Ухвала

від 14.12.2016 по справі 804/3915/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" грудня 2016 р. справа № 804/3915/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Електропласт"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. у справі №804/3915/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Електропласт"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 10.02.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 44548, 75 грн., з яких 35639,00 гривень - основний платіж, 8909,75 гривень - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено. Суд погодився з висновками податкового органу, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ Екологічні ресурси України , не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку та в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Так, позивач зазначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може мати негативні наслідки за порушення норм податкового законодавства, які нібито допустив його контрагент.

Крім того, зазначає, що суд не надав оцінки доказам, що надані позивачем. Зокрема, суд не прийняв до уваги, що у акті перевірки відповідачем зазначається, що товари, ймовірно придбані у ТОВ Екологічні ресурси України , в подальшому були реалізовані наступним підприємцям-покупцям, тобто підтверджується факт використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача шляхом подальшого продажу.

Вказує на те, що транспортування товарів відбувалось ТОВ Делівері , ПП Нічний експрес та ТОВ Нова пошта , а зберігання - у приміщенні гаражу керівника та власника підприємства та в офісі позивача. Значна частина продавалась наступним покупцям без зберігання.

Щодо виготовлення поліграфічної продукції, позивач зазначив, що листівки та буклети, виготовлені на замовлення позивача його контрагентом, розповсюджувались на виставках та інших заходах, присвячених питанню електроізоляційних матеріалів та світловипромінюючих джерел потенційним покупцям з метою підвищення обсягів продажу, формування іміджу фірми, підвищення її популярності.

Вважає, що відповідач не мав права при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого. Також, зазначає, що податковий орган не надав доказів неналежної обачності позивача та таких, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених господарських операцій.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Також зазначила, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 року залишено без задоволення касаційну скаргу податкового органу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року в справі № 804/1598/15, в якій за позовом ПКФ Електропласт було визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 1178 від 29.12.2014 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Електропласт . Вважає, що це є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 29.12.2014 року по 16.01.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Електропласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Екологічні ресурси України" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.01.2015 року № 173/04-61-22-3/37804995.

Згідно з висновком акта перевіркою встановлені порушення:

- п. 198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Екологічні ресурси України" (код ЄДРПОУ 38774637) за серпень 2014 року на суму 35 639 грн. Завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Екологічні ресурси України" (код ЄДРПОУ 38774637) за серпень 2014 року на суму 35639 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 35 639 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, 198 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ПКФ Електропласт" при придбані та наступному продажу товару, "нереальність" та юридичну дефектність первинних документів при проведенні господарських операцій ТОВ "ПКФ Електропласт" з контрагентом-постачальником ТОВ "Екологічні ресурси України" (код ЄДРПОУ 38774637).

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 44 548, 75 грн.

Судом встановлено також, що між позивачем та його контрагентом-постачальником ТОВ "Екологічні ресурси України" було укладено декілька договорів, які мали виконуватись протягом періоду перевірки.

Так, за договором купівлі-продажу товару від 15.07.2014 року № 7-1227 позивач придбав електроізоляційні матеріали (товар) на суму 79 531 грн. з ПДВ на умовах відстрочки платежу до 30 днів після отримання товару. Поставка на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу постачальника за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13.

За договором від 05.08.2014 року № 318 виконавець ТОВ Екологічні ресурси України зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію за індивідуальним замовленням, а саме: рекламний буклет - 5000 шт., листівку - 5000 шт. Акт виконаних робіт свідчить про виконання копірайтингу тексту, дизайну оригінал-макету, переддрукарської підготовки, нагляду за друком, рекламний буклет - 5000 шт., листівка - 5000 шт. вартість робіт - 25440 грн. з ПДВ.

За договором від 01.08.2014 року № 2045 виконавець ТОВ Екологічні ресурси України взяв на себе зобов'язання з інформаційного забезпечення за темою Питання кардинального реформування порядку нарахування та сплати податку на додану вартість. Перший погляд на нові правила. Здійснення розрахунків з нерезидентами та оподаткування ЗЕД-операцій . Вартість договору 36 000 грн. з ПДВ. Акти здачі-прийомки виконаних робіт від 12.08.2014 року інформаційні послуги на суму 18 000 грн. та від 28.08.2014 року - інформаційні послуги на суму 18000 грн.

За договором від 20.07.2014 року № 44/14 виконавець ТОВ Екологічні ресурси України зобов'язався виконати маркетингове дослідження на тему Огляд Українського ринку світлодіодів . Вартість договору 38 652,00 грн. з ПДВ, акт прийомки виконаних робіт від 28.08.2014 року.

За договором від 20.07.2014 року виконавець ТОВ Екологічні ресурси України зобов'язався здійснити маркетингове дослідження на тему Огляд Українського ринку блоків живлення . Вартість договору 38 100,00 грн. ПДВ, акт приймання виконаних робіт від 25.08.2014 року.

За договором від 20.07.2014 року виконавець ТОВ Екологічні ресурси України зобов'язався виконати маркетингове дослідження на тему Огляд Українського ринку електрокартону . Вартість договору 38 100,00 грн. з ПДВ, акт прийомки виконаних робіт від 25.08.2014 року.

За договором від 01.07.2014 року № 142ВР виконавець Екологічні ресурси України зобов'язався надати відповідно до заявки позивача для виконання вантажно-розвантажувальних робіт у липні 2014 року вантажників і (або) різноробочих. Акт прийомки виконаних робіт з вантажно-розвантажувальних послуг від 29.08.2014 року. Вартість послуг 37 200 грн. з ПДВ.

Як зазначено в акті перевірки - інших документів, крім актів виконаних робіт та податкових накладних до перевірки позивачем не надано.

За податковою інформацією, отриманою в результаті проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Екологічні ресурси України , встановлено, що у цього підприємства, яке не знаходиться за місцем свого знаходження, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

На запит податкового органу від 16.01.2015 року в ході проведення перевірки не було надано додаткових документів.

Згідно п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Позивач таким правом не скористався, заперечень на акт податкового органу не направив, додаткових документів не надав. Отже, у відповідності до п. 44.6 ст. 44.6 ПКУ вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності господарських операцій та звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт оплати за договорами, що укладені з ТОВ Екологічні ресурси України .

На спростування доводів апеляційної скарги щодо обачності позивача, слід зазначити, що останнім жодним чином не обґрунтовано, чому саме з цим підприємством протягом липня-серпня 2014 року були укладені такі різні за своїм економічним змістом договори, що вимагали наявності матеріальних ресурсів (відповідного товару); фахівців у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, маркетингу, наявності трудових ресурсів (різноробочих та вантажників).

Щодо договору купівлі-продажу товару від 15.07.2014 року № 7-1227, колегія суддів зазначає, що сам факт подальшої реалізації товарів підприємствам-покупцям не може достеменно свідчити про факт придбання цього товару саме у ТОВ Екологічні ресурси України .

Також, слід врахувати, що на час перевірки не було надано первинних документів, які б свідчили про наявність договірних відносин з ТОВ Делівері , ПП Нічний експрес , ТОВ Нова пошта , за допомогою яких нібито здійснювалась доставка товару від постачальника. Крім того, за умовами договору договором купівлі-продажу товару від 15.07.2014 року № 7-1227 передбачався самовивіз зі складу продавця транспортом покупця. Доказів цього не надано. Відсутні також докази зберігання продукції.

Стосовно договору від 05.08.2014 року № 318 виконавець ТОВ Екологічні ресурси України зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію. В матеріалах справи містяться зразки такої продукції, на яких відсутні вихідні відомості видання, як це передбачається ст. 23 Закону України Про видавничу справу . Також, на думку колегії суддів, не доведена позивачем господарська мета щодо використання такої продукції у власній господарській діяльності, оскільки відсутні докази участі підприємства в будь-яких рекламних заходах та використанні такої продукції; не надано доказів її обліку та списання, не наведено економічного ефекту від використання. Відсутні дані щодо наявності у контрагента виробничих потужностей для зайняття таким видом діяльності.

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо виконання інших договорів апеляційна скарга не містить.

Слід також зазначити, що у відповідності до п.п. 72.1.5. п. 72.1. ст. 72 ПКУ, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема за результатами податкового контролю. Згідно ст. 74 Податкового кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості використання даних, отриманих під час перевірки іншого платника податків.

Апеляційна скарга також не містить доводів і стосовно скасування наказу на перевірку, на що посилається позивач лише у своїх додаткових поясненнях. Колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду України в справі № 826/12651/14, в якій висловлена правова позиція щодо відсутності правових наслідків незаконної перевірки, на яку посилається позивач, не може бути прийнята до уваги, оскільки обставини справи не є тотожними, адже в цьому випадку здійснювалась позапланова виїзна перевірка, а не невиїзна. Платник податків, який вважає, що порушено порядок та підстави проведення перевірки, має право захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж така перевірка відбулася, то, на думку колегії суддів, наказ на її проведення вичерпав свою дію, а тому його оскарження, визнання протиправним та скасування не нівелюють виявлені порушення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Електропласт" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. у справі №804/3915/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України .

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун