Рішення

від 27.12.2016 по справі 904/11271/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.2016 Справа № 904/11271/16

За позовом приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів в особі Запорізької філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш", смт. Широке Дніпропетровської області

про стягнення 28 231,14 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04 лютого 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 26 грудня 2016 року, юрисконсульт

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник" в особі Запорізької філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. 80023/16 від 27.12.2016) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" 3% річних у розмірі 2 854,61 грн. та інфляційній втрати у розмірі 25 376,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за усною домовленістю поставив відповідачу товар на загальну суму 42 937,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6964 від 29 листопада 2013 року. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 03.12.2013 по 28.11.2016 у сумі 2 854,61 грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2013 року по листопад 2016 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим, відповідач зазначає, що перевіркою правильності обчислення нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат позивачем не вірно визначено період прострочки та суму заборгованості у відповідний період, оскільки відповідач вносив оплату за товар частинами у різний період часу, а саме 23.03.2014, 04.05.2014, 28.11.2016.

У судовому засіданні 27 грудня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник" в особі Запорізької філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" товар на загальну суму 42 937,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №6364 від 29.11.2013 (а.с. 11). Відповідно до вищезазначеної накладної позивачем було поставлено відповідачу продукцію, а саме:

підшипник URB 80-32330ЛМ, код УКТЗЕД НОМЕР_1, у кількості 9шт., на суму 27 891,00 грн. (без ПДВ);

підшипник URB 80-92417М, код УКТЗЕД НОМЕР_1, у кількості 5шт., на суму 7 890,00 грн. (без ПДВ), загальна сума з ПДВ - 42 937,20 грн.

26 листопада 2013 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок №20790 на оплату поставляємої продукції, за яким передбачено попередню оплату 100%.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" розрахувалося за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №23 від 24.03.2014 на суму 10 000,00 грн., №36 від 05.05.2014 на суму 10 000,00 грн., №20 від 15.12.2016 на суму 22 937,20 грн.

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

За змістом правової норми, наведеної у частині першій статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України щодо застосування ч.2 ст. 530 та ст. 692 Цивільного кодексу України до правовідносин купівлі- продажу товару, які склалися у зв'язку з передачею товару від продавця до покупця за видатковою накладною без укладення відповідного договору у письмовій формі у вигляді єдиного документа (постанова Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №121-гс14 (справа №927/1232/13)).

Станом на час розгляду справи відповідач здійснив повну оплату вартості товару, однак з порушенням строків його оплати, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у сумі 2 854,61грн. та втрати від інфляції у сумі 25 376,53грн. за загальний період прострочки з 03.12.2013 по 28.11.2016.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивачем невірно визначено період виникнення прострочки та, відповідно, кількість днів прострочення у заявленому періоді.

Розрахунок трьох відсотків річних:

на суму 42 937,20грн. за період прострочки з 03.12.2013 по 23.03.2014 (111 днів прострочки) три відсотки річних складають - 391,72грн.,

на суму 32 937,20грн. за період прострочки з 24.03.2014 по 04.05.2014 (42 дні) три відсотки річних складають - 113,7грн.,

на суму 22937,2грн. за період прострочки з 05.05.2014 по 28.11.2016 (939 днів) три відсотки річних складають - 1768,53грн.

таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три відсотки річних у сумі 2 273,95грн.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції не враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., невірно визначено період прострочки виконання зобов'язання, отже вимога про стягнення втрат від інфляції підлягає частковому задоволенню у сумі 22 111,14 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 24 385,09 грн. (2 273,95 грн. - три відсотки річних, 22 111,14 грн. - втрати від інфляції).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 190,27 покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" (53700, Дніпропетровська область, смт. Широке, вул. Глінки, 35, ідентифікаційний код 36729467) на користь приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (49035, м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, 238-3, ідентифікаційний код 19170443) в особі Запорізької філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 8, ідентифікаційний код 20527809) три відсотки річних у сумі 2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 95 коп., втрати від інфляції у сумі 22 111 (двадцять дві тисячі сто одинадцять) грн. 14 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 190 (сто одна тисяча сто дев'яносто) грн. 27 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 30.12.2016