Постанова

від 25.04.2007 по справі 5/185-б-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

25 квітня 2007 р.                                                                                  

№ 5/185-Б-06 

Вищий

господарський  суд України у складі колегії

суддів:

головуючого:

Полякова Б.М.

суддів:

Катеринчук Л.Й. (доповідач у

справі) Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства «Волток»,

м. Нова Каховка

на постанову

та постанову

господарського суду Херсонської

області від 09.11.2006 Запорізького апеляційного господарського суду від

01.02.2007

у справі  господарського суду

№ 5/185-Б-06 Херсонської

області

за заявою

Державної податкової інспекції у

м. Нова Каховка

до

Приватного підприємства «Волток»,

м. Нова Каховка

про

визнання банкрутом

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь  представники :

від заявника

не з'явився

від боржника

не з'явився

В С Т А Н О В

И В  :

Ухвалою господарського суду

Херсонської області 26.10.2006 за заявою державнаої податкової інспекції у м.

Нова Каховка (далі: “Ініціюючого кредитора”) порушено справу про банкрутство

Приватного підприємства «Волток» (далі: “Боржник”) за спрощеною процедурою

відповідно до статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду

Херсонської області від 09.11.2006 боржника визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ОСОБА_1.

Не погоджуючись з винесеною

постановою, боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати

зазначену постанову.

Постановою Запорізького

апеляційного господарського суду від 01.02.2007 апеляційну скаргу боржника

залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною

постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просив скасувати зазначені постанови судів

попередніх інстанцій та припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням

норм матеріального та процесуального права, а зокрема, статті 7 Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

статей 17, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців», статті 34 Господарського процесуального кодексу

України.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанови судів

попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи,

перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” (далі Закон) безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані

боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи

розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється

списання коштів з рахунків боржника.

Згідно частини 3 статті 6 Закону

справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора

(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних

розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох

місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено

цим Законом.

Відповідно до вимог частин 1, 2

статті 52 Закону у разі, якщо громадянин -підприємець - боржник або керівні

органи боржника  - юридичної особи  відсутні за її місцезнаходженням, або у разі

ненадання боржником протягом року до 

органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій. Документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана

кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання

зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий

строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство

відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника

банкрутом, відкриває  ліквідаційну

процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Зазначена норма закону є

спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений

порядок ведення процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема

боржників, керівні органи яких відсутні за адресою місцезнаходження юридичної

особи.

Постанова суду про визнання

боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою

природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що

мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх

правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та

підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

(Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на

даний час).

Відповідно до вимог статті 17

Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців”, який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному

реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її

місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу,

а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3

статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними

і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено

відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного

реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з

третьою особою.

Вказаний Закон також визначає

порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність

юридичної особи за її  місцезнаходженням,

які здійснюються державним реєстратором 

(пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного

Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність

юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної

картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною

сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором

від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про

відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор

зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка

встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про

юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної

податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення

про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про

підтвердження відомостей про юридичну особу.

Виходячи з вимог частини 2 статті

34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які

відповідно до законодавства  повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Постановою господарського суду

Херсонської області від 09.11.2006 боржника визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ОСОБА_1.

Зазначена постанова мотивована тим,

що відповідно до актів Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від

28.07.2006 та 28.09.2006 (т.1 а.с. 19-20) боржник за своїм місцезнаходженням:

Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, 25, не знаходиться,

його майна не виявлено (т.1 а.с. 25), відповідно до акту ДПІ у М. Нова Каховка

від 07.11.2006 №49/151 (т.1 а.с. 37) податкову звітність не подає.

Судом апеляційної інстанції також

зазначено, що відомостей у Єдиному державному реєстрі про відсутність за

місцезнаходженням боржника та його керівних органів не міститься.

Окрім того, в матеріалах справи

міститься довідка з Єдиного державного реєстру (т.1 а.с. 49), в якій зазначено

що станом на 31.10.2006 запис про включення відомостей про державну реєстрацію

боржника як юридичної особи відсутній .

Колегія суддів Вищого

господарського суду України  зазначає, що

господарським судом Херсонської області та Запорізьким апеляційним

господарським судом при прийнятті оскаржуваних постанов не було досліджено

правового статусу боржника як юридичної особи на момент порушення провадження у

справі, не дано оцінки належності поданим ініціюючим кредиторам доказів в

обґрунтування правового статусу боржника як юридичної особи та не досліджено вчинення

ініціюючим кредитором дій по державній реєстрації відсутності боржника за

адресою місцезнаходження в порядку визначеному статтею 19 Закону України “Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, не було

дано оцінки іншим доказам на підтвердження припинення господарської діяльності

боржника, а тому суди  дійшли

передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою

шляхом визнання боржника банкрутом в порядку статті 52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Зважаючи на викладене, оскаржувані

постанови судів першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам закону

до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають

значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові

наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися

достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку з наведеним зазначені

судові акти слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої

інстанції.

При новому розгляді справи суду

слід дослідити наявність обставин відсутності боржника та припинення ним

господарської діяльності для подальшого провадження у справі за спрощеною

процедурою відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” застосовуючи принципи

оцінки доказів за їх належністю та допустимістю, а у випадку встановлення

відсутності правових підстав для здійснення провадження за спрощеною

процедурою, - прийняти рішення про можливість здійснення подальшого провадження

у справі за загальною процедурою ведення справ про банкрутство відповідно до

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну

скаргу Приватного підприємства «Волток» задовольнити.

2.          Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 01.02.2007 та постанову

господарського суду Херсонської області від 09.11.2006 скасувати, справу

№5/185-Б-06 направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської

області.

Головуючий                                                                             Б.

Поляков

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                            Н.

Ткаченко