Постанова

від 10.11.2010 по справі 2-а-239-10-1012

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14, 7200, (04591) 5-16-52

Справа 2-а-239 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши в смт. Іванків у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові їй у перерахунку підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , починаючи з 01.01.2007 року.

В обґрунтування вимог вказує, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем виплачувалась у значно меншому розмірі.

Позивачем надано відповідь відповідача, де зазначено про відсутність коштів для такої виплати, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Пенсійний фонд діяв відповідно до бюджетного законодавства та постанов КМ України.

Позивач у судове засідання не з*явилася, у позові просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, про що є підтвердження у матеріалах справи, у запереченні позовні вимоги не визнав повністю, просить справу розглянути без участі представника управління. Наполягали на застосуванні строку позовної давності, передбаченого ст. 99 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступного.

Позов поданий 08.10.2010 року.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , так як народилася 05.06.1929 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Задоволенню підлягають вимоги позивача лише з 8 квітня 2010 року (враховуючи 6-місячний строк позовної давності, на якому наполягає відповідач). Підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності суд не вбачає, оскільки позивач щомісячно отримуючи зазначену допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, який був належним чином оприлюднений, мала знати про порушення своїх прав і мала можливість звернутися за захистом своїх прав раніше.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Ноme Оffiсе (Саsе 41/74 vаn Duyn v. Ноme Оffiсе), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 152 Конституції України, ст. 1, 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст. 122, 79, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Дії відповідача щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнати неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванківської районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату перерахованих сум підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 8 квітня 2010 року з урахуванням вже виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного Адміністративного суду Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: