Ухвала

від 19.12.2016 по справі 757/55560/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55560/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, в інтересах якої подано клопотання ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТАЙКА», про скасування арешту грошових коштів, накладеного Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року №757/50773/16-к, -

В С Т А Н О В И В :

11.11.2016 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання представника ТОВ «КИТАЙКА» про скасування арешту, накладеного Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2016 року (справа № 757/50773/16-к) на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИТАЙКА» (код за ЄДРПОУ 40192429, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 16) - № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 13.05.2016р., № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 01.02.2016р., що відкриті у ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350, юридична адреса: м. Дніпро, площа Троїцька) за клопотанням слідчого ГСУ НП України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 32015100000000248.

12.12.2016 року у судове засідання з`явилися представники особи, в інтересах якої подано клопотання - ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 , вказане клопотання підтримали та просили задовольнити.

Слідчий слідчої групи ГСУ НП України у кримінальному провадженні № 32015100000000248 - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви або клопотання від нього не надходили. Представниками особи, в інтересах якої подано клопотання, з метою доведення факту законності діяльності ТОВ «КИТАЙКА» та фактичного здійснення ним господарських операцій, а також достовірності документів щодо купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у судовому засіданні заявлено Клопотання про долучення доказів: копій Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва, Договору №12 від 09.06.2016 р., Договору про надання митно-брокерських послуг №2 від 01.06.2016 р., Контракту №1 від 25.06.2016 р, Договору б/н від 06.09.2016 р., Договору купівлі-продажу №3 від 01.07.2016 р., Договору поставки №10 від 18.08.2016 р., Договору купівлі-продажу №6 від 01.07.2016 р., Договору добровільного страхування вантажів №TRS 14079 від 20.07.2016 р., Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №22/08/2016 від 22.08.2016 р., митних декларацій (форма МД-2) та Контракту №01 від 01.04.2016 р.

Слідчий суддя, враховуючи думку представників особи, в інтересах якої подано клопотання, на підставі ст. 174 КПК України, визнав можливим проводити розгляд клопотання за відсутності слідчого.

Вислухавши обґрунтування представників особи, в інтересах якої подано клопотання, вивчивши клопотання та письмові докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що 18.10.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на грошові кошти, які містяться на розрахункових рахунках низки юридичних осіб, у тому числі на рахунки ТОВ «КИТАЙКА» (40192429):

- № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 13.05.2016 року,

- № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 01.02.2016 року, відкритих у ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350, юридична адреса: м. Дніпро, площа Троїцька, 2).

Як вбачається з Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2016 року, Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32015100000000248, зареєстрованому 02.10.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактами зловживання службовими особами ПАТ «АКБ «Конкорд» (МФО 307350) своїм службовим становищем та зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), фіктивного підприємництва, порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності, доведення банку до неплатоспроможності за частинами 2,5 ст. 191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України.

Відповідно до Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року, підставою накладення арешту на рахунки ТОВ «КИТАЙКА», відкриті в ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) став той факт, що діяльність підприємств, серед яких ТОВ «КИТАЙКА», носить протиправний характер, кошти, розміщені на їх рахунках відкритих в ПАТ «АКБ «Конкорд» є предметом кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР.

Обґрунтовуючи клопотання, представниками ТОВ «КИТАЙКА» вказано, що у матеріалах справи відсутнє посилання на будь-яке кримінальне провадження, предметом якого є безпосередньо грошові кошти, належні ТОВ «КИТАЙКА», ТОВ «КИТАЙКА» не виступає суб`єктом такого кримінального провадження, грошові кошти ТОВ «КИТАЙКА» не набуто злочинним шляхом та невизнано речовими доказамиу кримінальній справі. Арешт на рахунки ТОВ «КИТАЙКА» накладено в рамках кримінального провадження №32015100000000248 від 02.10.2015 року, порушеного за фактом зловживань службовими особами ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) без підтвердження причетності ТОВ «КИТАЙКА» до кримінальних правопорушень нібито скоєних службовими особами ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) чи обґрунтування того, що грошові кошти на вказаному рахунку є, як того вимагає ч. 1 ст. 170 КПК України, доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди чи можливої конфіскації майна у кримінальному провадженні №32015100000000248 від 02.10.2015 року.

Посилаючись на докази, долучені до матеріалів справи у судовому засіданні, представниками особи, в інтересах якої подано клопотання, зазначено, що ТОВ «КИТАЙКА» здійснює господарську діяльність з 23.12.2015 року, має для цього всі необхідні матеріально-технічні засоби та ресурси, відповідний персонал та регулярно подає податкову та фінансову звітність, відповідно до вимог законодавства. Кошти, які містяться на арештованих рахунках, отримані товариством в результаті здійснення правомірної господарської діяльності. Факт реальності та законності господарської діяльності ТОВ «КИТАЙКА» не був спростований у судовому порядку.

Вважають, з огляду на ст. 170 КПК України, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно, а вжитий захід кримінального провадження перешкоджає правомірній підприємницькій діяльності товариства, а також створює ризик повної зупинки його діяльності, що в цілому обумовлює необхідність його скасування.

Під час судового розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з`ясувати питання наявності правових підстав для накладення арешту та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження (ст. ст. 171, 173 КПК України).

Тож, з огляду на ст. 170 КПК України та те, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, а вжитий захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає правомірній підприємницькій діяльності товариства, порушує права його працівників, а також створює ризик повної зупинки діяльності товариства - в цілому обумовлює необхідність його скасування.

Так, відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1ст. 174 КПК Українивизначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогамст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умовиКПК Українипокладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та з матеріалів провадження вбачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженню №32015100000000248 триває з 02.10.2015 року, а арешт на рахунки ТОВ «КИТАЙКА» накладено 18.10.2016 року, жодній посадовій особі підприємства не повідомлено про підозру, слідчим не надано доказів про їх причетність до вчинення вказаного кримінального провадження.

Також, під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею не встановлено та слідчим не надано суду доказів на підтвердження того, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках були набуті кримінально протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи є доходами від нього.

Разом з тим судом встановлено, що ТОВ «КИТАЙКА» є працюючим підприємством та платником податків, без будь яких ознак фіктивності. Вказане підтверджується наданими у судовому засіданні представниками ТОВ «КИТАЙКА» доказами. Дані обставини, не були враховані судом при прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна.

Зазначені доводи є належними, допустимими та достатніми в розумінні положень ст. ст. 84-86 КПК України доказами, не спростовані.

Водночас, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, враховуючи пояснення особи, що подала клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи грошовими коштами та обумовлювали їх арешт, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, підстави, які визначають ступінь необхідності вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, не встановлено у судовому засіданні, відтак органом досудового розслідування передчасно зроблено висновок про те, що грошові кошти на рахунках ТОВ «КИТАЙКА» відповідають вимогам ч. 2ст. 167 КПК Українита, відповідно, відсутні підстави для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

Слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ «КИТАЙКА» та скасувати арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИТАЙКА» - № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 13.05.2016р., № НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро), від 01.02.2016р. у ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350, юридична адреса: м. Дніпро, площа Троїцька, 2).

Керуючись ст. ст.2,16,170,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ТОВ «КИТАЙКА» - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2016 року (справа № 757/50773/16-к) у кримінальному провадженні № 32015100000000248 на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КИТАЙКА» (код за ЄДРПОУ 40192429, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 16)

-№ НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро) від 13.05.2016 р.,

-№ НОМЕР_1 (українська гривня, долар США, Євро)від 01.02.2016 р.,

що відкриті у ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350, юридична адреса: м. Дніпро (Дніпропетровськ), площа Троїцька, 2) та відновити видаткові операції по даним рахункам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1