Ухвала

від 26.12.2016 по справі 455/325/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

26 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Гримич М.К., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Екобескид до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, за касаційною скаргою Приватного підприємства Екобескид в особі директора ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року Приватне підприємство Екобескид (далі - ПП Екобескид ) звернулося до суду з позовом, обґрунтовуючи який посилається на те, що з 01 травня 2012 року ОСОБА_4 працював директором ПП Екобескид .

Позивач вказує, що відповідач прийняв від попереднього директора матеріальні цінності, про що був складений акт приймання-передачі. У переліку прийнятого майна за № 65 вказано стовпці акацієві у кількості 1 200 штук, а за № 66 - сітка довжиною 5 500 метрів.

Відповідно до наказу від 14 травня 2012 року № 17 відповідач приступив до виконання своїх обов'язків.

У вересні 2013 року за його вказівкою сітка і акацієві стовпці були вивезені в ліс с. Спас Старосамбірського району Львівської області для будівництва вольєру для розведення оленя благородного у напіввільних умовах.

Під час проведення інвентаризації постійнодіючою інвентаризаційною комісією у 2013 році виявлено нестачу майна (сітки для огорожі і акацієвих стовпців чищених).

Позивач вважає, що матеріальні цінності викрадені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків, які випливають з трудового договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 323 655 грн 48 коп., що становить вартість майна, нестачу якого виявлено інвентаризацією, та судові витрати.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства Екобескид матеріальну шкоду у розмірі 323 655 грн 48 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства Екобескид судові витрати в сумі 3 236 грн 55 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства Екобескид витрати на правову допомогу в сумі 15 050 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2016 року рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства Екобескид в порядку матеріальної відповідальності 756 грн 35 коп. та 07 грн 56 коп. судових витрат, всього - 763 грн 91 коп.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства Екобескид на користь ОСОБА_4 14 560 грн 89 коп. витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі ПП Екобескид в особі директора ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 просить скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2016 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, керуючись ст. 134 КЗпП України, виходив з відсутності будь-якого договору про повну матеріальну відповідальність між сторонами, а також інших обставин, що передбачають повну матеріальну відповідальність відповідача.

Крім того, апеляційний суд, керуючись ст. 132 КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач може нести матеріальну відповідальність лише в межах середнього місячного заробітку.

Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 15 050 грн, апеляційний суд виходив з відсутності розрахунку вартості правової допомоги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що апеляційним судом при дослідженні доказів порушено ст. 212 ЦПК України, а також те, що безвідповідальним ставленням ОСОБА_4 до виконання своїх трудових обов'язків була завдана матеріальна шкода, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням зборів власників ПП Екобескид від 25 квітня 2012 року ОСОБА_4 призначено директором цього підприємства з 01 травня 2012 року, що підтверджується протоколом зборів № 01/12.

27 квітня 2012 року попередній директор підприємства ОСОБА_7 та відповідач склали акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на території лісгоспу.

Відповідно до наказу від 14 травня 2012 року № 17 та записів у трудовій книжці відповідача, з цього дня він приступив до виконання обов'язків директора.

Згідно з п. 3.2 статуту ПП Екобескид предметом діяльності цього підприємства є організація та здійснення діяльності у сфері туризму, ведення мисливського, сільського та рибного господарств, користування (експлуатація) мисливськими та рибними угіддями, а також посередницькі послуги в сфері туризму, мисливства, рибальства та інших суміжних галузях; штучне, напіввільне розведення звірів, птахів та риби, як для власних потреб, так і для реалізації.

Відповідно до п. 7.13, п. 7.14 цього статуту директор організовує управління поточною господарською та іншою діяльністю підприємства і несе відповідальність за діяльність підприємства перед державою, іншими суб'єктами господарювання та окремими громадянами у відповідності до чинного законодавства України; вирішує всі питання поточної діяльності підприємства, крім тих, які належать до виключної компетенції зборів власників; несе дисциплінарну і матеріальну відповідальність перед власниками підприємства за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, віднесених до його компетенції. З врахуванням обмежень, передбачених статутом підприємства, компетенція директора розповсюджується на управління і розпорядження всім майном підприємства, де б воно не знаходилося, укладання всіх дозволених законодавством України, міжнародними та міждержавними договорами (угодами) та конвенціями, договорів; здійснення інших дій, що випливають із статутних завдань підприємства, виконання інших організаційно-розпорядчих функцій, які не віднесені до компетенції власників підприємства.

20 травня 2013 року між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і ПП Екобескид в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № 54 про умови ведення мисливського господарства. Згідно із цим договором ПП Екобескид надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 19 263, 3 га.

Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

З урахуванням вимог Закону України Про мисливське господарство та полювання для влаштування вольєру у Спаському лісництві необхідним було отримання дозволу Державного підприємства Старосамбірське лісомисливське господарство , яке є постійним лісокористувачем Державного лісового фонду та земельних ділянок. Такий дозвіл відсутній, договір не укладений. До виконання зазначених умов приступати до будівництва вольєру не було законної підстави.

Наказом від 24 травня 2012 року № 20 створено постійно діючу інвентаризаційну комісію. За наказами директора підприємства періодично проводилися інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, про що складено інвентаризаційні описи.

Відповідно до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 23 грудня 2014 року станом на 01 грудня 2014 року за даними бухгалтерського обліку рахується 1 200 акацієвих стовпців та 55 рулонів сітки для огорожі, а фактично наявними є відповідно 656 стовпців і 30 рулонів сітки.

Позивачем визначено розмір матеріальної шкоди - 323 655 грн 48 коп., з врахуванням нестачі сітки для огорожі і стовпців, що є різницею між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявною кількістю цих матеріалів, що встановлено інвентаризацією.

24 березня 2014 року директор ПП Екобескид ОСОБА_4 звернувся із заявою у правоохоронні органи про крадіжку сітки для огорожі, в наступному - із заявою про викрадення стовпців. Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140320000145 та за № 12014140320000456.

08 грудня 2014 року позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 щодо незабезпечення збереження майна підприємства. Цю заяву приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12014140320000145.

Частину викраденого майна було повернуто позивачеві працівниками правоохоронних органів.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Екобескид в особі директора ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко М.К. Гримич А.В. Маляренко