Постанова

від 22.12.2016 по справі 805/2729/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р. Справа №805/2729/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год.10хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 -за довірен.

представника відповідача ОСОБА_2- за довірен.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС»

до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2016 №0000572202 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2016 №0000572202/том 1 а.с.4-16/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» було складено акт від 31.03.2016 № 300/05-33-14-00/31547032 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс , код за ЄДРПОУ 31547032, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за період з 01.07.2014 по 31.07.2015 р.

З урахуванням висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 № НОМЕР_1 за формою Р , яким ТОВ ТОВ ЗЕРНОТРАНС збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 441 051,00 грн. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення безпідставним та не правомірним, у зв'язку із воно підлягає скасуванню.

Просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 № НОМЕР_1 за формою Р , яким ТОВ ТОВ ЗЕРНОТРАНС збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 441 051,00 грн. /том 1 а.с.4-16/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях, що містяться в матеріалах справи /том 9 а.с.81-82/. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті безпідставного включення до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з проведенням операцій з придбання товарів, послуг у ТОВ Софтпро-Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, у липні 2014 року, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, у серпні 2014 року, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, у серпні 2014 року, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, у вересні 2014 року, ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, у листопаді, грудні 2014 року, у січні, квітні 2015 року, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099, у червні 2015 року за нездійсненими операціями купівлі-продажу, отримання експедиційних послуг ТОВ ЗЕРНОТРАНС . Зазначає, що Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області діяла виключно на підставах і в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Просив суд відмовити у задоволенні позову /том 5 а.с.167-173/.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 31547032, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с.17/. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №1626554508448 /том 1 а.с.20/, та знаходиться на обліку платників податків в Волноваській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області /том 1 а.с.17/. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

Для здійснення основного виду діяльності у ТОВ ЗЕРНОТРАНС наявні власні трудові ресурси (водії, диспетчери, менеджери, механіки, слюсарі, адмінперсонал та інші), транспортні засоби, механічні майстерні, виробничі приміщення.

Відповідач - Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Так, на підставі Наказу Начальника Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 11 березня 2016 року №17 призначено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс , код за ЄДРПОУ 31547032, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за період з 01.07.2014р по 31.07.2015р /том 1 а.с.21/.

За результатами якої було складено акт від 31.03.2016 № 300/05-33-14-00/31547032 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс , код за ЄДРПОУ 31547032, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за період з 01.07.2014 по 31.07.2015 (далі - Акт) /том 1 а.с.28-98/.

Даним актом встановлено порушення п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого, підприємством безпідставно включенне до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з проведенням операцій з придбання товарів, послуг у ТОВ Софтпро-Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, у липні 2014 року, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, у серпні 2014 року, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, у серпні 2014 року, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, у вересні 2014 року, ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, у листопаді, грудні 2014 року, у січні, квітні 2015 року, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099, у червні 2015 року за нездійсненими операціями купівлі-продажу, отримання експедиційних послуг ТОВ ЗЕРНОТРАНС . Відповідно до висновків перевіряючи, підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період зобов'язань з ПДВ всього у розмірі 6 960 701 грн., у т.ч.: за липень 2014 року - 999666,67 грн.; за серпень 2014 року - 833321,31 грн.; за вересень 2014 року - 1165708,68 грн.; за жовтень 2014 року - 881794,31 грн.; за листопад 2014 року - 1033996,63 грн.; за грудень 2014 року - 636666,45 грн.; за січень 2015 року - 816759,53 грн.; за квітень 2015 року - 516666,67 грн.; за червень 2015 року - 76120,31 грн.

З урахуванням висновків акту перевірки від 31.03.2016 № 300/05-33-14-00/31547032, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 № НОМЕР_1 за формою Р , яким ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 441 051,00 грн. (в тому числі податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 6 960 701 грн. та штрафні санкції в сумі 3 480 350 грн.) /том 1 а.с.99/.

Процедура адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05.04.2016 № НОМЕР_1, що не призвела до бажаного результату, тому, позивач, не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно;6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ у зв'язку з проведенням операцій з придбання товарів, послуг у ТОВ Софтпро -Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, у липні 2014 року, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, у серпні 2014 року, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, у серпні 2014 року, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, у вересні 2014 року, ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, у листопаді, грудні 2014 року, у січні, квітні 2015 року, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099, у червні 2015 року за нездійсненими операціями купівлі-продажу, отримання експедиційних послуг ТОВ ЗЕРНОТРАНС . За висновками податкового органу підприємством підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 960 701 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, з таких підстав.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.191 п.14.1 ст.14 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Так, судом встановлено, що 01.07.2014 року між ТОВ ЗЕРНОТРАНС (Замовник) та ТОВ Софтпро-Трейдинг (Виконавець) було укладено договір доручення на виконання експедиційних послуг від № 300714.

Відповідно до умов договору, ТОВ ЗЕРНОТРАНС було отримано податкову накладну від 31.07.2014 №96, акт здачі - прийомки робіт від 31.07.2014 № 96 від ТОВ Софтпро-Трейдинг . Суми податку на додану вартість за податковою накладною включено до податкового кредиту за липень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року /том 6 а.с.88-96/.

Що стосується зауважень відповідача щодо умов договору, їх виконання або невиконання, суд зазначає, що умови договору стосується лише Сторін господарської угоди.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, визначено,що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін .

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, виділених на окремий баланс, подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Як передбачено абзацами 4,6,7 статті 1 Закону Про транспортно-експедиторську діяльність , експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Як зазначила представник позивача та відповідно з'ясовано в судовому засіданні і підтверджено відповідними документами ТОВ Софтпро-Трейдинг надавав позивачу лише експедиційні послуги, а в подальшому послуги з перевезення вантажів надавались позивачем іншим своїм контрагентам.

Станом на дату розгляду справи контрагент позивача - ТОВ Софтпро-Трейдинг знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не перебуває в процесі припинення /том 7 а.с.171-174/.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на отримання податкової інформації від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, якою встановлено відсутність потужностей, складських приміщень, достатньої кількості працівників у ТОВ Софтпро-Трейдинг тому, що ці обставини не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Тобто, це є недостатнім для висновків податкового органу про неможливість надання експедиційних послуг. Податковий кодекс України та інше діюче в Україні законодавство не зобов'язує суб'єктів господарювання, при укладенні угод зі своїми контрагентами, здійснювати контроль за виконанням ними податкового законодавства, а сам платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю, для виконання функцій покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією про належне виконання своїми контрагентами своїх податкових зобов'язань (зазначена правова позиція підтверджена Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/9991/5398/12 від 26 вересня 2012 року, Ухвалі від №К/800/55977/14 від 17 лютого 2015 року ).

Операції в бухгалтерському обліку за взаємовідносинами із ТОВ Софтпро-Трейдинг за спірний період проведені належним чином та доведені під час проведення перевірки.

Що стосується відсутності заявок до спірного договору з надання експедиторських послуг як підстави для висновків про нездійсненність операції, суд зазначає наступне.

Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року який зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . При цьому, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. Тобто, неточності у первинній документації та у цивільно-правових договорах, які не впливають на зміст господарської операції та дійсність господарських зобов'язань, не мають братись до уваги, а необхідно виходити саме з сутності господарської операції.

Більш того, в актах приймання-передачі послуг позивача зазначена вся необхідна інформація щодо конкретного вантажу, місць перевезення та інше.

У відповідності до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Щодо обов'язкової наявності ТТН суд звертає увагу на наступне.

