Справа № 496/3534/16-ц
Провадження № 2/496/1831/16
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2016 року Біляївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Галич О.П.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 071165, кадастровий номер 5121083900:01:001:0089, виданий Біляївським районним відділом земельних ресурсів 22 червня 2004 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 134. Свої вимоги мотивує тим, що 02 березня 2004 року померла - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,51 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ОД № 071165, кадастровий номер 5121083900:01:001:0089, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 22 червня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 134. На зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 за життя було розпочато процес приватизації. Проте, державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку на ім'я - ОСОБА_2 було видано лише після її смерті. Відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 був її чоловік (мій батько) - ОСОБА_3. На час відкриття спадщини, його батько ОСОБА_4 постійно проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 за однією адресою. Він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 на вищевказане спадкове майно, але не оформив своїх спадкових прав. 17 грудня 2014 року помер його батько - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку, яку він прийняв після смерті своєї дружини. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька та у встановлений законом строк звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини. Однак, державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька, у зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 22 червня 2004 року, тобто після смерті ОСОБА_2 Також нотаріус роз'яснив, що він має право звернутися з позовом до суду. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 серпня 2015 року за ним визнано право на завершення процедури приватизації вищезазначеної земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів на своє ім'я, у порядку спадкування за законом після смерті батька. На підставі зазначеного рішення Біляївського райсуду, 25 листопада 2015 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області було видано розпорядження, яким йому було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). 07 грудня 2015 року ФОП інженером - землевпорядником ОСОБА_5 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 03 березня 2016 року позивач звернувся до управління Держгеокадастру у Біляївському районі із заявою про державну реєстрацію належної йому земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, надавши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вищезазначене рішення Біляївського районного суду. За результатами розгляду його заяви, 14 березня 2016 року управлінням Держгеокадастру у Біляївському районі прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з тих підстав, що заявлені відомості вже внесені до поземельної книги, а саме, державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 Також, йому рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання недійсним та скасування вищевказаного державного акту на землю. З огляду на вищенаведене вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ОД № 071165, кадастровий номер 5121083900:01:001:0089, який видано та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки в порушення вимог ст.25 ЦК України його було видано і зареєстровано після смерті останньої. Отже, з урахуванням того, що вказаний державний акт на земельну ділянку виданий та зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 після її смерті, та у зв'язку з відмовою управління Держгеокадастру у Біляївському районі зареєструвати в державному земельному кадастрі вищевказану земельну ділянку, позивач позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися своєю земельною ділянкою, а саме зареєструвати її в установленому законом порядку, присвоїти кадастровий номер та отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку, що є істотним порушенням його земельних прав. З огляду на викладене просить задовольнити позов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та не заперечував проти постановлення заочного рішення по справі. (а.с. 31).
Представник відповідача, який належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. (а.с. 27,30).
Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача без поважних причин, враховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення, судом ухвалено рішення про заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 березня 2004 року померла - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 374567, актовий запис № 12. (а.с. 6)
Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,51 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ОД № 071165, кадастровий номер 5121083900:01:001:0089, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 22 червня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 134. (а.с. 13).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 був її чоловік (батько позивача) - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 267285, актовий запис № 1. (а.с. 8).
17 грудня 2014 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 395144, актовий запис № 26. (а.с. 7).
Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку, яку він прийняв після смерті своєї дружини. У відповідності до ст.1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VII-УР № 0971357, актовий запис № 56. (а.с. 9).
У встановлений законом строк позивач звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька - ОСОБА_4 та надав копії правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно. Однак, державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька, у зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 22 червня 2004 року, тобто після смерті ОСОБА_2 Також нотаріус роз'яснив, що він має право звернутися з позовом до суду. (а.с. 16).
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 серпня 2015 року за позивачем визнано право на завершення процедури приватизації вищезазначеної земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів на своє ім'я, у порядку спадкування за законом після смерті батька. (а.с. 17-19).
На підставі зазначеного рішення Біляївського райсуду, 25 листопада 2015 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області було видано розпорядження, яким йому було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). (а.с. 20).
03 березня 2016 року позивач звернувся до управління Держгеокадастру у Біляївському районі із заявою про державну реєстрацію належної йому земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, надавши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вищезазначене рішення Біляївського районного суду. За результатами розгляду його заяви, 14 березня 2016 року управлінням Держгеокадастру у Біляївському районі прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з тих підстав, що заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги, а саме, державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 Також, йому рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання недійсним та скасування вищевказаного державного акту на землю. (а.с. 21).
За змістом ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження, а припиняється у момент її смерті.
Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 153 ЗК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, з урахуванням того, що вказаний державний акт на земельну ділянку виданий та зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 після її смерті, та у зв'язку з відмовою управління Держгеокадастру у Біляївському районі зареєструвати в державному земельному кадастрі вищевказану земельну ділянку, позивач позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою, а саме зареєструвати її в установленому законом порядку, присвоїти кадастровий номер та отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
Згідно зі ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначено, що судам підвідомчі справи за заявами, зокрема з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб і визнання недійсними державних актів на право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Тому, з метою захисту порушених прав стосовно володіння, користування та розпорядження належною позивачу земельною ділянкою та усунення перешкод, які стали підставою для відмови в державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, є необхідність визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, який видано на ім'я померлої ОСОБА_2
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 21, 316, 321, 393 ЦК України, ст. ст. 78, 152, 153, 155 ЗК України , ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 071165, кадастровий номер 5121083900:01:001:0089, виданий Біляївським районним відділом земельних ресурсів 22 червня 2004 року на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 134.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів через Біляївський райсуд Одеської області.
Суддя Галич О.П.
28 грудня 2016 року
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2016 |
Оприлюднено | 06.01.2017 |
Номер документу | 63889098 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Біляївський районний суд Одеської області
Галич О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні