Постанова

від 27.03.2007 по справі 1/1176-14/324

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/1176-14/324

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

27.03.07                                                                                           Справа  № 1/1176-14/324

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу ДКП «Міжлікарняна аптека №252»(м. Львів-Винники)

на рішення господарського суду Львівської області

від 25.12.2006р. у справі № 1/1176-14/324

за позовом Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи (м. Львів-Винники)

до відповідача ДКП «Міжлікарняна аптека №252»(м. Львів-Винники)

про дострокове розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та виселення

за участю представників:

від позивача: Волоський А.М., Плахунін В.Ф.

від відповідача: Микичак І.П.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.

Рішенням від 25.12.2006р. у справі №1/1176-14/324 господарського суду Львівської області (суддя Н. Мороз) задоволено позов Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи (м. Львів-Винники) до ДКП «Міжлікарняна аптека №252»(м. Львів-Винники) про дострокове розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та виселення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ДКП «Міжлікарняна аптека №252»подано апеляційну скаргу та доповнення до неї, у якій скаржник просить рішення господарського суду Львівської області скасувати, посилаючись на наступне:

- нарахування пені та її стягнення за користування комунальними послугами є неправомірним, оскільки такі послуги не передбачені угодою оренди;

- судом першої інстанції не встановлено в кого на балансі знаходиться орендоване приміщення;

- позивач вже звертався із аналогічною позовною до господарського суду Львівської області і по ній прийняте рішення, яке вступило в законну силу (рішення 1/788-15/253);

- враховуючи те, що договір оренди не містить усіх істотних умов, останній є неукладеним інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Між сторонами у справі була укладена угода за №144 з терміном дії з 01.01.01 до 31.12.05 (а.с. 30-33), предметом якої була частина приміщення площею 18 м кв., яка розміщена на першому поверсі будівлі Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи.

Умовами цього договору було встановлено, що за оренду приміщень та користування комунальними послугами орендар-відповідач у справі, сплачує орендодавцю-позивачу у справі, орендну плату, яка нараховується згідно розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 16.06.98 №542. Відповідно до розрахунку орендної плати, зробленої орендодавцем згідно з вимогами згаданого розпорядження, розмір орендної плати складав 69,98 грн. станом на грудень 2000року, а з врахуванням комунальних послуг становив 112,35грн. за місяць.

Відповідач погодив зазначений розмір плати за оренду шляхом проведення її оплати за період з січня 2001р. до січня 2006р., що підтверджується виписками з банку. Починаючи з січня 2006року, орендна плата та комунальні платежі не сплачувались. Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.06 у справі №1/78815/253 з відповідача було стягнено 855,76грн. заборгованості з орендної плати й комунальних послуг за період з січня по червень 2006року та 845,57грн. пені. Відповідачем дане рішення не оскаржувалось і відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.07 у даній справі залишено в цій частині без змін.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. На підставі цього, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що розмір орендної плати за користування приміщенням та комунальними послугами, визначений позивачем, виходячи з базової ставки з урахуванням індексації, підтверджений рішенням від 25.09.06 у справі №1/788-15/253 господарського суду, яке набрало законної сили. А тому доводи скаржника, викладені ним в доповненні до апеляційної скарги стосовно непогодження розміру орендної плати та в клопотанні, зареєстрованому 27.03.2007 про проведення експертизи на предмет правомірності нарахування орендної плати, не визнаються належними.

Стосовно тверджень скаржника про те, що плата за комунальні послуги і оренду приміщень є окремими платежами, а тому пеня на ці платежі разом не повинна нараховуватись, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п. 3.1 угоди про оренду №144 сторони погодили, що за оренду приміщень та користування комунальними послугами орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Пунктом 3.5 даної угоди встановлено, що орендар платить пеню у розмірі 1% від орендної плати за кожен день протермінування платежів. Термін сплати орендної плати визначений п. 3.3 угоди - до 25 числа поточного місяця.

Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач не оспорював рішення суду у справі №1/788-15/253, яким встановлені аналогічні обставини за попередній період орендних відносин, тобто визнано правомірним і підставним стягнення заборгованості по орендних платежах і пені.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання скаржника на таку підставу несплати орендної плати як невиконання орендодавцем своїх обов'язків по договору про співпрацю є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користуванням об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Судом у даному випадку не встановлено прострочення кредитора, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України боржник і кредитор виступають сторонами в певному зобов'язанні, а тому правовідносини, що виникли з іншого зобов'язання не можуть бути підставою невиконання такого конкретного зобов'язання однією зі сторін, зокрема боржником.

Стосовно доводів скаржника про те, що власником спірних приміщень є Львівська обласна рада, а позивач є лише балансоутримувачем спірного приміщення і тому не має права заявляти вимогу про виселення, то такі не визнаються Львівським апеляційним господарським судом як обґрунтовані, оскільки суперечать Закону України "Про власність" (ч. 5 ст. 48). Даною нормою закону встановлено, що положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання або на іншій підставі. Позивач у справі, як встановлено судом апеляційної інстанції, є законним володільцем будівлі госпіталю, а тому має усі визначені законом підстави звертатись до суду з позовом про усунення перешкод, шляхом виселення. Окрім цього, прямий обов'язок орендаря повернути й передати об'єкт оренди орендодавцю в разі припинення договору оренди встановлено ст. 27 Закону України "Про оренду державного а комунального майна".

Щодо того, що господарським судом Львівської області буаа розглянута справа про той же предмет, між тими ж сторонами та з тих же підстав (справа №1/788-15/253), а тому провадження у справі підлягає припиненню, то апеляційним судом встановлено наступне:

Предметом позову по вище зазначеній справі було виселення ДКП "Міжлікарняна аптека №252" з орендованого приміщення площею 18 м кв. у зв'язку з припиненням договору оренди в порядку ст. 782 ЦК України; та стягнення заборгованості по орендних платежах, пені та неустойки за період січень-червень 2006року.

Тобто стягнення заборгованості, пені та неустойки було за інший період, підставою виселення було припинення договору оренди відповідно до прямої норми закону.

Предметом спору у справі №1/1176-14/324, рішення по якій є предметом апеляційного оскарження, було визначено розірвання договору, зобов'язання звільнити спірне приміщення та стягнення заборгованості по орендних платежах та пені за період з 01.07 по 01.11.2006року на суму 811,91грн.

Таким чином, предмет спору стосовно розірвання договору, стягнення заборгованості та пені є іншим. Підстава для виселення - у зв'язку з розірванням договору - по своїй суті є тотожною з припиненню дії договору, однак не ідентичною.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції встановив, що оскільки постановою від 14.02.07 у справі №1/788-15/253 Львівського апеляційного господарського суду частково скасовано рішення від 25.09.06 в частині відмови у задоволенні позову про виселення і прийнято нове рішення, яким позов в цій частині задоволено і зобов'язано звільнити спірне приміщення, а тому відсутня необхідність видавати наказ по даній справі про примусове виконання рішення суду в частині виселення відповідача до закінчення виконання рішення по постанові від 14.02.2007р. у справі №1/788-15/253.

Щодо власне вимог позивача про розірвання договору оренди у зв'язку з невиконанням обов'язку по сплаті орендної плати за липень-жовтень 2006року, то Львівський апеляційний господарський суд встановив:

Зважаючи на те, що відповідачем не проводилась сплата орендних платежів за період з січня по червень 2006року, позивачем було направлено відповідачу 02.06.2006р. за №329 повідомлення про відмову від угоди №144 про оренду нежитлових приміщень відповідно до вимог ст. 782 ЦК України (а.с. 23). Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки договірні відносини між сторонами були припиненими (договір розірваний) відповідно до імперативної норми закону з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору - в червні 2006року, а тому спір з цього приводу відсутній і провадження у справі про розірвання договору оренди підлягає припиненню.

Місцевим господарським судом дані обставини не були з'ясовані.

Обставини щодо припинення договірних відносин по угоді №144 з підстав, визначених ст. 782 ЦК України встановлені також у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.07 у справі №1/788-15/253.

Судові витрати за подання та розгляд апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнувши з позивача 33,16грн.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ДКП «Міжлікарняна аптека №252»(м. Львів-Винники) задоволити частково.

Рішення від 25.12.2006р. у справі №1/1176-14/324 господарського суду Львівської області в частині розірвання договору №144 оренди нежитлових приміщень скасувати і припинити в цій частині провадження у справі.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи (м. Львів-Винники) 33,16грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                  Кузь В.Л.

          суддя                                                  Юркевич М.В.

                                        суддя                                                  Городечна М.І.