ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2016 р.Справа № 922/5728/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК", м. Харків до 1.Корпорації "Система СББ", м.Київ , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ТД", м.Харків про стягнення 265360,77 грн. за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 05.12.16 ркоу;
від відповідачів: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" (позивач) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд солідарно стягнути з Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ) (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ТД" (Відповідач 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" (Позивач) заборгованість за договором підряду № 11/02-14 від 25.02.2014 р. на монтаж сендвіч - панелей у розмірі 1000,00 грн.; стягнути з Корпорації "Система ССБ" (Відповідач 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" (Позивач) заборгованість за договором № 11/02-14 від 25.02.2014 р. на монтаж сендвіч - панелей у розмірі 264360,77 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі №922/5728/15 задоволено клопотання Корпорації "Система ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ) (надалі Відповідач 1/ Корпорація) про направлення справи за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області; матеріали даної справи, відповідно, направлено до господарського суду Кіровоградської області.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 р. вказану ухвалу скасовано, в задоволенні клопотання Корпорації про направлення справи за підсудністю відмовлено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2016 року розгляд справи № 922/5728/15 було призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2016 року о 11:20 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2016 року розгляд справи № 922/5728/15 було зупинено у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів справи до ВГСУ.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі № 922/5728/15 залишено без змін, справу направлено до розгляду до господарського суду Харківської області.
Розпорядженням керівника апарату суду від 14.11.2016 року було призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Доленчука Д.О. та призначено головуючого суддю Жельне С.Ч.
Ухвалою господарського суду від 15.11.2016 р. провадження у справі №922/5728/15 поновлено, справу призначено до розгляду на 06.12.2016р.
06.12.2016р. через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшло письмове пояснення по справі (вх.№41668). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виконання ним п.2.6. Договору №11/02-14 від 25.02.2014р., на вимогу якого були підписані та скріплені печатками сторін ОСОБА_2 прийомки виконаних будівельних робіт:акт № 1 за червень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 165 092,35 (грн.); акт № 2 за червень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 100 302, 82 (грн.); акт № 1 за липень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 42 701,86 (грн.). Крім цього зазначає, що на даний час наявна заборгованість відповідача - 1 за підписаними двома сторонами актами складає 212 682, 77 грн. без урахування акту №1а за липень 2014р., на суму 53 000, 00 грн.
У судовому засіданні 06.12.2016р., при дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що у Відповідача-1 (Корпорація "Система ССБ") змінилася юридична адреса.
Так, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вбачається, що місцезнаходження Корпорації "Система ССБ" зареєстроване за адресою: 01032, м.Київ, вул.Жилянська, буд.75.
Таким чином, подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цих змін.
05.12.2016р. Відповідач-1, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№41363 від 05.12.2016р.), у зв'язку з неможливістю направити свого представника в призначене судове засідання та необхідністю додаткового часу на подання до суду додаткових письмових доказів на підтвердження своїх заперечень на позов.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016р. задоволено клопотання Відповідача-1 (вх.№41363 від 05.12.2016р.) про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 22.12.2016р.
У судове засідання 22.12.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач-1 у судове засідання 22.12.2016р. не з'явився, проте через канцелярію суду повторно надав клопотання про відкладення розгляду справи та про забезпечення проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (вх.№2611 від 21.12.2016р.), у зв'язку з неможливістю направити свого представника в призначене судове засідання. В обгрунтування клопотання в частині забезпечення проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції Відповідач-1 посилається на значну його віддаленість від господарського суду Харківської області в якому розглядається справа.
Відповідач-2 у судове засідання свого представника не направив, письмових пояснень та витребувані судом документи не надав.Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання представника Відповідача-1 про відкладення розгляду справи та призначення у наступному судовому засіданні відеоконференції (вх.№2611 від 21.12.2016р.) суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 Конституції України та статей 4-3, 38 Господарського процесуального кодексу України, судом створюються належні умови для дотримання принципу змагальності сторін, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Обставини, на які посилається представник Відповідача-1, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними, оскільки представником Відповідача-1 вже надавалось клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№41363 від 05.12.2016р.), яке було задоволено судом, в зв'язку з чим розгляд справи відкладався. Відповідачем - 1 не було надано ані відзиву на позовну заяву, ані заперечень. Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника Відповідача-1 про відкладення розгляду справи. Оскільки суд відмовляє в клопотанні про відкладення розгляду справи, за таких підстав, підлягає також відмові клопотання представника Відповідача-1 про забезпечення проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
25 лютого 2014 року між КОРПОРАЦІЯ "СИСТЕМА ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ надалі - Відповідач 1. Замовник) та ТОВ "НТК" (Позивач, Підрядник) був укладений Договір №11/02-14 (надалі - Договір), відповідно до якого ТОВ "НТК" зобов'язалось у відповідності з проектом "Ферма на 600 свиноматок на території Компанеєвського району Кіровоградської області" № 90/2013-5, з будівельних матеріалів Замовника виконати роботи по монтажу сендвіч - панелів покриттів, підвісної стелі та перегородок (надалі - роботи), та здати їх Відповідачу 1, який в свою чергу, зобов'язався прийняти дані роботи та оплатити.
Відповідно до пункту 2.4. Договору, Відповідач 1 зобов'язаний був сплатити передплату робіт передбачених даним Договором, у розмірі 96000,00 грн. у тому числі НДС - 20% на підставі виставленого рахунку Підрядника протягом 3 робочих днів від дня отримання такого рахунку.
Відповідно до пункту 2.5. Договору, наступна оплата робіт, передбачених договором здійснюється Відповідачем 1 по факту підписання проміжних ОСОБА_2 виконаних робіт на підставі виставленого рахунку Позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача сум у розмірі 100% від вартості виконаних по кожному ОСОБА_2, крім останнього. Оплата робіт по останньому ОСОБА_2 здійснюється у розмірі вартості виконаних робіт по ОСОБА_2 за вирахуванням суми попередньої оплати, внесеної Відповідачем 1 на підставі п. 2.4. Договору.
Відповідач - 1 підписав наступні документи, що свідчили про виконання робіт по Договору № 11/02-14 від 25 лютого 2014 року: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за червень 2014 року на суму 265395 грн. 17 коп;
Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року (форма КБ2в) на суму 165 092 грн. 35 коп.;
Відомість ресурсів до ОСОБА_2 прийомки № 1 за червень 2014р.;
Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року (форма КБ2в) на суму 100 302 грн. 82 грн.;
Відомість ресурсів до ОСОБА_2 прийомки № 2 за червень 2014р.
Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за липень 2014 року на суму 42701 грн. 86коп;
Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року (форма КБ2в) на суму 42 701 грн. 86 грн.;
Відомість ресурсів до ОСОБА_2 прийомки за липень 2014р.
Позивач у додаткових вимогах зазначив, що вищезазначені акти не були надані позивачем під час першого судового розгляду у зв'язку з тим, що до подання позову ці акти знаходилися у іншому приміщенні, так-як у приміщенні, де вони зберігались до цього, проводився ремонт. У процесі переміщення майна в іншу будівлю, вищезгадані акти були випадково вилучені разом із брухтом та іншими речами, у зв'язку із чим надання їх до розгляду до суду до цього моменту виявилось неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Як видно із раніше наданих суду для оцінки доказів, позивач неодноразово повідомляв про готовність до прийняття замовника робіт по договору. Відповідно до вимог чинного законодавства України (ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Невиконання зазначених положень в силу ст. 610 Цивільного кодексу України, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, Відповідач 1 є боржником, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання у встановлений договором строк, що є порушенням зобов'язання з боку Відповідача 1.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач - 1 не надсилав претензії щодо якості сандвіч-панелей, та прийняв роботи відповідно до умов укладеного договору та нормам діючого законодавства. Однак, Відповідачем - 1 не було надано до суду доказів сплати робіт по договору № 11/02-14 від 25.02.2014р. на монтаж сандвіч-панелей у повному обсязі.
22.12.2016р. позивач у судовому засіданні надав до суду додаткові пояснення щодо часткового визнання Відповідачем - 1 позовних вимог. Позивач стверджує, що ним був отриманий лист від Відповідача - 1 (вих№ 225 від 16.11.2016р.), копія якого була надана разом із поясненнями.Також позивач стверджує, що заборгованість 212 682, 77 грн., яка була визнана Відповідачем - 1, за даними бухгалтерського обліку позивача наявна за Договором підряду № 11/02-14 від 25.02.14. Інших договорів з Відповідачем - 1 укладено не було. Так само будь-які інші взаємини, за якими можливе настання дебіторської заборгованості, між позивачем та Відповідачем - 1 відсутні. Крім того, сума визнаної заборгованості Відповідача - 1 дорівнює сумам, котрі вказані в підписаних обома сторонами актах: акт № 1 за червень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 165 092,35 (грн.); акт № 2 за червень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 100 302, 82 (грн.); акт № 1 за липень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 42 701,86 (грн.), що в сумі дорівнює 212 682, 77 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно із ст.ст. 98, 99 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що наразі існує непогашена, прострочена, та визнана Відповідачем - 1 заборгованість щодо сплати виконаних робіт у розмірі 212 682, 77 грн.
Щодо заборгованості у розмірі 53 000, 00 грн. за ОСОБА_2 № 1а приймання виконаних будівельних робіт за липень, суд дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Акт № 1а за липень 2014 (КБ-2в) на загальну суму 53 000, 00 (грн.) з усіма додатками був наданий Відповідачу - 1 для підписання.
Пунктом 2.6. договору встановлено, що Підрядник щомісячно надає Замовнику ОСОБА_2 виконаних робіт (форма КБ-2в) з зазначенням вартості виконаних робіт, який, за відсутності зауважень щодо якості виконаних робіт, має бути підписаний уповноваженим представником Замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів після його отримання.
Знаданого акту № 1а липень 2014 (КБ-2в) вбачається, що Відповідачем - 1 вищезгаданий акт підписаний не був. Доказів направлення зауважень, претензій, тощо, щодо якості виконаних робіт за вищезазначеним актом Відповідачем - 1 упродовж встановленого строку до суду надано не було.
Пунктом 2.7 договору встановлено, що якщо Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання документів, вказаних в п. 2.6. цього Договору, не направив Підряднику ані підписанні ОСОБА_2 виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), ані письмову мотивовану відмову від їх підписання, роботи вважаються прийнятими без зауважень з моменту закінчення перебігу строку на їх підписання та які підлягають до оплати в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Суд вважає правомірним підписання позивачем в односторонньому порядку акту № 1а липень 2014 (КБ-2в), так як Відповідачем 1 не було надано мотивованої відповіді від їх підписання. Відтак, відповідно до п. 2.7 Договору, роботи вважаються прийнятими без зауважень з моменту закінчення строку на їх підписання та підлягають оплаті в порядку та на умовах, відповідно із Договором. Підписання акту виконаних робіт, згідно з п. 2.9. договору, є підставою для здійснення оплати. Оплата відбувається щомісячно на підставі ОСОБА_2 виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки № КБ-3 за минулий місяць та прикладених до них рахунків - фактур, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання ОСОБА_2 виконаних робіт. Тому, вищезазначений акт вважається підписаним обома сторонами від 28.08.2015р.
У цьому випадку, фактичною вимогою є складання актів прийомки, один з яких Відповідач 1 фактично відмовився підписувати. Тому, суд вважає, що Відповідач - 1 відмовився від зобов'язання по сплаті за вищевказаними актами, про що був складений відповідний акт, на виконання ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України. Проте одностороння відмова від зобов'язання, згідно з ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд також зазначає, що позивач 01.06.2016р. повторно надсилав вимогу Відповідачу - 1 виконати свої зобов'язання по договору. У матеріалах справи відсутні докази виплати чи відповіді від Відповідача - 1.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що наразі також існує заборгованість Відповідача 1 перед позивачем по сплаті за виконані роботи акту № 1а липень 2014 договору підряду №11/02-14 від 25.02.2014р., що наразі дорівнює 53 000, 00 грн.
Щодо стягнення за договором поруки з відповідача - 2 (ТОВ НТК - ТД ) суд, дослідивши матеріали справи, та доводи сторін, зазначає наступне.
Між Позивачем та Відповідачем - 2 було укладено договір поруки б/н від 25 лютого 2014 року. (далі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, ТОВ НТК ТД поручається перед Позивачем за виконання зобов'язань Боржника (Відповідача - 1), що виникли за Договором № 11/02-14 від 25 лютого 2014 року на монтаж сендвіч-панелів.
Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Так, відповідно до змісту договору поруки, Відповідач - 2 відповідає за зобов'язаннями Відповідача 1 солідарно в межах 1000.00 грн..
Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із п.1.2 договору поруки передбачено, що Відповідач - 2 не відповідає за збитки, що можуть бути спричинені порушенням Відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором поставки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що Відповідач - 2 несе солідарну відповідальність за порушення Відповідачем 1 зобов'язань за Договором про надання послуг.
Однак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1000,00 грн. з Відповідача - 2 на користь позивача не підлягають задоволенню у зв'язку із наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 4.2.5. Договору поруки встановлено, що порука припиняється, якщо Кредитор не пред'явить позову до Поручителя протягом одного року від дня укладання даного Договору.
Позивач не надав суду доказів звернення до поручителя у встановлений строк з вимогою щодо погашення заборгованості за зобов'язаннями Відповідача - 1 перед позивачем за договором на монтаж сандвіч-панелей № 11/02-14 від 25.02.2014 у розмірі 1000, 00 грн.
Тому, суд дійшов висновку, що порука за договором поруки від 25.02.2014р., укладеного між позивачем та відповідачем - 2 є припиненою. З наявних обставин, підстави для стягнення заборгованості з відповідача - 2 відсутні.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки Відповідач-1 (Корпорація "Система ССБ") не надав до суду, доказів, які б спростували наявні в матеріалах справи документи, або доказів погашення заборгованості, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення з Корпорації "Система ССБ" заборгованості у розмірі 265360,77 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з КОРПОРАЦІЇ "СИСТЕМА ССБ" (ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ) (код ЄДРПОУ 23235177, Місцезнаходження: 01032, м.Київ,вул. Жилянська,будинок 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" (код ЄДРПОУ 32760550, Місцезнаходження: 61060, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 142, кімната 42) заборгованість за Договором підряду № 11/02-14 від 25 лютого 2014 року на монтаж сендвич - панелей у розмірі 265360,77 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5358,41 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК ТД" (код ЄДРПОУ 38973731, Місцезнаходження: 61060, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 142, кімната 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" (код ЄДРПОУ 32760550, Місцезнаходження: 61060, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 142, кімната 42) заборгованість за Договором підряду №11/02-14 на монтаж сендвич - панелей від 25 лютого 2014 року в розмірі 1000,00 грн. - відмовити.
Повне рішення складено 27.12.2016 р.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2016 |
Оприлюднено | 04.01.2017 |
Номер документу | 63841386 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні