ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2016 р. Справа № 925/1347/16
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СВК ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Юніт ОСОБА_1 про стягнення 23 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю СВК ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Юніт ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору - доручення про надання транспортно - експедиційних послуг по здійсненню перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 01/04-16 від 01.04.2016 року, 25 000 грн. заборгованості та відшкодування понесених судових витрат.
01.12.2016 року через канцелярію суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №24770/16), відповідно до якої остаточно просив стягнути з відповідача 23 000 грн. боргу у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем в розмірі 2000 грн., на підтвердження чого додав банківську довідку за вих.№ 009-3/129 від 30.11.2016 року.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає його праву, встановленому ст. 22 ГПК України, і прийнята судом до розгляду.
Представники сторін у судове засідання без поважних причин не з'явились, хоч про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував,
Приймаючи до уваги необхідність вирішення спору у розумні строки, достатність матеріалів для вирішення спору і можливість вирішення спору без участі представників сторін за наявними матеріалами, суд, відповідно до ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, розглянув справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.
01.04.2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю СВК ОСОБА_1 , іменується як повірений, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Юніт ОСОБА_1 , іменується як довіритель, укладено договір - доручення про надання транспортно - експедиційних послуг по здійсненню перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 01/04-16 (далі - Договір), відповідно до умов якого довіритель доручає повіреному за винагороду здійснювати організацію та перевезення вантажів замовників в міжнародному та міжміському сполученні (п.1.1 Договору).
У розділах 2-6 Договору довіритель іменується експедитором, а повірений іменується перевізником.
Відповідно до п.2.1 Договору перевізник надає одну чи декілька з наступних послуг, зокрема, організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами.
Згідно п.2.2 Договору конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в Заявці, яка є невід'ємною часиною даного Договору. За погодженням сторін Заявка може передаватися за допомогою факсимільного зв'язку або у електронному вигляді, які в послідуючому визнаються сторонами та мають юридичну силу.
Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на його банківський рахунок на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів (ТТН чи CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п.4.5 Договору).
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016 року (п.10.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи сторони Договору підписали Заявку на надання транспортно - експедиційних послуг від 19.04.2016 року, якою погодили умови перевезення вантажу за маршрутом м. Щербинка, Росія - м. Вишневе, Україна і, зокрема, відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість перевезення в розмірі 17 000 грн. (50% при розвантажені (по факсокопіям) та 50% по оригіналам документів до 10 банківських днів) та Заявку на надання транспортно - експедиційних послуг від 25.04.2016 року якою погодили умови перевезення вантажу за маршрутом пос. Воскрєсєнскоє, Росія - м. Вишневе, Україна і, зокрема, відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість перевезення в розмірі 16 000 грн. (50% при розвантажені (по факсокопіям) та 50% по оригіналам документів до 10 банківських днів).
На виконання умов Договору, заявки від 19.04.2016 року та заявки від 25.04.2016 року позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу на загальну суму 33 000 грн. Факт надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт № НОМЕР_1 від 29.04.2065 року на суму 17000 грн., № НОМЕР_2 від 03.06.2016 року на суму 16000 грн., товарно-транспортними накладним CMR № 0844930, CMR № 222541, з відбитками печатки вантажоотримувача, що свідчить про отримання вантажу.
Позивачем виставлені відповідачу рахунки - фактури № СФ-182тр від 29.04.2016р. на суму 17000 грн. та № СФ-265тр від 03.06.2016р. на суму 16000 грн.
У свою чергу, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором у частині оплати наданих послуг не виконав, надані транспортно - експедиційні послуги оплатив частково на суму 8000 грн., що підтверджується банківською довідкою за вих. № 009/799 від 20.10.2016 року та на суму 2000 грн., що підтверджується банківською довідкою за вих.№ 009-3/129 від 30.11.2016 року.
Таким чином, за розрахунком позивача, розмір заборгованості складає 23 000 грн.
Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору - доручення про надання транспортно - експедиційних послуг по здійсненню перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 01/04-16 від 01.04.2016 року. Договір є укладеним, виконувався сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього договору.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України),главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України,главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Вищенаведеними доказами у справі підтверджено виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері надання послуг з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підтверджується складеними товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається здійснення відповідачем часткової оплати послуг, що свідчить про усвідомлення останнім необхідності оплати наданих послуг, відтак, відповідач, в порушення норм ЦК України, свої зобов'язання з оплати вартості перевезення не виконав.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 23 000 грн. позивачем обґрунтовано і підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.
З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за надані послуги з перевезення і транспортного експедирування, прострочив оплату, тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 23 000 грн. визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - судовий збір в розмірі 1378 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Юніт ОСОБА_1 код 38976161, місцезнаходження: 18016, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю СВК ОСОБА_1 код 37923035, місцезнаходження: 03189, м. Київ, Голосіївський район, вул. Вільямса Академіка , 6-Д, оф.43 - 23000 грн. заборгованості та 1378 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.
Повний текст рішення складено і підписано 29.12.2016 року.
Суддя В.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2016 |
Оприлюднено | 04.01.2017 |
Номер документу | 63841564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні