Ухвала

від 04.01.2017 по справі 1/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

04.01.2017 Справа № 1/317

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом : Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю « Eastar» , м. Макіївка

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» , м.Донецьк

про стягнення 13703923,05 коп. та звернення стягнення на майно

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від ВПВР: ОСОБА_2 - за довіреністю.

11.11.2016 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відповідно до якої банк просить визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010 по справі № 1/317 стягувачу без прийняття до виконання незаконними; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання дублікату наказу від 02.08.2010 по справі № 1/317.

Виходячи зі змісту скарги, позивач стверджує про неправомірність дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.10.2016 №481/24, оскільки виконавчий документ було направлено органу ДВС поштою 03.10.2016, тобто до набрання чинності 05.10.2016 Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016. Таким чином, за поясненнями позивача, в даному випадку державним виконавцем повинні вчинятися виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.11.2016 скарга прийнята до розгляду.

Через канцелярію суду 04.01.2017 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу, в яких зазначено, що виконавчий документ було пред'явлено не за підвідомчістю.

Представники відповідачів в судові засідання не з'явились, пояснень по суті скарги не надали, за висновками суду відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю « Eastar» на теперішній час є: 86107, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Завокзальна, буд. 35.

За змістом наявного у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» на теперішній час є: 83096, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22.

У відповідності до листа УДППЗ «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Макіївка та м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце судових засідань.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.07.2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю « Eastar» , м. Макіївка та Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» , м.Донецьк про стягнення 13729659,41 грн. та звернення стягнення на майно, задоволено в повному обсязі.

02.08.2010 на виконання зазначеного рішення видані відповідні накази.

Загальна сума заборгованості за наказом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» , м.Донецьк складає 13729659,41 грн.

03.10.2016 Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» направило через Харківську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» ЦПЗ-1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву вих. №09-12/673 від 28.09.2016 про примусове виконання рішення та про забезпечення виконання рішення, долучивши до заяви дублікат наказу 1/317 від 02.08.2010. Звертаючись з виконавчим документом для виконання, стягувач керувався нормами Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 №606-XIV (зі змінами), яка діяла станом на 03.10.2016 (дата направлення заяви з наказом на адресу виконавчої служби).

04.11.2016 на адресу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ надійшло повідомлення від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.10.2016 №481/24. При винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державний виконавець керувався Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (п. 10 ч. 4 ст. 4, відповідно до змісту якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю), який набрав чинності 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень ( абзац 1 ч. 4 розділу І), затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції від 29.09.2016, яка також набрала чинності 05.10.2016. Так, відповідно до абзац 1 п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (в редакції від 29.09.2016, яка набрала чинності 05.10.2016) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ звернувся до суду зі скаргою дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на незаконність дій органу виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як передбачено ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» , як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Крім того, пунктом 7 перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, за загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Дані висновки містять рішення Конституційного суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 09.02.1999 №1-рп/99.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

У відповідності до ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Заперечуючи проти скарги Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №52698703, а саме реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції України, заява стягувача про відкриття виконавчого провадження зареєстрована 12.10.2016, коли набав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, тому при прийнятті виконавчого документу слід керуватися п.10 ч.4 ст. 4 зазначеного Закону та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (абзац 1 ч. 4 розділу І), затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції від 29.09.2016, яка також набрала чинності 05.10.2016, якими передбачено, що виконавчий документ підлягає поверненню без прийняття до виконання як не підвідомчий Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки сума зобов'язання за поданим скаржником (стягувачем) виконавчим документом становить менше двадцяти мільйонів гривень.

Однак суд вважає, що здача на пошту документів є юридично значимою дією і є пред'явленням виконавчого документа до виконання, який адресований конкретному органу ДВС. Даний спосіб пред'явлення виконавчого документу не протиричить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» або Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку заява про відкриття виконавчого провадження вих.№09-12/673 від 28.09.2016 була направлена 03.10.2016 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ через УДППЗ "Укрпошта" на адресу виконавчої служби, коли діяв Закон України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999, відповідно до ст.21 якого, на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а тому державним виконавцем помилково було застосовано положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень в редакції від 29.09.2016 та повернуто виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, а також принцип незворотності дії закону в часі, суд приходить до висновку про визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010, виданного на виконання рішення господарського суду Донецької від 22.07.2010 по справі №1/317 про стягнення з ТОВ Барс на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості у сумі 13729659,41 грн. без прийняття до виконання відповідно до повідомлення від 21.10.2016 №481/24 на підставі Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції від 29.09.2016 незаконними.

Щодо вимоги про зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження, суд зазначає наступне.

Суд може при задоволенні скарги про визнання бездіяльності ДВС протиправною зобов'язати ДВС вчинити певні виконавчі дії, від вчинення яких ДВС ухиляється. Проте у даному випадку скаржником не оскаржується бездіяльність ДВС по не прийняттю наказу господарського суду Донецької області до виконання, оскільки ДВС було вчинено дію - наказ до виконання прийнято не було, а після визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010 на виконання рішення господарського суду Донецької від 22.07.2010 по справі №1/317 про стягнення з ТОВ Барс на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості у сумі 13729659,41 грн. незаконними, скаржник до ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження не звертався, тому на даний час бездіяльність ДВС, відсутня. Крім того, відкриття виконавчого провадження можливе лише за умови виконання стягувачем певних дій. Враховуючи, що наказ на теперішній час знаходиться у стягувача, а рішення (ухвала) суду не може бути умовними, суд не вправі зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження. Відтак, у задоволенні вимоги про зобов'язання ДВС прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження суд відмовляє.

При цьому суд зауважує, що при новому пред'явленні виконавчого документа до виконання датою такого пред'явлення, у зв'язку з визнанням дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010 на виконання рішення господарського суду Донецької від 22.07.2010 по справі №1/317 про стягнення з ТОВ Барс на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості у сумі 13729659,41 грн. незаконними, слід вважати 03.10.2016, та питання про прийняття наказу до виконання слід вирішувати згідно з положеннями законодавства, яке діяло станом на 03.10.2016.

Заперечення відділу ДВС відносно поданої позивачем (стягувачем) скарги не спростовують викладене, а отже судом не беруться до уваги.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999, керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010, виданного на виконання рішення господарського суду Донецької від 22.07.2010 по справі №1/317 про стягнення з ТОВ Барс на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості у сумі 13729659,41 грн. без прийняття до виконання відповідно до повідомлення від 21.10.2016 №481/24 на підставі Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції від 29.09.2016 незаконними.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило