Ухвала

від 29.12.2016 по справі 915/1500/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================УХВАЛА

29 грудня 2016 року                                         Справа № 915/1500/16

Суддя Давченко Т.М. розглянувши матеріали

за заявою: Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК» (54020, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1; код ЄДРПОУ30625444)

про: банкрутство

встановив:

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до господарського суду із заявою №4790/9/14-03-10-009 від 26.12.2016р. про порушення провадження про банкрутство відносно ТОВ «МТК» в порядку ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Статтею 11 Закону про банкрутство чітко регламентовані вимоги, яким повинна відповідати заява про порушення справи про банкрутство та перелік доказів, які повинні бути надані до заяви при зверненні до господарського суду як боржником, так і кредиторами.

Так, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора додаються також: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора – органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 95 ПК України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора – контролюючого органу, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України.

У якості таких доказів заявником до матеріалів заяви додано, зокрема, копії постанов Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. у справі № 814/1879/14, від 25.04.2014р. у справі № 814/1101/14. При цьому, до заяви не надано жодного виконавчого листа, жодних відомостей про звернення до державної виконавчої служби.

Матеріали заяви свідчать про те, що заявником вживалися не всі заходи, направлені на виконання судових рішень про стягнення податкового боргу, які набрали законної сили, оскільки контролюючим органом не використано всіх можливих дієвих способів захисту свого порушеного права та повернення податкового боргу.

Також заявником не додано довідки або листа контролюючого органу про наявність/відсутність у боржника рахунків у банківських установах, що унеможливлює встановлення судом факту належного виконання органом ДПІ всіх дій по стягненню податкового боргу (у випадку наявності відкритих рахунків боржника у інших банківських установах, або інших рахунків у даній банківській установі, ДПІ має вжити відповідних заходів по стягненню податкового боргу за рахунок коштів, що обліковуються на цих рахунках). Надана суду роздруківка не береться судом до уваги, оскільки не містить жодних реквізитів, підпису відповідальної особи. Крім того, до заяви додано інкасові доручення до ПАТ «Енергобанк» стосовно рахунків, які не зазначені у наданій роздруківці.

Таким чином, усупереч приписам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, кредитором до заяви не додано доказів вжиття усіх заходів по стягненню податкового боргу.

При цьому, господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником до моменту порушення провадження у справі; можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву №4790/9/14-03-10-009 від 26.12.2016р. та додані до неї документи повернути Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області без розгляду.

          Суддя Т.М. Давченко