Ухвала

від 30.12.2016 по справі 915/1543/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

30 грудня 2016 року Справа № 915/1543/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали

за заявою кредитора: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, ідентифікаційний код 39549880)

до боржника: Приватного підприємства «ЭКСИМ ТРЕЙД» (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/А, ідентифікаційний код 30738020)

про порушення провадження у справі про банкрутство,

встановив:

21.05.2015 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного підприємства (ПП) «ЭКСИМ ТРЕЙД» у порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) в зв'язку з неспроможністю боржника погасити податковий борг у сумі 25 312 420,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2016 у справі № 915/847/15 заяву ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було повернуто без розгляду, оскільки заявником, усупереч приписам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви не було надано доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України (далі - ПК України), а саме: не вказано та не надано доказів прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів, а також не вказано самих інкасових доручень.

13.08.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду із заявою № 3155/9/14-02-10-07 від 12.08.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «ЭКСИМ ТРЕЙД» .

Ухвалою суду від 17.08.2015 у справі № 915/1459/15 заяву ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було повернуто без розгляду, оскільки заявником до заяви не було подано доказів повноважень в.о. начальника кредитора ОСОБА_1 для підписання заяви про порушення справи про банкрутство боржника, які вказано в додатках (п. 22); доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів, обов'язкове подання яких передбачено нормами ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

20.08.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва повторно звернулась до господарського суду із заявою № 3155/9/14-02-10-07 від 12.08.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «ЭКСИМ ТРЕЙД» .

Ухвалою суду від 25.08.2015 у справі № 915/1498/15 заяву ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було повернуто без розгляду, оскільки заявником до заяви, всупереч ст. 56 ГПК України, не було додано доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

28.08.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва повторно звернулась до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «ЭКСИМ ТРЕЙД» у зв'язку з неспроможністю боржника погасити податковий борг у сумі 25 312 420,00 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2015 у справі № 915/576/15 заяву ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було повернуто без розгляду, оскільки заявником, усупереч приписам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви не було надано доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України, а саме: не вказано та не надано доказів прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів, а також не вказано самих інкасових доручень.

09.12.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду із заявою № 3409/9/14-02-10-07 від 08.12.2016 про порушення справи про банкрутство ПП «ЭКСИМ ТРЕЙД» у порядку ст. 11 Закону про банкрутство в зв'язку з неспроможністю боржника погасити податковий борг у сумі 9 741 071,24 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2016р. у справі № 915/1348/16 заяву податкового органу було повернуто через недотримання останнім приписів ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство.

29.12.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва знову звернулась до господарського суду із заявою № 3409/9/14-02-10-07 від 08.12.2016 про порушення справи про банкрутство ПП «ЭКСИМ ТРЕЙД» у порядку ст. 11 Закону про банкрутство в зв'язку з неспроможністю боржника погасити податковий борг у сумі 9 741 071,24 грн.

Розглянувши заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Статтею 11 Закону про банкрутство чітко регламентовані вимоги, яким повинна відповідати заява про порушення справи про банкрутство та перелік доказів, які повинні бути надані до заяви при зверненні до господарського суду як боржником, так і кредиторами.

Так, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора додаються також: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, що діяла до 05.10.2016) у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 ПК України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - контролюючого органу, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України.

У якості таких доказів заявником до матеріалів заяви додано, зокрема, копії постанов Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 814/4711/13-а, від 01.07.2014 у справі № 814/1407/14, виконавчих листів від 04.02.2014 у справі № 814/4711/13-а, від 24.07.2014 у справі № 814/1407/14, постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.07.2015 ВП № 48296129 та ВП № 48296044.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, матеріали заяви свідчать про те, що заявником більше року (з 30.07.2015) не вживалися жодні заходи, направлені на виконання судових рішень про стягнення податкового боргу, які набрали законної сили, оскільки контролюючим органом не використано всіх можливих дієвих способів захисту свого порушеного права та повернення податкового боргу (в т. ч. і в судовому порядку).

Також заявником не додано довідки або листа контролюючого органу про наявність/відсутність у боржника рахунків у банківських установах, що унеможливлює встановлення судом факту належного виконання органом ДПІ всіх дій по стягненню податкового боргу (у випадку наявності відкритих рахунків боржника у інших банківських установах, або інших рахунків у даній банківській установі, ДПІ має вжити відповідних заходів по стягненню податкового боргу за рахунок коштів, що обліковуються на цих рахунках). Надана суду роздруківка не береться судом до уваги, оскільки не має реквізитів документу та не підписана відповідальною особою, а отже суд не може вважати дані, наведені у роздруківці, достовірними та повними.

Таким чином, усупереч приписам ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, кредитором до заяви не додано доказів вжиття усіх заходів по стягненню податкового боргу.

При цьому, господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником до моменту порушення провадження у справі; можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву № 3409/9/14-02-10-07 від 08.12.2016 та додані до неї документи повернути Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області без розгляду.

Суддя Т.М. Давченко