Ухвала

від 21.12.2016 по справі 757/60223/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60223/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі представника заявника ОСОБА_3 ,

за участю слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника заявника ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ», про скасування арешту на майно, що накладено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року №757/22460/16-к,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в інтересах ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ» з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року у справі №757/22460/16-к за клопотанням слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України в порядку забезпечення заходів, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014000000000574 від 06.12.2014 року накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти на рахунки, відкриті у ПАТ «ПУМБ» МФО (334851): «ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ»,ЄДРПОУ 39270608 рахунок 260017543.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 вказане клопотання підтримала та просила задовольнити, вказавши, що за весь час досудового розслідування, що внесено до ЄРДР 06.12.2014 року жодній посадовій особі зазначеного товариства підозри не пред`явлено.

Слідчий в кримінальному провадженні не заперечував проти задоволення клопотання заявника стосовно скасування арешту майна, про що подав письмову заяву.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні ГСУ ГПУ перебуває кримінальне провадження №12014000000000574 від 06.12.2014 року за фактом фіктивного підприємництва, що завдало збитків державі у великих розмвірах, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року у справі №757/22460/16-к за клопотанням клопотанням слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України в порядку забезпечення заходів, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014000000000574 від 06.12.2014 року накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти на рахунки, відкриті у ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 «ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ»,ЄДРПОУ 39270608 рахунок НОМЕР_1 .

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі " Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та " Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі " Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При розгляді даного клопотання встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення злочину, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження та відображено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Згідно доводів клопотання «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ»,ЄДРПОУ 39270608 здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України. Грошові кошти на рахунках товариств не є ані знаряддям, ані матеріальним збагаченням вчинення кримінального правопорушення. Ці кошти набуті на законних підставах та призначені для здійснення господарської діяльності.

Зазначені доводи належними, допустимими та достатніми в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказами не спростовані.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право володіння ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ»,ЄДРПОУ 39270608 та обумовлювали арешт їх майна, а відтак клопотання представника заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року на грошові кошти на рахунки, що відкриті у ПАТ «ПУМБ» МФО (334851): «ТОВ «МАСТЕР КАБЕЛЬ КИЇВ»,ЄДРПОУ 39270608 рахунок 260017543.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6 Карабань

районного суду м. Києва