Рішення

від 05.01.2017 по справі 904/11762/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.01.2017 Справа № 904/11762/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Актив", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділавтогаз", м. Дніпро

про стягнення 1281219,00 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 19.12.2016;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Актив" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділавтогаз" (відповідач) про стягнення 1281219,00 грн боргу за надане в оренду майно.

Відповідач 29.12.2016 подав до суду заяву, у якій заявив клопотання розглянути справу без участі його представника та відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014 між сторонами спору укладений договір № 2412/14-1, згідно з яким позивач за актом від 05.01.2015 передав відповідачу в оренду на 2 роки автогазозаправний модуль з обладнанням, розташований за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 1А.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, у січні-травні 2015 року розмір орендної плати складає 40000,00 грн на місяць, а з червня 2015 року орендна плата включає компенсаційні витрати на електроенергію та експлуатаційні витрати, але не менше 90000,00 грн на місяць.

Орендна плата сплачується до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2015 до договору було узгоджено, що з 01.01.2016 розмір орендної плати складає 100000,00 грн на місяць, додатково сплачуються компенсаційні витрати на електроенергію та витрати, пов'язані з експлуатацією обладнання.

15.12.2016 позивач звернувся до суду з цим позовом та вказав, що у 2016 році відповідач невчасно здійснював орендні платежі, а з 16.11.2016 взагалі припинив здійснювати оплату, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 1281219,00 грн. Неоплаченими залишились частково акт про надання послуг за квітень 2016 року та акти за травень-вересень 2016 року.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором найму (оренди) майна, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт надання позивачем відповідачу в оренду автогазозааправної станції підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Сторонами також підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 07.12.2016, у якому зазначено про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1281219,00 грн.

Відповідач доказів погашення боргу не надав.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив обумовлені договором строки оплати отриманих послуг з користування майном, тобто в даному випадку має місце неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 1281219,00 грн, яка з огляду на обставини справи підлягає до стягнення.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати на оплату судового збору в сумі 19218,28 грн покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділавтогаз" (м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 60-62, ідентифікаційний код 39370458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Актив" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Горького, 10, ідентифікаційний код 39071299) борг у сумі 1281219,00 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 19218,28 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 06.01.2017.

Суддя ОСОБА_2