Рішення

від 28.11.2016 по справі 200/25693/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/25693/15-ц

Провадження № 2/200/4731/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"28" листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг про зобов'язання видати копію наказу про звільнення з роботи, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за весь час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг про зобов'язання видати копію наказу про звільнення з роботи, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

В обґрунтування позову посилається на те, що він 03.11.2014 року був прийнятий геодезистом до ТОВ Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг за сумісництвом. Директор ТОВ Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг ОСОБА_2 припинила виплату позивачу заробітної плати, починаючи з січня 2015 року, пояснювала це відсутністю коштів. 31 липня 2015 року позивач направив поштою на адресу відповідача заяву про звільнення з займаної посади з 31.07.2015 року на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, в якій також просив виплатити заборгованість по заробітній платі за весь час прострочення, компенсацію за невикористану відпустку, надати детальний розрахунок нарахованих сум, видати трудову книжку із відповідним записом про звільнення. У відповідь було отримано повідомлення від 11.08.2015 року, в якому директорка висунула вимоги особистої зустрічі. До цього часу вимоги позивача не задоволені.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд зобов'язати відповідача видати копію наказу про звільнення з роботи з 31.07.2015 року на підставі п.3 ст.38 КЗпП України. Стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2015 року по 31.07.2015 року в розмірі 4263,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 360,89 грн., а також середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення судом рішення.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про явку в судове засідання були повідомлені належним чином, представник позивача надав суду заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду причини неявки не повідомив, повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника підприємства та письмових заперечень на позов не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено наступне.

Установлено, що позивач по справі з листопада 2014 року перебував у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу, форма ОК-7, виданими УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 29.10.2015 року.

З заяви позивача від 31.07.2015 року на ім'я директора ТОВ Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг ОСОБА_2 вбачається, що він просив звільнити його з займаної посади з 31 липня 2015 року та виплатити заборгованість по заробітній платі за весь час прострочення, компенсацію за невикористану відпустку, надати детальний розрахунок нарахованих сум, видати трудову книжку із відповідним записом про звільнення.

Однак листом від 11.08.2015 року директор відповідача повідомила, що для розгляду заяву позивачу необхідно особисто з'явитися до офісу ТОВ Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг .

В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачем задоволена заява позивача та був проведений розрахунок з позивачем.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача видати копію наказу про звільнення з роботи з 31.07.2015 року на підставі п.3 ст.38 КЗпП України, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Згідно вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідачем не надано заперечень та відповідних доказів, які б спростовували доводи позивача, що з ним не було проведено розрахунку на день звільнення.

Таким чином, судом встановлено, що в день звільнення з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, право позивача на отримання компенсації за невикористану відпустку порушено відповідачем, а тому підлягає захисту.

Суд погоджується з вимогами позивача про стягнення заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2015 року по 31.07.2015 року в розмірі 4263,00 грн., виходячи з розміру заробітної плати 609,00 грн. компенсацію за невикористану відпустку в сумі 360,89 грн., виходячи з кількості днів невикористаної відпустки - 18 (а.с. 5).

Оскільки станом на час розгляду справи судом відповідачем не виплачено належні позивачеві при звільненні суми заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2015 року по 28 листопада 2016 року ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню, відповідно до п.п. 2, 5 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата позивача склала 609,00 грн, а середньоденна - 27,68 грн. та, відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку складатиме 27,68 грн. х 250 робочих дні (з 01 серпня 2015 року по 01серпня 2016 року) = 6920,45грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 47, 83, 97, 116, 117, 223 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, ст. ст. ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 74, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг про зобов'язання видати копію наказу про звільнення з роботи, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за весь час затримки розрахунку - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Правова консалтингова компанія Укртрансгруп Інжиніринг (код за ЄДРПОУ 38005382) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) копію наказу про звільнення з роботи з 31.07.2015 року на підставі п.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова консалтингова компанія "Укртрансгруп інжиніринг" (ідентифікаційний номер 38005382) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року в сумі 4 263,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 360,89 грн., а також середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення судом рішення в сумі 6920,45 грн., а всього 11544,34 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні, 34 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова консалтингова компанія "Укртрансгруп інжиніринг" (ідентифікаційний номер 38005382) на користь держависудові витрати в розмірі 487,20 грн.

Згідно ст. 367 ЦПК України стягнення заробітної плати позивачу з відповідача за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску