Рішення

від 27.12.2016 по справі 916/2937/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2016 р.Справа № 916/2937/16

За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

До відповідача: Приватного підприємства "ОЛІМП-ОХОРОНА"

про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 2733 від 03.12.2015 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі-ПП) "ОЛІМП-ОХОРОНА" про стягнення заборгованості у сумі 246 193 грн. 76 коп. , пені у сумі 6 255 грн. 74 коп. , 3% річних у сумі 625 грн. 57 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою з зазначенням „ за закінченням терміну зберігання» . До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

27 грудня 2012р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт" (Порт) та ПП „ ОЛІМП-ОХОРОНА» (Підприємство ) був укладений Договір №КД-17884 (далі-Договір), предметом якого є співпраця в галузі надання послуг конвенційним судам у виконанні ними вимог морської безпеки при взаємодії з конвенційними портовими засобами (п.1.1 Договору).

У зв'язку із реорганізацією ДП „Одеський морський торговельний порт» та переходом прав та обов'язків за цим Договором до правонаступника - ДП „Адміністрація морських портів України» , сторони у додатковій угоді від 13.06.2013р. домовилися , що сторонами за Договором є ДП „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) та ПП „ ОЛІМП-ОХОРОНА» (Підприємство ).

Строк дії Договору - з моменту його підписання та до 31 грудня 2016р. З урахуванням Додаткових угод від 05.12.2013р., від 11.12.2014р., від 24.12.2015р.

Додатковою угодою від 05.12.2013р. сторони доповнили розділ 8 Договору п.8.4 такого змісту: Всі права та обов'язки ДП „Адміністрація морських портів України» , що передбачені цим Договором, виконуються Одеською філією ДП „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту).

Відповідно до п.п.3.1 Договору Підприємство перераховує на розрахунковий рахунок Порту щомісячно 41% від загальної суми, отриманої за фактично здійснені послуги конвенційним судам (з урахуванням ПДВ). Згідно з п.3.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 11.12.2014р. перерахунок належних Адміністрації платежів здійснюється Підприємством щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. ПДВ нараховується згідно діючого законодавства.

Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору у серпні 2016р. були надані Підприємству відповідні послуги, що підтверджується підписаним обома сторонами актом виконаних робіт від 31.08.2016р. на суму 246 193 грн. 76 коп. З метою проведення оплати Адміністрацією було виставлено рахунок №622723 від 31.08.2016р. на суму 246 193 грн. 76 коп. ( з ПДВ). Однак, по теперішній час відповідачем не було здійснено оплату за надані позивачем у серпні 2016р. послуги.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за надані у серпні 2016р. послуги позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 246 193 грн. 76 коп.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п.4.2 Договору за порушення строків оплати платежів, вказаних у розділі 3 цього Договору, Підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У зв'язку із невиконанням Підприємством своїх зобов'язань щодо своєчасного перерахування коштів у якості оплати за надані послуги, на підставі п.4.2 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21.09.2016р. по 21.10.2016р. у сумі 6 255 грн. 74 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу за період з 21.09.2016р. по 21.10.2016р. 3% річних у сумі 625 грн. 57 коп. , які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2012р. між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт " , правонаступником якого є ДП „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) та ПП „ ОЛІМП-ОХОРОНА» (Підприємство ) був укладений Договір №КД-17884, предметом якого є співпраця в галузі надання послуг конвенційним судам у виконанні ними вимог морської безпеки при взаємодії з конвенційними портовими засобами .

Відповідно до п.п.3.1 Договору Підприємство перераховує на розрахунковий рахунок Порту щомісячно 41% від загальної суми, отриманої за фактично здійснені послуги конвенційним судам (з урахуванням ПДВ). Згідно п.3.2 Договору перерахунок належних Адміністрації платежів здійснюється Підприємством щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. ПДВ нараховується згідно діючого законодавства.

За матеріалами справи, на виконання умов Договору у серпні 2016р. Адміністрацією були надані Підприємству відповідні послуги, що підтверджується підписаним обома сторонами актом виконаних робіт від 31.08.2016р. на суму 246 193 грн. 76 коп. З метою проведення оплати Адміністрацією було виставлено рахунок №622723 від 31.08.2016р. на суму 246 193 грн. 76 коп. ( з ПДВ) . Однак, по теперішній час відповідачем не було здійснено оплату за надані позивачем у серпні 2016р. послуги.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 264 193 грн. 76 коп.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.4.2 Договору за порушення строків оплати платежів, вказаних у розділі 3 цього Договору, Підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин, у зв'язку із невиконанням Підприємством своїх зобов'язань щодо своєчасного перерахування коштів у якості оплати за надані послуги, на підставі п.4.2 Договору, на думку суду, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 21.09.2016р. по 21.10.2016р. у сумі 6 255 грн. 74 коп., яка також підлягає стягненню з ПП „ ОЛІМП-ОХОРОНА » .

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу за період з 21.09.2016р. по 21.10.2016р. 3% річних у сумі 625 грн. 57 коп. , які також підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у справі доказів оплати рахунку №622723 від 31.08.2016р. на суму 246 193 грн. 76 коп. (з ПДВ) не надано.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням зазначеного, позовна заява Адміністрації Одеського морського порту в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту ) є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ОЛІМП-ОХОРОНА» (67014, м.Одеса, вул.Успенська, 17, код ЄДРПОУ 35303880, р/р 26007312074601 в АБ "Південний", МФО 328209) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (65026, м.Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457, р\р 26009010288616 в ПАТ „БАНК ВОСТОК» , МФО 307123) заборгованість у сумі 246 193 грн. 76 коп. , пеню у сумі 6 255 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 625 грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 796 грн. 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 січня 2017 р.

Суддя Н.В. Рога