Суд зазначає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок, що товарно-транспортна накладна, є єдиним та виключним документом на вантаж, що оформлюється при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Так, метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за господарськими операціями з приводу постачання товарів. Наявність товарно-транспортних накладних не пов'язано із формуванням податкового кредиту, порядок визначення якого встановлено Податковим Кодексом України. З огляду на зазначене, висновки про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна підтверджує витрати з оплати транспортних послуг, а не з придбання товарів. Тому, за наявності інших первинних документів ,що підтверджують придбання товарів, відсутність ТТН не впливає на право підприємства на витрати та податковий кредит. Аналогічна за змістом позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 року по справі № К/9991/25932/1. В іншій ухвалі по справі № К-27230/10 позиція Вищого адміністративного суду України вказує на те, що товарно - транспортна накладна не відноситься до тих первинних документів, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей.

Для здійснення основного виду діяльності у ТОВ Зернотранс наявні власні трудові ресурси (водії, диспетчери, менеджери, механіки, слюсарі, адмінперсонал та інші), транспортні засоби, механічні майстерні, виробничі приміщення. За даними звітності ф.1-ДФ за 2 квартал 2014 року кількість працюючих склала 333 особи.

З огляду на, що суд приходить до висновку, що коригування податкового кредиту в Декларації за січень 2015 року у розмірі - 999 666,67 грн. було зроблено належним чином, за наявності всіх документів.

01 серпня 2014 року позивачем укладено договір купівлі-продажу № 0801014, відповідно до зазначеного договору ПМП Домінанта (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ Зернотранс (Покупець), Товари (запасні частини до транспортних засобів, комплектуючі), а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного Договору/том 1 а.с.113-116/.

Відповідно до умов договору, ТОВ Зернотранс було отримано від ПМП Домінанта наступні документи: податкова накладна, видаткова накладна. Суми податку на додану вартість за податковою накладною включено до податкового кредиту за серпень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

В подальшому ТМЦ використані для ремонту вантажних автомобілів, які використовуються позивачем для здійснення діяльності відповідно до Статуту.

Що стосується довіреностей відповідальних осіб, суд звертає увагу на те, що Мінфін наказом від 30.09.2014 № 987 скасував Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (Наказ Мінфіну від 16.05.96 р. № 99). Відповідно втрачають чинність й бланк довіреності на одержання цінностей (типова форма № М-2) та Журнал реєстрації довіреностей. Таким чином, видача довіреностей необов'язкова, їх використання є правом підприємства, а не його обов'язком.

Податковим органом зроблено висновок, що товарно-транспортна накладна, є єдиним та виключним документом на вантаж, що оформлюється при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку. Позиція суду з цього приводу є аналогічною щодо взаємовідносин із контрагентом позивача - ТОВ Софтпро-Трейдинг .

Так, відповідач, на сторінках акту посилається на отримання податкової інформації від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПМП Домінанта . Але суд звертає увагу, що це є недостатнім для висновків податкової про неможливість проведення операції із купівлі-продажу товарів. Податкове законодавство не зобов'язує суб'єктів господарювання, при укладенні угод зі своїми контрагентами, здійснювати контроль за виконанням ними податкового законодавства, а сам платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю, для виконання функцій покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією про належне виконання своїми контрагентами своїх податкових зобов'язань (зазначена правова позиція підтверджена Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/9991/5398/12 від 26 вересня 2012 року).

Станом на дату розгляду справи ПМП Домінанта знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , не перебуває в процесі припинення /том 7 а.с.167-170/.

Позиція суду щодо необов'язкової наявності ТТН є аналогічною, і викладена вище при розгляді взаємовідносин позивача із ТОВ Софтпро-Трейдинг .

З огляду на, що суд дійшов висновку, що коригування податкового кредиту по р.16.1 Декларації за січень 2015 року у розмірі - 500 133,44 грн. було зроблено належним чином, за наявності всіх документів.

05 серпня 2014 року позивачем укладено договір купівлі-продажу від № 0805014, відповідно до якого, ТОВ Барій Стандарт (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ Зернотранс (Покупець), Товари (запасні частини до транспортних засобів, комплектуючі), а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до умов договору, ТОВ Зернотранс було отримано від ТОВ Барій Стандарт такі документи: податкова накладна від 29.08.2014 № 146, видаткова накладна від 29.08.2014 № 146.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною включено до податкового кредиту за серпень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року/том 6 а.с.179-189/.

В подальшому ТМЦ використані для ремонту вантажних автомобілів, які використовуються позивачем для здійснення своєї господарської діяльності відповідно до Статуту.

Що стосується довіреностей відповідальних осіб, суд звертає увагу на те, що Мінфін наказом від 30.09.2014 № 987 скасував Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (Наказ Мінфіну від 16.05.96 р. № 99). Відповідно втрачають чинність й бланк довіреності на одержання цінностей (типова форма № М-2) та Журнал реєстрації довіреностей. Таким чином, видача довіреностей необов'язкова, їх використання є правом підприємства, а не його обов'язком.

Податковим органом зроблено висновок, що товарно-транспортна накладна, є єдиним та виключним документом на вантаж, що оформлюється при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку. Позиція суду з цього приводу є аналогічною щодо взаємовідносин із ТОВ Софтпро-Трейдинг .

Суд звертає увагу, що неточності у первинній документації та у цивільно-правових договорах, які не впливають на зміст господарської операції та дійсність господарських зобов'язань, не мають братись до уваги, а необхідно виходити саме з сутності господарської операції.

Станом на дату розгляду справи ТОВ Барій Стандарт знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення /том 7 а.с.163-166/.

Суд звертає увагу, що анулювання реєстрації платника ПДВ відбулось 17.11.2014 року, а операції позивачем зі своїм контрагентом проведено у серпні 2014 року, коли контрагент був платником ПДВ.

Податкова інформація від 07.11.2014 Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області взагалі не містить порушень з боку ТОВ Барій Стандарт , а тому не може бути доказом позиції відповідача.

З огляду на, що суд дійшов висновку , що коригування податкового кредиту у декларації за січень 2015 року в сумі 333 187,87 грн. було зроблено належним чином, за наявності всіх документів.

01 вересня 2014 року між ТОВ ЗЕРНОТРАНС (Замовник) та ТОВ ТРМ-Групп (Виконавець) було укладено договір доручення на виконання експедиційних послуг № 010914.

Відповідно до умов договору, ТОВ ЗЕРНОТРАНС було отримано податкові накладні, накладні, акти приймання робіт за вересень, жовтень 2014 року від ТОВ ТРМ-Групп .

Суми податку на додану вартість за податковими накладними вересня 2014 року у розмірі 1147708,68 грн. включено до податкового кредиту за вересень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень 2014 року/том 6 а.с.171-178/.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними жовтня 2014 року у розмірі 881794,31 грн., а також, за податковими накладними № 380 від 30.09.14 у розмірі 8166,67 грн., № 381 від 30.09.14 у розмірі 9833,33 грн. включено до податкового кредиту за жовтень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2014 року/том 6 а.с.163-170/.

Відповідно до Акту від 14.01.2015 № 4/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2014 року ТОВ ТРМ-ГРУПП не знаходить підтвердження встановлених порушень.

Станом на дату розгляду справи ТОВ ТРМ-ГРУПП знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення /том 7 а.с.160-162/.

ТОВ Зернотранс по р.16.1 коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1.1 Декларації за січень 2015 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.02.15) включено зі знаком - суму ПДВ у розмірі 1 147 708,68 грн. згідно розрахунку коригування № 1 від 29.01.15 до податкової накладної № 265 від 30.09.14, суму ПДВ у розмірі -881794,34 грн. згідно розрахунку коригування № 5 від 29.01.15 до податкової накладної № 283 від 31.10.14. В таблиці 2 Розділу ІІ Коригування податкового кредиту Додатка 1 наведено підставу для коригування помилково зараховано . Порушень при цьому не допущено.

01 листопада 2014 року між ТОВ ЗЕРНОТРАНС (Замовник) та ТОВ Юні Текс (Виконавець) було укладено договір доручення на виконання експедиційних послуг від № 11114.

Відповідно до умов договору, ТОВ ЗЕРНОТРАНС було отримано податкові накладні, акти приймання робіт листопад, грудень 2014 року, січень, квітень 2015 року від ТОВ Юні Текс . Перевірка була проведена на підставі документів, наданих на запит перевіряючих.

Суми податку на додану вартість у розмірі 1 033 996,63 грн. включено до податкового кредиту за листопад 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2014 року/том 6 а.с.1155-162/.

У реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2014 року відображено суму податку на додану вартість у розмірі 636 666,45 грн. за податковою накладною № 147 від 30.12.14, включено до податкового кредиту за грудень 2014 року, відображено у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2014 року/том 6 а.с.147-154/.

Суми податку на додану вартість у розмірі 816 759,53 грн. включено до податкового кредиту за січень 2015 року, зареєстровано у реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2015 року/том 6 а.с.133-142/.

У реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні № 188 від 30.04.15 ПДВ у розмірі 166 666,67 грн., № 189 від 30.04.15 ПДВ у розмірі 166 666,67 грн., № 190 від 30.04.15 ПДВ у розмірі 183 333,33 грн. Суми податку на додану вартість за податковими накладними всього у розмірі 516 666,67 грн. включено до податкового кредиту за квітень 2015 року, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за квітень 2015 року/том 6 а.с.114-124/.

Господарська операція з придбання у ТОВ Юні Текс палива, підтверджена позивачем наявними первинним документами за цією операцією, але, як з'ясовано в судовому засіданні не досліджувались перевіряючими під час проведення перевірки, але ж враховуючи наявність документів висновки про безпідставність включення до податкового кредиту ТОВ Зернотранс сум ПДВ за договором купівлі-продажу палива у ТОВ Юні Текс є безпідставними.

Неточності у первинній документації та у цивільно-правових договорах, які не впливають на зміст господарської операції та дійсність господарських зобов'язань, не мають братись до уваги, а необхідно виходити саме з сутності господарської операції.

Узагальнена податкова інформація, отримана відповідачем від ГУ ДФС у м. Києві 05.02.2016 за № 2494/7/26-15-13-05-02-10/39155499 щодо ТОВ Юні Текс звітний період декларування ПДВ січень-жовтень 2015 року взагалі нічого не доводить, в ньому немає доведених фактів припущення порушень вказаним підприємством-контрагентом. Податковий кодекс України та інше діюче в Україні законодавство не зобов'язує суб'єктів господарювання, при укладенні угод зі своїми контрагентами, здійснювати контроль за виконанням ними податкового законодавства, а сам платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю, для виконання функцій покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією про належне виконання своїми контрагентами своїх податкових зобов'язань (зазначена правова позиція підтверджена Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/9991/5398/12 від 26 вересня 2012 року).

ТОВ Зернотранс по р.16.1 коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1.1 Декларації за січень 2015 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.02.15) включено зі знаком - суму ПДВ у розмірі 1033996,63 грн. згідно розрахунку коригування № 7 від 29.01.15 до податкової накладної № 97 від 30.11.14. В таблиці 2 Розділу ІІ Коригування податкового кредиту Додатка 1 наведено підставу для коригування помилково зараховано .

16 вересня 2013 року позивачем укладено Договір про надання послуг № 1609-е з ПП Кристина . Відповідно до п.1.1 Договору ПП Кристина зобов'язується надати позивачу послуги з ремонту та технічному обслуговуванню автономних опалювальних установок, встановлених на автотранспорті ТОВ Зернотранс .

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту за листопад 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2014 року /том 6 а.с.160-162/.

Відповідно до висновків перевіряючи, відображених в акті перевірки, зауважень до даної господарської операції відсутні, окрім коригування податкового кредиту.

Станом на дату розгляду справи ПП Кристина знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення.

ТОВ Зернотранс по р.16.1 коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1.1 Декларації за січень 2015 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.02.15) включено со знаком - суму ПДВ у розмірі 6666,67 грн. згідно розрахунку коригування № 1 від 29.01.15 до податкової накладної № 481 від 28.11.14. В таблиці 2 Розділу ІІ Коригування податкового кредиту Додатка 1 наведено коригування податкового кредиту у зв'язку із поверненням товару.

Договір з ПП А-Клас на поставку автошин укладено в усній формі, транспортування товару відбувалося засобами ТОВ Зернотранс . Підприємством надано податкові накладні від 09.06.15, 16.06.15, 09.06.15, 24.06.2015, видаткові накладні від 18.06.15, 25.06.15, 25.06.15, 30.06.15, акт звірки взаємних розрахунків. У вказаних документах зазначено кількість, номенклатура, вартість придбаних ТМЦ, чим спростовуються висновки перевіряючих, викладені в акті.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту за червень 2015 року, відображено у реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2015 року /том 6 а.с.97-106/.

Наявна податкова інформація щодо ПП А-КЛАС від 23.10.2015 № 223/8/05-69 2801 не знаходить підтвердження порушення з боку контрагента позивача.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Тобто, укладання договорів в усній формі не суперечить діючому законодавству.

Станом на дату розгляду справи ТОВ А-Клас знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення /том 7 а.с.147-152/.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Всі документи за договорами надання послуг та купівлі-продажу товарів складені ТОВ ЗЕРНОТРАНС із дотриманням вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність Україні .

Позивачем надано достатній обсяг необхідних первинних документів, складених контрагентами, на підставі яких ним задекларовано суму податкового кредиту (договір, накладні, акти приймання-передачі послуг, податкові накладні, платіжні доручення тощо).

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, проїзні документи, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів поставки та надання послуг укладених позивачем із ТОВ Софтпро-Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, , ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099. Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між ТОВ ЗЕРНОТРАН та ТОВ Софтпро-Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, , ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099. Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання придбаних ТМЦ та послуг у його власній господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплати вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг, у ТОВ Софтпро-Трейдинг код ЄДРПОУ 30330993, ПМП Домінанта код ЄДРПОУ 20245896, ТОВ Барій стандарт код ЄДРПОУ 38858360, ТОВ ТРМ-групп код ЄДРПОУ 39193859, , ТОВ Юні-Текс , код ЄДРПОУ 39155499, ПП А-Клас , код ЄДРПОУ 32427099із господарською діяльністю ТОВ "КОНТАКТ".

Тобто, податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства .

Податковим органом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій ТОВ Зернотранс з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного ( податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 201 Податкового Кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у ТОВ "ЗЕРНОТРАНС" права на формування податкового кредиту у р., за наслідками господарських операцій підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень - грудень 2014 року, січень, квітень, червень 2015 року. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

Крім того суд зазначає, що як встановлено в судовому засіданні ТОВ ТЕМІС КАПІТАЛ , ТОВ ПЕРШИЙ ЧАС взагалі не мають жодного відношення до позивача, фінансової діяльності із цим підприємством позивач ніколи не здійснював, тому висновки про відсутність за місцезнаходженням, про неналежне ведення податкового та бухгалтерського обліку ТОВ ТЕМІС КАПІТАЛ та ТОВ ПЕРШИЙ ЧАС не можуть братись до уваги, як доказ недійсності правочину укладеного між позивачем та ТОВ Софтпро-Трейдинг .

Тобто, в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платник.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством , з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід також зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, жодних належних доказів на підтвердження. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів . Тобто, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість зменшення відповідачем від'ємного значення податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодекс адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.79 Кодекс адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Кодекс адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 94 Кодекс адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» судові витрати у сумі 156615,76грн.(сто п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять гривень сімдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2016 №0000572202 - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 05.04.2016 № НОМЕР_1 за формою Р , яким ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 441 051,00 грн. (в тому числі податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 6 960 701 грн. та штрафні санкції в сумі 3 480 350 грн.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» судові витрати у сумі 156615,76грн.(сто п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять гривень сімдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 22 грудня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 грудня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.