Рішення

від 23.11.2016 по справі 916/2433/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016Справа №916/2433/16

За позовом Міського центру "Благоустрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-М"

про стягнення 237 331,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Іванченко О.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міський центр "Благоустрій" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-М" (далі - відповідач) про стягнення 237 331,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016 позовну заяву вх. № 2606/16 від 05.09.2016 було передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 порушено провадження у справі № 916/2433/16, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2016.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 05.10.2016, у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Постанови про звільнення судді Прокопенко Л.В. було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу № 916/2433/16 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2016 справу було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2016 було виправлено описку в ухвалі господарського суду міста Києва від 07.10.2016 у справі № 910/2433/16.

19.10.2016 представники сторін у судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 08.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/2433/16 сторони не виконали.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представників сторін та необхідність витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 23.11.2016.

У судове засідання 23.11.2016 представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи, свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.11.2014 не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2015 між Міським центром Благоустрій (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Модуль - М (далі - відповідач, підрядник) було укладено Договір № 71/3132 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає а себе обв'язки по виконанню капітального ремонту тротуару по вул. Маяковського (від вул. Першотравневої до вул. Радянської) в м. Білгороді - Дністровському Одеської області.

Відповідно до п. 2.1 - 2.4 Договору вартість робіт по даному Договору складає 791 104,80 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 131 850,80 грн. Замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 30% від суми Договору, строком на 90 календарних днів. Підрядник зобов'язується протягом 90 календарних днів після отримання авансу надати акти виконаних робіт на суму авансу. У випадку невиконання підрядником п. 2.3 Договору, підрядник повертає суму авансу замовнику протягом 3 календарних днів.

Позивач зазначає суду про те, що ним був перерахований на рахунок відповідача аванс в сумі 237 331,00 грн, проте відповідачем у встановлений Договором строк роботи виконані не були, а аванс також повернутий не був.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання за Договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Факт перерахування авансу позивачем відповідачу в сумі 237 331,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 25 від 17.07.2015.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 - 5 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 було затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 та 2.7 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином, наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 25 від 17.07.2015 є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом перерахування позивачем відповідачу авансу за Договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням відповідачем робіт у встановлений Договором строк, позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-10-215 від 29.09.2015, в якій просив у триденний термін з моменту отримання даної претензії здійснити повернення суми авансу.

Відповідач, у відповідь на вказану вище претензію, направив відповідачу гарантійний лист від 30.09.2015, в якому гарантує позивачу повернення суми авансу позивачу до 08.10.2015.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі доказу, які б підтверджували факт повернення відповідачем авансу на рахунком позивача у зв'язку із невиконанням у строки, визначених Договором, підрядних робіт, а тому, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 237 331,00 грн є обґрунтованими.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором в розмірі 237 331,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-М" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, будинок 13, корпус 1, літера А; ідентифікаційний код: 24593016) на користь Міського центру "Благоустрій" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, будинок 178-А; ідентифікаційний код: 26015743) заборгованість в сумі 237 331 (двісті тридцять сім триста тридцять одна) грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 559 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 97 коп.

Повне рішення складено 02.11.2016.

Суддя О.В. Нечай