ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2016 р. Справа № 909/1097/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н.Б.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - директор (паспорт серія СС - №816933 виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 06.10.1999 )
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 22.12.16 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД (вул. Чорновола, 65/18, м. Івано-Франківськ, 76018)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Брот (вул. Трачів, 35, м. Івано-Франківськ, 76007)
про стягнення заборгованості за непереданий товар
ВСТАНОВИВ:
ТОВ Терміко-ЛТД звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ Брот про стягнення заборгованості за непереданий товар. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч взятих на себе зобов'язань, замовлений та оплачений товар не передано, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за непереданий товар, а саме: 4536,00 грн. - сума боргу за непереданий товар, 258,00 грн. - три проценти річних, 2390,47 грн. - інфляційні втрати, 40,50 грн. - поштові витрати та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 07.12.2016 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 27.12.2016.
26.12.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх..№18857/16 від 26.12.2016), в якому представником ТОВ Брот зазначено, що усного договору на постачання запчастин між сторонами не було укладено, а тому відповідач не брав на себе зобов'язань поставити запчастини позивачу, при цьому, позивач був проінформований, де він може забрати товар, оскільки між сторонами укладався усний договір купівлі-продажу, а тому вимога позивача є неправильно обґрунтованою, оскільки відповідач не мав поставляти товар позивачу, покупка позивачем була оплачена у повній вартості, проте товар покупець так і не забрав, в зв'язку з наведеним просить в позові відмовити.
В судовому засіданні 27.12.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.12.2016 проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позов. Крім того, через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№18858/16 від 26.12.2016) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали від 07.12.2016.
Судом оглянуто та долучено вказані документи до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
частиною першою статті 205 ЦУК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
На підставі наведених вище норм 19.08.2014 між ТОВ Терміко-ЛТД (позивач) та ТОВ Брот (відповідач) було укладено усну угоду на постачання запасних частин до котельних обладнання, а саме: секцій конвективних до котла КСГ-100 Бистриця .
З матеріалів справи випливає, що відповідачем було виписано рахунок-фактура №СФ-0000334 від 19.08.2014 на товар - секцій конвективних до котла КСГ-100 та на суму 4536,00 грн., в тому числі ПДВ 756,00 грн. Вказаний рахунок-фактуру підписано та скріплено печаткою товариства відповідача. Копію даного письмового доказу долучено до матеріалів справи.
Оскільки чинне законодавство встановлює спеціальний режим обліку руху грошових коштів та інших фінансово-господарських операцій, у ч. 2 ст. 206 ЦК встановлюється спеціальне правило про те, що юридична особа, яка оплатила товар чи послуги за усною угодою з другою стороною, має отримати документ, що підтверджує підставу та суму платежу. Це може бути чек, квитанція, ордер, розписка тощо.
На виконання умов вказаної вище усної угоди позивачем здійснено оплату на суму 4536,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №10 від 22.08.2014, копію якого долучено до матеріалів справи. У вказаному платіжному дорученні зазначено, що кошти в сумі 4536,00 грн. сплачено ТОВ Терміко-ЛТД на користь ТОВ Брот , призначення платежу - за секції конвективні зг. рах №334 від 19.08.14 р.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Отже, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.
Проте, всупереч вимог чинного законодавства відповідачем зобов'язання не виконано та товар не було передано на користь позивача.
В судовому засіданні 27.12.2016 представник відповідача, що станом на грудень 2016 оплачений позивачем товар знаходиться на складі у ТОВ Брот .
З пояснень представника ТОВ Терміко-ЛТД випливає, що представниками його товариства протягом 2014-2016 років було здійснено спроби самостійно отримати оплачений ними товар за адресою реєстрації відповідача, проте їм так і не вдалося, оскільки ТОВ Брот відсутній за вказаною адресою.
Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків відповідачем перед позивачем виникла заборгованість в розмірі оплаченої за товар суми - 4536,00 грн.
Згідно приписів ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В зв'язку з наведеним, 25.12.2014 позивачем надіслано лист з вимогою про повернення сплачених коштів на адресу відповідача, а саме: на юридичну адресу, що була на той час зазначена в ЄДР. Факт надсилання позивачем вказаного листа підтверджується долученими до матеріалів справи копією опису листа, фіскального чеку та рекомендованого повідомлення про вручення. Проте, даний лист повернувся в зв'язку з відсутністю товариства відповідача за вказаною адресою.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З пояснень представника позивача випливає, що на час розгляду справи, всупереч взятих на себе зобов'язань відповідач оплачений товар на користь позивача так і не передав, суму попередньої оплати за товар в розмірі 4536,00 грн. товариству не повернув. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про повернення передоплати чи поставку товару на зазначену суму суду не подано.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, а тому позов в частині стягнення суми боргу за непереданий товар в розмірі 4536,00 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись з позовом ТОВ Терміко-ЛТД заявлено до стягнення окрім суми боргу за непереданий товар, також і 258,00 грн. - три проценти річних, 2390,47 грн. - інфляційних втрат.
З приводу трьох процентів річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
з доданого до позовної письмового розрахунку суми заборгованості випливає, що розрахунок позивачем заявлено за період з 09.01.2015 по 30.11.2016 У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС Законодавство встановлено, що три проценти річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі - 257,65 грн., в решті сум трьох процентів річних слід відмовити.
Щодо інфляційних втрат, то позивачем заявлено 2390,47 грн., а розрахунок здійснено за період з 09.01.2015 по 01.11.2016. У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС Законодавство встановлено, що позивачем слід було заявити до стягнення інфляційні втрати в розмірі 2390,60 грн. Враховуючи те, що суд розглядає справу в межах заявлених вимог, позов в частині стягнення інфляційних втрат слід задоволити.
На підставі наведених вище норм та наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за непереданий товар, а саме: 4536,00 грн. - сума боргу за непереданий товар, 257,65 грн. - три проценти річних, 2390,47 грн. - інфляційні втрати.
Звертаючись з позовом ТОВ Терміко-ЛТД просило стягнути поштові витрати в розмірі 40,50 грн.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що поштові витрати в сумі 40,50 грн. не є судовими витратами в розумінні статті 44 ГПК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судовий збір в порядку ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною ставкою.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 55, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Брот (вул. Трачів, 35, м. Івано-Франківськ, 76007, код 38712319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД (вул. Чорновола, 65/18, м. Івано-Франківськ, 76018, код 36321628) заборгованість за непереданий товар, а саме: 4536,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість гривень нуль копійок) - сума боргу за непереданий товар, 257,65 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень шістдесят п'ять копійок) - три проценти річних, 2390,47 грн. (дві тисячі триста дев'яносто гривень сорок сім копійок) - інфляційні втрати та судовий збір в розмірі 1370,20 грн. (одна тисяча триста сімдесят гривень двадцять копійок).
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю. І.
Повне рішення складено 05.01.2017.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2016 |
Оприлюднено | 12.01.2017 |
Номер документу | 63926891 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Грица Ю. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні