12.2016.
Матеріалами справи підтверджується, що у січні 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом № 28/01 від 28.01.2016, в якому повідомляв про проведену роботу для пошуку фінансування виробництва фільму, про відсутність фінансових можливостей для продовження виробництва та обіцяв продовжити у січні-березні 2016 року пошуки інвесторів і просив погодити строки пошуку до кінця березня 2016 року.
У відповідь на вказане звернення відповідач склав лист від 10.02.2016 № 20014-1/11-16, в якому вказав про укладення додаткових угод, про продовження строків виробництва на два роки від початково погоджених та пропонував не порушувати умови договору та дотримуватися термінів виробництва за для уникнення застосування штрафних санкцій.
У квітні 2016 року відповідач направив позивачеві претензію від 22.04.2016 № 611/5/11-16 про сплату 5 622,57 грн. пені за порушення строків надання акту про завершення виробництва фільму.
В якості відповіді на вказану претензію позивач склав лист від 06.06.2016 № 06/06/6 про розірвання договору через недотримання відповідачем обов'язків з фінансування, в якому відхилив вимоги про сплату пені, посилаючись на прострочення відповідача.
Відповідь на лист від 06.06.2016 про розірвання договору суду подано не було.
Отже, фактичними обставинами справи спростовуються посилання позивача на істотну зміну обставин, адже зміна обставин у спірних правовідносинах сторін не відбувалася, на відміну від обставин неотримання погоджених обсягів фінансування через відсутність коштів.
Згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Відповідно до ч. 2 - 3 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зважаючи на умови договору сторін, які передбачають можливість розірвання/ припинення договору за умови погодження сторонами фінансових питань, враховуючи відсутність згоди щодо розподілу освоєних позивачем коштів (на підтвердження освоєння коштів позивачем подано аудиторський висновок), що надійшли від позивача на оплату виробництва першого етапу фільму та приймаючи до уваги надання відповідачем згоди на розірвання договору за рішенням суду, висловленої у запереченнях проти позову, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору такими, що підлягають задоволенню згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України.
Крім вимоги про розірвання договору, позивач просив суд визнати, що кошти в сумі 119 148,00 грн., вкладені Державним агентством України з питань кіно у виробництво фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" не підлягають поверненню, а виключні майнові та немайнові авторські та суміжні права на будь-які результати виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" у процесі дії договору належать позивачеві.
На думку суду, такі вимоги не можуть бути задоволені у заявленому форматі як такі, що не відповідають компетенції господарського суду і не входять до його підвідомчості, а також не є способом захисту порушеного права, свободи чи оспорюваного інтересу.
Позивач просить суд встановити факт того, що 119 148,00 грн. не підлягають поверненню відповідачеві та факт того, що права на фільм не належать відповідачеві. Проте, встановлення фактів не належить до жодної категорії справ, що розглядаються господарськими судами. Питання встановлення певних фактів може бути досліджено судом при з'ясуванні обставин спірних правовідносин сторін, встановлення фактичних обставин, але не може бути рішенням по суті спору, а тому у задоволенні іншої частини позовних вимог позивачеві слід відмовити через неправильно обраний спосіб захисту.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, а судові витрати покладаються на сторін пропорційно.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір фінансової підтримки виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 25.10.2013 № 16, укладений Державним агентством України з питань кіно та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані".
3. Стягнути з Державного агентства України з питань кіно (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10, ідентифікаційний код 37508051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалтуєв продакшн компані" (02139, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36301088) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 28.12.2016 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2016 |
Оприлюднено | 05.01.2017 |
Номер документу | 63840668 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні