Рішення

від 28.12.2016 по справі 634/602/15-ц

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/602/15-ц

Провадження № 2/634/15/16

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2016 Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря - Ковбаса С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сахновщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна (далі СВК "Україна") про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки її повернення та зустрічним позовом СВК "Україна" до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки,

встановив:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до СВК Україна . В обґрунтування позову посилається на те, що він є власником земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,55 Га., згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-XP № 061723, виданого на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області від 11 липня 2002 року № 108 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 грудня 2002 року, за № 150, кадастровий номер 6324885500:02:000:0034. Вказана земельна ділянка використовується відповідачем, згідно договору оренди земельної ділянки № б/н від 01 березня 2007 року, зареєстрованого Сахновщинським районним відділенням ХРФ ДЗК від 15.09.2008 року за № 040870200125.

Позивач зазначає, що договір оренди він не підписував і з його сторони не було волевиявлення на його укладення. У зв'язку з тим, що ніякого договору стосовно оренди належної йому земельної ділянки він не укладав, 06 квітня 2015 року позивач направив на адресу відповідача заяву в якій просив повідомити про підстави використання належної йому земельної ділянки та не використовувати її в подальшому.

У відповіді на заяву відповідач зазначив, що вказану земельну ділянку вони використовують на підставі договору оренди № б/н від 01 березня 2007 року, а також було надано ксерокопію договору.

Тому позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 01 березня 2007 року, повернути земельну ділянку, та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача СВК Україна звернувся до суд з зустрічним позовом в якому просив визнати дійсним договір оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року укладеного СВК Україна з ОСОБА_1 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з моменту укладання зазначеного договору СВК Україна сумлінно виконує всі умови договору, а саме виплачує орендну плату. Волевиявлення позивача за первісним позовом на укладання договору підтверджується наданням ним документів: паспорту, ідентифікаційного коду, державного акту про право власності на земельну ділянку для проведення державної реєстрації договору оренди. Позивач протягом 2007-2014 років отримував орендну плату за використання земельної ділянки. Тому позивачу було відомо про укладення договору оренди з СВК Україна і лише у липні 2014 року він звернувся з заявою до СВК Україна щодо письмового обґрунтування користування належною йому земельною ділянкою. У зв'язку з цим представник СВК Україна вважає, що позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу після спливу строку позовної давності, який був пропущений без поважних причин, а тому немає правових підстав для його поновлення.

Також представник СВК Україна зазначив, що якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Тому просили визнати договір оренди землі б/н від 01.03.2007 року дійсним.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, надали заяву в якій просили слухати справу у їх відсутності, позовні вимоги за первісним позовом просили задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача витрати понесені при розгляді справи, а саме 243 грн. 60 коп. за сплату судового збору, 4608 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом СВК Україна ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась але направила до суду заяву в якій просила справу розглядати у відсутності відповідача та його представника. Також зазначила, що позовні вимоги за первісним позовом не визнає, та заперечує проти їх задоволення. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.

Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд розглядає справу у відсутності позивача його представника та представника відповідача, відповідно до ст.169 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову СВК Україна слід відмовити з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,55 Га., згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-XP № 061723, виданого на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області від 11 липня 2002 року № 108 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 грудня 2002 року, за № 150, кадастровий номер 6324885500:02:000:0034 (а.с. 5)

Вказана земельна ділянка використовується відповідачем СВК Україна , згідно договору оренди земельної ділянки № б/н від 01 березня 2007 року, зареєстрованого Сахновщинським районним відділенням ХРФ ДЗК від 15.09.2008 року за № 040870200125 (а.с. 7-8).

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210 , ч.3 ст. 640 ЦК України , ч. 2 ст. 125 ЗК України і ст.18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже і оспорюваним.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 13189/3551 від 04 квітня 2016 року, підписи від імені ОСОБА_1 у примірниках №1 та №2 договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року розташовані в рядку Орендодавець , та в акті прийому-передачі земельної ділянки згідно примірників №1, №2 договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року розташованій в графі Земельну ділянку передав , виконані за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Таким чином суд вважає, що спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_1, що є підставою для визнання спірного договору відповідно до частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України недійсним.

Крім того, згідно ч.2 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Щодо застосування строків позовної давності щодо звернення до суду для захисту порушених прав та інтересів, суд приходить висновку.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у квітні 2015 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання СВК Україна на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату протягом 2007-2014 років за користування землею, суд визнає таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України. Крім того, сам по собі факт отримання позивачем коштів від відповідача в якості орендної плати за період 2007-2014 року по відомостям не може свідчити про його обізнаність в існуванні оспорюваного ним договору та не спростовують висновків щодо відсутності волевиявлення позивача на вчинення саме оспорюваного правочину.

Позовні вимоги зустрічного позову СВК Україна про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та СВК Україна , задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 ЦПК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

ОСОБА_1 з тим, як встановлено судом позивачем за первісним позовом не було вчинено жодних дій які свідчать, зокрема про прийняття виконання відповідно до умов договору, оскільки було відсутнє волевиявлення на укладання договору.

Посилання представника СВК Україна , що волевиявлення позивача за первісним позовом на укладання договору підтверджується наданням ним документів: паспорту, ідентифікаційного коду, державного акту про право власності на земельну ділянку для проведення державної реєстрації договору оренди, суд не приймає їх до уваги, оскільки належна позивачу земельна ділянка з 2007 року перебувала в користуванні відповідача, а вказані документи надавались для оформлення відповідачем права нею користуватися.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі: Закон № 161-XIV). Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закон № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Тобто для договору оренди земельної ділянки встановлена виключно письмова форма договору.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а тому підлягає стягненню з СВК Україна на користь ОСОБА_1, витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: 243 грн. 60 коп. за сплату судового збору та витрати пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4608 грн., а разом 4851 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №б/н від 01 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Україна Сахновщинського району Харківської області, зареєстрований у Сахновщинському РВ ЦДЗК 15.09.2008 року за №040870200125.

Зобов'язати СВК Україна Сахновщинського району Харківської області, повернути ОСОБА_1, самовільно зайняту земельну ділянку, площею 4,55 Га., яка належить йому, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІІ-ХР №061723 виданого на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області від 11 липня 2002 року № 108 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 грудня 2002 року, за № 150, кадастровий номер 6324885500:02:000:0034, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна Сахновщинського району Харківської області до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 01.03.2007 року відмовити.

Стягнути з СВК Україна Сахновщинського району Харківської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: 243 грн. 60 коп. за сплату судового збору та витрати пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4608 грн., а разом 4851 грн. 60 коп. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одну гривню 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Копія вірна. Суддя: