Рішення

від 27.12.2016 по справі 906/1072/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" грудня 2016 р. Справа № 906/1072/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 08.11.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №8 від 12.12.2016;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н"

про стягнення 77811,36 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 77811,36 грн., з яких: 43872,50 грн. - плата за землю; 23776,4грн. - штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень та 1696,90 грн. - пені, нарахованої фіскальними органами.

Суд своєю ухвалою від 01.11.2016 порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 21.11.2016.

Ухвалою від 21.11.2016 суд відклав розгляд справи на 12.12.2016.

12.12.2016 в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.12.2016.

В судовому засіданні від 15.12.2016 р. оголошено перерву до 12:00 год. 27.12.2016 р.

26.12.2016 та 27.12.2016 на адресу суду від позивача надійшло два клопотання аналогічного змісту про долучення до матеріалів справи деталізованого розрахунку штрафних санкцій, сплачених відповідно до податкових рішень-повідомлень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача з судовому засіданні частково заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмовому відзиві (а.с.137).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач, 15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укрвторчормет" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель", який зареєстрований в реєстрі № 1292 від 15.12.2015 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1 даного договору, за цим договором продавець передає нежитлові будівлі у власність покупцю, а покупець приймає нежитлові будівлі і сплачує за них обумовлену грошову суму.

За умовами п. 2 договору нежитлові будівлі, які відчужуються, розташовані по вулиці Вокзальній 5-А в місті Новограді-Волинському, Житомирської області, на земельній ділянці площею 0, 4066 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0124.

Нежитлові будівлі загальною площею 379, 7 кв.м., складаються зі складу Б; гаражів В, В1, В2; навісу Е ;навісу Д.

На виконання умов договору позивач передав обумовлені в договорі нежитлові приміщення відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 15.12.2015 (а.с. 11).

Вказує, що в п. 13 договору зазначено, що до оформлення права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташовані відчужувані за цим договором нежитлові будівлі, покупець зобов'язується з моменту переходу до нього права власності на нежитлові будівлі, відшкодувати продавцю витрати щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі, у розмірі, передбаченому договором оренди землі, укладеним 30.12.2013 між Новоград - Волинською міською радою та ПАТ "Укрвторчормед".

Відшкодування витрат з орендної плати здійснюється покупцем щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених покупцем рахунків. У випадку прострочення вказаного терміну покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення по день проведення фактичної оплати, а також відшкодовувати продавцю всі штрафи та пеню, які будуть нараховані фіскальними органами, у зв'язку з простроченням орендної плати за землю.

Попереднім власником нерухомого майна - Публічним акціонерним товариством "Укрвторчормет" (орендар) 30.12.2013 року було укладено з Новоград-Волинською міською радою (орендодавець) Договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м.Новогра-Волинський, ву. Вокзальна,5-А.

За умовами п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

07.06.2016 між ПАТ "Укрвторчормет" та Новоград-Волинською міською радою укладено Угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 30.12.2013 б/н, відповідно до умов пункту 1 сторони домовились, враховуючи намір орендаря у зв'язку з відчуженням нежитлової будівлі за згодою орендодавця, сторони домовились достроково розірвати Договір оренди землі від 30.12.2013 б/н на вул. Вокзальна,5-А, площею 0,4066 га, кадастровий номер 1811000000:00:008:0124, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13.02.2014, номер запису про інше речове право 4713480. Повернення об'єкту оренди здійснюється на підставі Акта прийому-передачі (а.с.112).

Підставою звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов п. 13 договору купівлі-продажу щодо відшкодування позивачу орендної плати за земельну ділянку та нарахованих фіскальними органами штрафних санкцій за період з 15.12.2015 по 30.06.2016.

Так, за даними позивача відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню витрат щодо сплати орендної плати за земельну ділянку та нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з простроченням сплати орендної плати, а саме з:

- орендної плати за земельну ділянку за грудень 2015 (за період з 15.12.2015 по 31.12.2015) , що нарахована згідно податкової декларації з плати за землю в розмірі 8475,92 грн.

- орендної плати за земельну ділянку за січень-червень 2016 (з 01.01.2016 по 08.06.2016), що нарахована згідно податкової декларації з плати за землю в розмірі 43872,50 грн. ;

- штрафні санкції, нараховані за актами камеральної перевірки № 27/15-201/00191483 від 13.01.2016, № 57/201/00191483 від 04.02.2016, № 157/15-201/00191483 від 09.03.2016, № 240/06-15-12-11/00191483 від 05.04.2016, № 368/06-15-12-11/00191483 від 16.05.2016, № 368/06-15-12-11/00191483 від 16.05.2016, № 520/06-15-12-11/00191483 від 23.06.2016, № 520/06-15-12-11/00191483 від 14.07.2016.

За таких обставин , позивач вважає, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань по сплаті орендної плати на суму 52348,42 грн. та штрафних санкцій за результатами перевірки фіскальними органами в сумі 25462,94 грн.

Для сплати коштів на відшкодування витрат з орендної плати за земельну ділянку та по штрафним санкціях позивачем виставлялись відповідачу рахунки фактури № 1292/30/4 від 30.04.2016, № 1292/9 від 30.09.2016,№ 1292/2 від 05.02.2016, №1292/4 від 19.04.2016, № 1292/2 від 21.03.2016, № 1292/1 від 20.01.2016 (а.с. 18-29).

14.04.2016 позивачем направлялась відповідачу претензія за № 25, згідно якої позивач вимагав сплати заборгованість в сумі 77811,36 грн. по вішкодуванню витрат щодо сплати орендної плати за земельну ділянку на нарахованих штрафних санкцій (а.с 30-32).

У відповідь на претензію відповідач своїм листом від 30.09.2016 за № 21 повідомив позивача про те, що протягом двох місяців, а саме до 30.11.2016 зобов'язується погасити наявну заборгованість в сумі 77811,36 грн. (а.с. 33).

Відповідач, частково заперечуючи проти позову, зазначає, що не заперечує проти заборгованості з оплати витрат за оренду земельної ділянки.

Водночас заперечив щодо сплати штрафних санкцій нарахованих у зв'язку з простроченням сплати орендної плати за землю, оскільки такі штрафні санкції нараховані податковими органами за невиконання податкового зобов'язання, що виникли виключно з вини позивача, оскільки саме останнім було порушено зобов'язання, передбачене договором оренди землі від 30.12.2013 щодо сплати орендної плати.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 15.12.2015, зокрема підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем п. 13 даного договору, який передбачає відшкодування відповідачем витрат за сплату орендної плати та штрафних санкцій.

Як вже зазначалось вище, обов'язок сплати орендної плати покладався на ПАТ "Укрвторчормет" згідно договору оренди землі від 30.12.2013.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ч.1 п. "в" ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Нормами ст.ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З умов договору оренди землі вбачається, що розмір орендної плати становив 12% від нормативної грошової оцінки.

Разом з тим за умовами п. 13 договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі, у розмірі, передбаченому договором оренди землі, укладеним 30.12.2013 між Новоград - Волинською міською радою та ПАТ "Укрвторчормед".

Відшкодування витрат з орендної плати мало здійснюватись покупцем (відповідачем) щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених покупцем рахунків.

В підтвердження факту надання відповідачу рахунків позивачем до позовної заяви додано рахунки фактури про відшкодування витрат з орендної плати за землю за грудень 2015 в розмірі 8475,92 грн., за січень 2016 в розмірі 22148,76 грн., за лютий 2016 в розмірі 22148,76 грн., а також окремо зведений рахунок фактуру, який включав в себе відшкодування витрат на оплату орендної плати за земельну ділянку за березень 2016 в сумі 22148,76грн. (а.с. 28,22,26,18).

Зокрема, відповідно до п.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Проте виставлені позивачем в рахунках-фактурах суми, які підлягли відшкодуванню відповідачем за сплату орендної плати, не відповідають дійсності, оскільки, за поясненнями сторін, позивачем не було приведено у відповідність нормативно-грошову оцінку землі за 2016 рік, на підставі, якої проводиться обчислення і нарахування орендної плати, за договором оренди землі укладеного 30.12.2013 року, та своєчасно не проведено перерахування орендної плати за землю.

