Ухвала

від 05.01.2017 по справі 9/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.01.2017 р. Справа№ 9/185

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за скаргою: Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 м.Київ

на рішення і дії: Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів у виконавчому провадженні №50269055

з виконання наказу у справі: №9/185

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед , м. Львів

про стягнення 94383,70 грн .

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 м.Київ на рішення і дії Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів у виконавчому провадженні №50269055 з виконання наказу у справі №9/185 за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ Компанія Лімітед , м. Львів про стягнення 94383 грн. 70 коп.

Розглянувши скаргу разом з доданими до неї документами, господарський суд прийшов до висновку, що таку слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

В поданій скарзі Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо закінчення виконавчого провадження, визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця Галицького відділ державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов'язати Галицький відділ державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження та зобов'язати Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області здійснити ряд виконавчих дій шляхом надання запитів до установ з метою виявлення майна та коштів боржника, накладення арешту на все майно і рахунки боржника та здійснення виходу за місцезнаходженням боржника для виявлення його майна.

Відповідно до ч.1 ст.121-2, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як стверджує скаржник, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа від 13.06.2016 р. взагалі не направлялася стягувачеві, а про її існування він дізнався з відповіді Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на запит про хід виконавчого провадження, до якої було долучено роздруківку постанови про повернення виконавчого документа.

Скаржник зазначає, що вказану відповідь ним було отримано лише 05.12.2016 р., про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на відповіді, а також дата направлення відповіді органом ДВС, проставлена на конверті поштовим відділенням - 01.02.2016 р. Крім того, ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що пунктом 4 резолютивної частини постанови передбачено можливість її оскарження в десятиденний строк саме з моменту її одержання. Таким чином, скаржник вважає, що строк оскарження постанови не є пропущеним, оскільки повинен обраховуватися з 05.12.2016 р., тобто дня коли товариство дізналося про порушення його прав шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документа.

Подана скарга датована 12.12.2016 р., проте, як вбачається з дати супровідного листа, при якому було надіслано скаргу суду, та відбитку поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті, в якому скарга та додані документи надійшли на адресу Господарського суду Львівської області, днем подання скарги є не 12.12.2016 р., а 29.12.2016 р.

Суд не може погодитися з твердженням скаржника про те, що строк оскарження постанови не є пропущеним, оскільки навіть з врахуванням того, що днем коли скаржник дізнався про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів шляхом винесення оскаржуваної постанови є 05.12.2016 р., десятиденний строк подання скарги до суду сплив 15.12.2016 р.

Таким чином, скаргу подано з пропуском встановленого законом десятиденного строку для оскарження.

З матеріалів справи випливає, що скаржник вже звертався до суду з даною скаргою раніше, проте ухвалою від 21.12.2016 р. (суддя Мороз Н.В.) вказану скаргу було повернено скаржнику без розгляду у зв'язку з неподанням ним належних доказів надсилання копії скарги та доданих до неї документів учасникам процесу. На виконання вимог ухвали суду скаржником при наступному поданні скарги долучено докази надіслання органу ДВС та боржнику копії скарги та доданих до неї документів, проте не взято до уваги те, що повторне подання скарги здійснювалося за межами передбаченого законом десятиденного строку.

Суд не може вважати, що подання скаржником скарги вперше в межах строків оскарження будь-яким чином вплинуло на перебіг процесуального строку, передбаченого законодавством для оскарження рішень та дій органу ДВС, оскільки подання скарги вперше було здійснено без додержання вимог процесуального закону, а таку скаргу не було прийнято судом до свого розгляду.

Як роз'яснено п.9.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Оскільки скаржником подано скаргу з пропущенням десятиденного строку, встановленого ч.1 ст.121-2 ГПК України, а в поданій скарзі не заявлено клопотання про відновлення такого строку так само як і не долучено до неї окремої заяви про відновлення строку, суд приходить до висновку про необхідність залишення скарги без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу залишити без розгляду.

Залишення скарги без розгляду не перешкоджає її повторному поданню із заявою про відновлення строку такого подання.

Суддя Гоменюк З.П.