Рішення

від 05.01.2017 по справі 911/3690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2017 р. Справа № 911/3690/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корсель

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВК Контракт

про стягнення 21 375,50 грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 25.11.2016);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Корсель (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВК Контракт (далі - відповідач) про стягнення 21 375,50 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015. Також позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми (банківські рахунки та майно), що належить відповідачеві та перебувають на його поточному рахунку в установі банку, яке залишено судом без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання вказаного клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3690/16, розгляд справи призначено на 02.12.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2016 розгляд справи відкладено на 05.01.2017.

23.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 15.11.2016, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АВК Контракт (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 114). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою за закінчення терміну зберігання .

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач в судове засідання 05.01.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю АВК КОНТРАКТ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Корсель (Виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу № 0107, згідно якого виконавець зобов'язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник - надати вантаж та оплатити перевезення вантажу.

Ціни по кожному перевезенню вантажу, дата подачі автомобіля та маршрут обумовлюються окремими заявками, які завіряються сторонами по телефаксу або умови перевезення обумовлюються усно. Замовник зобов'язується зробити оплату в національній валюті України за даним договором - протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2015, після чого буде автоматично продовжуватися із року у рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до дати закінчення дії договору не заявить про свої наміри припинити його дію.

На момент судового розгляду справи договір про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 є автоматично пролонгованим на підставі п. 9.1. договору та діє.

Автотранспортною заявкою № 5 від 17.05.2016 до договору № 0107 від 15.07.2015 визначено вартість перевезення: 71 375,50 грн.

На виконання автотранспортної заявки № 5 від 17.05.2016 та договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 71 375,50 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 4797.

Також позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок на оплату № 379 від 26.05.2016 на суму 71 375,60 грн, який залишився частково оплаченим останнім.

Відповідач свій обов'язок, передбачений заявкою на перевезення та договором, з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, виконав частково, сплативши позивачу 50 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, решту суми боргу у розмірі 21 375,50 грн (71 375,50 грн - 50 000 грн) не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 на момент прийняття судового рішення склав 21 375,50 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 21 375,50 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажів.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на момент судового розгляду справи договір про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 є автоматично пролонгованим на підставі п. 9.1. договору та діє; на виконання автотранспортної заявки № 5 від 17.05.2016 та договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 71 375,50 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 4797; відповідач свій обов'язок, передбачений заявкою на перевезення та договором, з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, виконав частково, сплативши позивачу 50 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, решту суми боргу у розмірі 21 375,50 грн (71 375,50 грн - 50 000 грн) не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 на момент прийняття судового рішення склав 21 375,50 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 21 375,50 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 21 375,50 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВК Контракт (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, буд. 144; ідентифікаційний код 39804502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корсель (61037, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 199, корп. Д5, офіс 228; ідентифікаційний код 35587016) 21 375 (двадцять одну тисячу триста сімдесят п'ять гривень) 50 коп. боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезення вантажу № 0107 від 15.07.2015 та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 06.01.2017

Суддя П.В.Горбасенко