Так, згідно уточнюючої податкової декларації, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 61-64 ) розмір податкового зобов'язання ПАТ "Укрвторчормет" зі сплати земельного податку на 2016 рік становить 100599,35 грн., щомісячний розмір податку на землю становить 8383,28 грн.

Таким чином, позивачем при виставленні відповідачу рахунків на відшкодування витрат з оплати орендної плати було допущено помилки.

Щодо виставлення відповідачу рахунків-фактур на відшкодування витрат з оплати орендних платежів за земельну ділянку за квітень-червень (частково) 2016 року, то представник позивача пояснила, що такі не виставлялись з огляду на те, що в попередніх рахунках відповідачу було виставлено більшу суму ніж та, яка підлягає сплаті згідно даних уточнюючої декларації.

За таких обставин, враховуючи умови договору оренди землі від 30.12.2013, дані податкової декларації за 2015 р. та 2016 рік, а також умови договору купівлі-продажу нежитлових будівель у відповідача існує зобов'язання щодо відшкодування витрат на оплату орендної плати за грудень 2015 в сумі 8475,92 грн. та з січня по червень 2016 року по сумі 43782,50 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання щодо відшкодування витрат на оплату орендної плати за земельну ділянку не виконав, внаслідок чого у нього станом на день судового засідання існує заборгованість перед позивачем в сумі 52348,42 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем матеріали справи не містять.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 52348,42 грн. обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного договору і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 25462,94 грн. витрат на оплату штрафних санкцій за актами перевірок фіскальних органів, суд зазначає наступне.

Як вбачається з умов договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 15.12.2015, у п. 13 сторонами, в тому числі передбачено, що відшкодування витрат з орендної плати здійснюється покупцем щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених покупцем рахунків. У випадку прострочення вказаного терміну покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення по день проведення фактичної оплати, а також відшкодовувати продавцю всі штрафи та пеню, які будуть нараховані фіскальними органами, у зв'язку з простроченням орендної плати за землю.

З приписів ст. 287 Податкового кодексу України, вбачається, що обов'язок щодо своєчасного внесення плати за землю покладається на власника землі або землекористувача, які сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Аналогічний обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати за землю покладено на ПАТ "Укрвторчормет" також умовами договору оренди землі від 30.12.2013.

За таких обставин позивач зобов'язаний був дотримуватись умов Податковго кодексу та умов договору оренди землі та своєчасно сплачувати земельний податок.

За приписами п. 11 договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Оскільки умовами договору не визначено чіткої дати сплати орендних платежів, позивач повинен був керуватись нормами ст. 287 Податкового кодексу України, яка визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто, орендну плату за грудень 2015 року позивач мав сплатити до 30.01.2016, за січень 2016 - до 29.02.2016, за лютий 2016- до 30.03.2016, за березень 2016- до 30.04.2016, за квітень 2016- до 30.05.2016, за травень 2016- до 30.06.2016, за червень 2016- до 30.07.2016.

Натомість позивачем своєчасно орендні платежі не вносились, внаслідок чого Новоград-Волинською об'єднаною Державною податковою інспекцією ДФС України були проведені перевірки та складені акти камеральної перевірки податкової звітності по платі за землю № 27/15-201/00191483 від 13.01.2016, № 57/201/00191483 від 04.02.2016, № 157/15-201/00191483 від 09.03.2016, № 240/06-15-12-11/00191483 від 05.04.2016, № 368/06-15-12-11/00191483 від 16.05.2016, № 368/06-15-12-11/00191483 від 16.05.2016, № 520/06-15-12-11/00191483 від 23.06.2016, № 520/06-15-12-11/00191483 від 14.07.2016, в ході яких було встановлено, що ПАТ "Укрвторчормет" порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених п. 287,3 ст.287 Податкового кодексу України (127,123,122,125,124,126).

На підставі вказаних актів камеральних перевірок позивачу було надіслано податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.01.2016, № НОМЕР_2 від 04.02.2016, № НОМЕР_2 від 09.03.2016, № НОМЕР_3 від 05.04.2016, № НОМЕР_4 від 16.05.2016, № НОМЕР_5 від 23.06.2016, № НОМЕР_6 від 23.06.2016 та № НОМЕР_7 від 14.07.2016 про накладення штрафів, загальна сума яких склала 25462,94 грн. (а.с. 47,45,46,53,51,52,48,50,49).

Позивач, вважаючи що до прийняття відповідних рішень-повідомлень фіскальними органами призвело несвоєчасне виконання відповідачем свого обов'язку щодо відшкодування витрат на оплату орендної плати, просить стягнути понесені штрафні санкції з відповідача.

Проте суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає про те , що саме на позивача покладено обов'язок своєчасно сплачувати орендну плату.

Натомість матеріали справи містять платіжні доручення № 1082 від 29.04.2016,№ 97355 від 01.07.2016, які свідчать про те що плата за оренду землі ПАТ "Урвотрчормет" вносилась не у строки, встановлені ст. 287 ПК України, а саме орендну плату за землю з листопада 2015 року по січень 2016 року позивачем сплачено 29.04.2016, орендну плату за землю з лютого 2016 року по травень 2016 позивачем сплачено 01.07.2016. Своєчасно сплачено лише орендну плату за червень 2016 року згідно платіжного доручення № 97757 від 29.07.2016 (16).

Слід зазначити, що умовою покладання на ТОВ "Паритет-Н" сплати штрафів та пені, нарахованих фіскальними органами було несвоєчасне відшкодування витрат з орендної витрати за земельну ділянку, тобто витрат понесених позивачем на сплату платежів з оренди землі.

Натомість в ході вирішення спору судом було встановлено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на відшкодування витрат з оплати земельного податку передчасно, тобто на момент виставлення рахунків позивачем не були понесені відповідні витрати. були понесені відповідні витрати.

Судом також встановлено, що саме позивачем несвоєчасно вносилась орендна плата, що призвело до накладення штрафів з боку контролюючих органів.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 36.1 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, позивач порушуючи строки сплати податку на землю (орендної плати за землю) свідомо допустив порушення свого зобов'язання, за невиконання якого органами ДФС було накладено відповідні штрафи.

Вини відповідача у накладенні на позивача відповідних штрафів суд не вбачає, а позивачем належними та допустими доказами не доведено такої.

Крім того, як вбачається з розрахунку позивача (а.с.143) останнім заявлено до стягнення з відповідача витрат по сплаті штрафних санкцій, які, в тому числі, були нараховані позивачу органами ДФС України за актами камеральної перевірки № 27/15-201/00191483 від 13.01.2016, № 57/201/00191483 від 04.02.2016, № 157/15-201/00191483 від 09.03.2016, № 240/06-15-12-11/00191483 від 05.04.2016, якими було встановлено порушення з боку ПАТ "Урвторсормет" зобов'язань щодо сплати плати за землю за період до укладення з ТОВ "Паритет-Н" договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 15.12.2015., тобто за період, що не стосується правовідносин з відповідачем.

Крім того, як вбачається з актів камеральної перевірки, сума штрафу, який накладався на позивача за несвоєчасну сплату плати за землю в 2016 році обраховувався, виходячи з орендної плати в розмірі 22148,75 грн., тобто із суми податкового зобов'язання, визначеного позивачем до проведення відповідних коригувань.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на оплату штрафних санкцій в сумі 25462,94 грн. суд вважає безпідставними, необгрунтовани, такими що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому суд відмовляє в їх задоволені.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст.33 ГПК України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони покликаються в підтвердження своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими,заявленими у відповідності до умов чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню в сумі 52348,42 грн. витрат щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

В решті позову суд відмовляє.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (11108, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, 36, код ЄДРПОУ 37808303)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" 02160, м. Київ, вул. Каунаська,27, код ЄДРПОУ 00191483)

- 52348,42 грн. витрат щодо сплати орендної плати за земельну ділянку;

- 1378,00 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.01.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід\

3- відповідачу (рек. з повід.)