Рішення

від 19.12.2016 по справі 209/4403/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/4403/15-ц

Провадження № 2/209/138/16

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, та уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на його користь грошове зобов'язання - три відсотки річних у розмірі 153011,20 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 11 червня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір позики на суму 72000 доларів США із строком повернення до 01 липня 2010 року. 20 червня 2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №209/4084/13-ц, за його позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, яким з відповідача на його користь стягнуто борг за договором позики в сумі 908640,00 грн., три відсотки річних в сумі 103062,18 грн., індексацію в розмірі 60456,85 грн. Ухвалюючи рішення, суд стягнув три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі 103062,18 грн. за 1380 днів, тобто за період з 01 липня 2010 року по 11 квітня 2014 року. 02 червня 2015 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області заочне рішення Дніпровського районного суду від 20 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на його користь індексації в розмірі 60456,85 грн. було скасоване і в цій частині ухвалене рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін. Проте відповідач до теперішнього часу рішення суду не виконав та продовжує користуватися належними йому грошовими коштами. Вважає, що він має право на стягнення з відповідача на його користь трьох відсотків річних від простроченої суми за період з 12 квітня 2014 року по 19 грудня 2016 року. Згідно курсу національного банку України на 19 грудня 2016 року 1 долар = 26,33 грн., відповідно сума боргу в розмірі 72000 доларів США, еквівалентна 1895760,00 грн. і на цю суму нараховуються три відсотки річних, розмір яких за період з 12 квітня 2014 року по 19 грудня 2016 року, тобто за 982 дня, складає 153011,20 грн., виходячи із розрахунку: 1895760,00 грн. / 365 днів х 982 дня = 153011,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні обґрунтуванню позову, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердила, що станом на 19 грудня 2016 року сума боргу за договором позики відповідачем позивачу не сплачена, рішення суду не виконане.

Вислухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 11 червня 2010 року позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 уклали договір позики, за умовами якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 72000 доларів США та зобов'язався повернути їх до 01 липня 2010 року. Проте у вказаний у розписці строк відповідач грошові кошти позивачу не повернув, чим порушив умови договору позики, укладеного між ним та ОСОБА_3

Зазначені обставини встановлені заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 червня 2014 року у цивільній справі № 209/4084/13-ц, і відповідно не підлягають доказуванню у цій справі.

Вказаним вище заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 червня 2014 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4про стягнення з боржника грошових коштів і відшкодування моральної шкоди та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики від 11 червня 2010 року в сумі 908640,00 грн., три відсотки річних в сумі 103062,18 грн., індексацію в розмірі 60456, 85 грн. та сплачений судовий збір в сумі 3211,60 грн. та 229,40 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2015 року була частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_4 Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 індексації в розмірі 60456,85 грн. скасоване і в цій частині відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року залишено без змін (а.с.102-107).

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила те, що до теперішнього часу відповідач борг позивачу не повернув, рішення суду від 20 червня 2014 року не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. Зокрема, згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалення судом рішення про стягнення боргу, який не повернуто, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобов'язання та не позбавляє позичальника права вимагати покладення на останнього відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, зокрема, відповідно ст. 625 ЦПК України стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, до повернення боргу з часу поза межами періоду, за який вони стягнуті рішенням у іншій справі.

Враховуючи те, що рішенням суду від 20 червня 2014 року з відповідача на користь позивача було стягнуто три відсотки річних за період по 11 квітня 2014 року, суд розраховує три відсотки річних від простроченої суми за період прострочення грошового зобов'язання з 12 квітня 2014 року по 19 грудня 2016 року.

Розмір простроченої суми боргу, яка була стягнута з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 червня 2014 року, складає 908640 грн., що станом на 10 квітня 2014 року було еквівалентно 72000 доларів США по курсу НБУ (1261,7898 грн. = 100 доларів США).

Станом на 19 грудня 2016 року, згідно курсу НБУ (1 долар США = 26,33 грн.), розмір простроченої суми боргу (72000 доларів США) у гривневому еквівалентні складає 1895760,00 грн.

Період прострочення грошового зобов'язання з 12 квітня 2014 року по 19 грудня 2016 року становить 982 дня.

Сума трьох відсотків річних від простроченої суми за період прострочення грошового зобов'язання за вказаний період часу становить 153011,20 грн., виходячи із розрахунку: 895760,00 грн. (сума простроченої заборгованості) х 3% : 365 днів х 982 дня (кількість днів прострочення виконання зобов'язання) = 153011,20 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання в розмірі 153011,20 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто сплачений судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог за уточненим позовом.

Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошового зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, грошове зобов'язання - три відсотки річних в сумі 153011,20 грн. та сплачений судовий збір у справі в сумі 1530,11 грн., а всього 154541,31 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок одна грн. 31 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення (отримання) рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Г.А. Байбара.