Ухвала

від 05.01.2017 по справі 904/74/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення провадження у справі про банкрутство

05.01.2017 Справа № 904/74/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Єременко А.В.

без участі представників сторін

розглянувши справу

за заявою Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове бюро "Інтеграція" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Совхозна, буд. 48б; код ЄДРПОУ 38375429)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор, Дніпропетровська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове бюро "Інтеграція" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Совхозна, буд. 48б; код ЄДРПОУ 38375429).

Заява Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до положень ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету міністрів №270 від 05.03.09р. "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового відділення.

Між тим, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство заявником не додано доказів, які підтверджують відправлення боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ч. ч. 2, 7ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що абзацом другим частини третьої статті 10 Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Що ж до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29.04.2015р. у справі 920/629/14.

Як вбачається з матеріалів заяви (довідка Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо рахунків боржника), боржник має рахунки відкриті в банківських установах.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено підстави для повернення та відкликання заяви про порушення справи про банкрутство. Як одну з підстав повернення заяви передбачено неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження, а невиконання податкового зобов'язання - з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання цих коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження" (п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Разом з тим, до матеріалів заяви Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області не додано інкасових доручень для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та доказів вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України (доказів прийняття банком платника (боржника) інкасових доручень для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу).

Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення провадження справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили.

Між тим, до заяви Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області не додано відповідного рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Керуючись ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: заява Дніпропетровської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області № 19430/4/09/1710-17 від 30.12.16р. з додатками.

Суддя ОСОБА_1