Рішення

від 26.12.2016 по справі 918/1246/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р. Справа № 918/1246/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Колективного підприємства "Побутсервіс"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 6 019 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.11.2016р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 26 грудня 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "Побутсервіс" (далі - КП "Побутсервіс", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 019 грн., з яких 3 500 грн. - заборгованість за договором оренди, 2 519 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 23 листопада 2016 року позовну заяву б/н від 18.11.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1246/16, розгляд якої призначено на 12 грудня 2016 року.

02 грудня 2016 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмового підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. (а.с. 44)

09 грудня 2016 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву разом із платіжним дорученням №126 від 09 грудня 2016 року на суму 2 350 грн. (а.с. 48-52), в якому останній зазначає, що обґрунтованими вимогами по сплаті орендної плати є сума в розмірі 1 372 грн. + 796 грн. 65 коп.. Також зазначає, що згідно повідомлення №12 від 18.03.2016р. Договір розірвано 18.03.2016р., тоді як позивач здійснює нарахування заборгованості за березень включно. Крім того, зазначає, що період нарахування пені вважається із 18.11.2015р. по 27.01.2016р..

Ухвалою суду від 12 грудня 2016 року розгляд справи відкладено на 26 грудня 2016 року.

23 грудня 2016 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи. (а.с. 60-64) До заяви долучено довідку про те, що 09 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 перераховано на рахунок КП "Побутсервіс" кошти в розмірі 2 350 грн.. Також в довідці зазначено, що станом на 21 грудня 2016 року заборгованість за договором становить 567 грн. 30 коп.. (а.с. 61) Крім того до заяви долучено детальний розрахунок заборгованості та пені з листопада 2015р. по березень 2016р. (а.с. 62), з якого вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 917 грн. 30 коп., з яких 2 555 - заборгованість по орендній платі, 362 грн. 30 коп. - пеня за період з 18.11.2015р. по 24.03.2016р.. Як вбачається з розрахунку позивач зменшив позовні вимоги. Судом приймається до уваги зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідає вимогам ГПК.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 2 350 грн. припинено.

Представник позивача у судовому засіданні 26 грудня 2016 року позовні вимоги підтримала. Оскільки ухвалою суду провадження в частині стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 2 350 грн. припинено, то просила суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 205 грн. та пеню в розмірі 362 грн. 30 коп..

У судове засідання 26 грудня 2016 року відповідач не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без його участі. (а.с. 48-50)

З урахуванням клопотання відповідача а про розгляд справи за відсутності останнього, а також того, що належних доказів в матеріалах справи достатньо для розгляду справи суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2014 року між КП "Побутссервіс" (далі - Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Орендар) був укладений Договір оренди основних засобів. (далі - Договір) (а.с. 7-8)

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування основні засоби, а саме частину приміщення , що знаходиться за адресою: м. Дубровиця, вул. Спортивна, 7 (згідно із актом приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною даного Договору).

Балансова вартість основних засобів, що орендуються, на момент підписання Договору, становить 3 090 грн.. (п. 1.3. Договору)

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору передача-приймання основних засобів, що орендуються, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін. При передачі основних засобів, що орендуються, складається акт приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Основні засоби, що орендуються, вважаються переданими в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно п. 4. 1. Договору, орендна плата за основні засоби, що орендуються, становить 1 372 грн. за місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця до 5 числа поточного місяця. (п. 4.2. Договору)

Пунктом 4. 4. Договору передбачено, що вартість оренди може змінюватися в залежності від зміни розміру прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати з додатковим письмовим попередженням Орендаря за місяць.

Згідно п. 5.1.3. Договору Орендодавець може виступати з ініціативою щодо внесення змін і доповнень в Договір.

Відповідно до п. 5.4.2. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно п. 7.2. Договору за порушення терміну перерахування коштів Орендар сплачує Орендодавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір діє з 10 липня 2014р. до 10 червня 2015р.. (п. 3.1. Договору)

Судом встановлено, що згідно Акту прийняття-передачі основних засобів КП "Побутссервіс" передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняла частину приміщення під склад. (а.с. 9)

Крім того, судом встановлено, що позивач листами повідомляв відповідача про збільшення розміру орендної плати. (а.с. 17-18)

22 січня 2016 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №4 від 22.01.2016р., в якій просив виселитися із орендованого приміщення протягом 10 днів та сплатити заборгованість по оренді. (а.с. 10)

Листом №12 від 18.03.2016р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору оренди від 10 липня 2014р. та про сплату заборгованості. (а.с. 11)

Листом №14 від 25.03.2016р. позивач повідомив відповідача про те, що 25.03.2016р. в присутності комісії в складі 8 чоловік майно перевезено в інше приміщення на зберігання. Також повідомив про те, що Договір оренди розірваний з 25.03.2016р.. (а.с. 20)

Згідно умов Договору, Орендар повинен був сплачувати орендну плату до 5 числа поточного місяця.

Однак, в порушення вимог договору, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині оплати орендної плати, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу лист №46 від 04.11.2016р. про погашення заборгованості по орендній платі. (а.с. 12)

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що сума основного боргу за Договором оренди основних засобів від 10 липня 2016 року становить 205 грн., що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що майно було перевезене в інше приміщення на зберігання 25.03.2016р., Договір оренди розірваний з 25.03.2016р..

Однак, заборгованість по орендній платі до 25.03.2016р. не сплачено.

Відтак судом відхиляються посилання відповідача на те, що Договір розірвано 18.03.2016р., оскільки в матеріали справи свідчать про розірвання Договору - 25.03.2016р..

За таких обставин позовні вимоги КП "Побутсервіс" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 205 грн. заборгованості за договором оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 362 грн. 30 коп. за період з 18.11.2015р. по 24.03.2016р.. (а.с. 62)

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення терміну перерахування коштів Орендар сплачує Орендодавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені за період з 18.11.2015р. по 24.03.2016р. за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір останньої становить 361 грн. 90 коп., при заявленому - 362 грн. 30 коп..

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 361 грн. 90 коп..

Відтак, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 361 грн. 90 коп..

В частині стягнення пені в розмірі 0,40 коп. необхідно відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених штрафних санкцій, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Колективного підприємства "Побутсервіс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 205 грн. - заборгованості за договором оренди та 361 грн. 90 коп. - пені. У решті позовних вимог в частині стягнення 0,40 коп. пені - відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 267 грн. 78 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34100, Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Спортивна, 4/7, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Колективного підприємства "Побутсервіс" (34100, Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Миру, 2, код ЄДРПОУ 13985546) заборгованість за договором оренди в сумі 205 (двісті п'ять) грн., пеню в розмірі 361 (триста шістдесят одна) грн. 90 коп. та 267 (двісті шістдесят сім) 78 коп. витрат по оплаті судового збору.

В частині стягнення пені в розмірі 0,40 коп. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2016 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34100, Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Миру, 2);

3 - відповідачу рекомендованим (34100, Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Спортивна. 4/7).