Рішення

від 19.12.2016 по справі 911/3891/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. Справа № 911/3891/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Обухівське автотранспортне підприємство 13238»

про стягнення 28160,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2, довір. б/н від 22.08.2016 р.;

від відповідача : не з'явився.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» (далі - ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» , відповідач) про стягнення 28160,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за виконані роботи відповідно до договору № 0201/10 від 02.01.2014 р. на вантажно-розвантажувальні роботи, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 28160,00 грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору.

19.12.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 16.12.2016 р. про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника відповідача, за змістом якої ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» не заперечує проти позовних вимог та визнає позов у сумі 28160,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2016 р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 19.12.2016 р. представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 19.12.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.01.2014 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» (замовник) було укладено договір № 0201/10 на вантажно-розвантажувальні роботи, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника протягом установленого в договорі строку за плату виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню та кріпленню вантажу, а замовник зобов'язується оплачувати такі роботи.

У відповідності з п. 2.4 договору по факту виконаних робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що рахунки виконавця підлягають оплаті замовником протягом 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплачувати вартість виконаних робіт у розмірі та у строк, передбачений договором.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору № 0201/10 від 02.01.2014 р. позивачем були надані відповідачу послуги з виконання останнім вантажно-розвантажувальних робіт на загальну суму 3920760,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за виконані роботи на загальну суму 3892600,00 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 28160,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 звертався до ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» з претензією б/н від 06.07.2016 р. щодо погашення заборгованості у розмірі 28160,00 грн. за договором № 0201/10 від 02.01.2014 р.

ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» було надіслано ФОП ОСОБА_1 відповідь на претензію № 0308/1 від 03.08.2016 р., відповідно до якої відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 28160,00 грн. та зобов'язався перерахувати суму заборгованості на розрахунковий рахунок до 31.08.2016 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за надані останнім послуги відповідно до договору № 0201/10 від 02.01.2014 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем була подана до суду заява б/н від 16.12.2016 р., за змістом якої ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» визнає позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного та встановлення наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 28160,00 грн., визнаної ПАТ «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» , позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Обухівське автотранспортне підприємство 13238» (08700, АДРЕСА_1, код 39735625) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33, код 35038148) 28160 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.12.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна