ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.01.2017р. Справа№ 914/2774/16
Суддя господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства Червонограджитлокомунсервіс
(м. Червоноград, Львівська обл.)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ромас (м. Червоноград, Львівська обл.)
про: стягнення заборгованості в сумі 7772,76 грн. та судових витрат
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Черменєвій В.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 4073/03 від 18.10.2016 року.
від відповідача: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства Червонограджитлокомунсервіс (надалі - КП ЧЖКС) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромас про стягнення заборгованості в сумі 7772,76 грн. та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.11.2016 року. Ухвалою суду від 09.11.2016 року розгляд справи відкладено до 17.11.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 17.11.2016 року розгляд справи відкладено до 24.11.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 24.11.2016 року розгляд справи відкладено до 01.12.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 01.12.2016 року розгляд справи відкладено до 21.12.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 21.12.2016 року розгляд справи відкладено до 03.01.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.11.2016 року, про відкладення від 09.11.2016 року, від 17.11.2016 року, від 24.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 21.12.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
09.11.2016 року за вх. № 44856/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
24.11.2016 року за вх. № 47234/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
30.11.2016 року за вх. № 48198/16 від позивача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
21.12.2016 року за вх. № 51278/16 позивач подав клопотання по справі.
21.12.2016 року за вх. № 51277/16 позивач подав пояснення по справі.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.11.2016 року, про відкладення від 09.11.2016 року, від 17.11.2016 року, від 24.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 21.12.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 01.12.2016 р. про відкладення розгляду справи на 21.12.2016 р. є наявна в матеріалах справи копія Списку № 1317 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 22.12.2016 р.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.12.2016 р. за № НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю Ромас знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 80040, Львівська обл., смт. Жвирка, вул. Львівська, 1.
Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 03.01.2017 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 01.12.2013 р. між КП "Червонограджитлокомунсервіс" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ромас укладено Договір № 576 "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі послуги) у житловому будинку № 6 по вул. Корольова в м.Червонограді, Львівської області.
Позивач зазначає, що строк дії Договору з 01.12.2013 р. по 01.08.2014 р.
Пунктом 20 Договру передбачено, що у разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.
Пунктом 3 Договору узгоджено розмір щомісячної плати за надані послуги, яка на дату укладення договору становить 226 грн. 67 коп. (двісті двадцять шість грн. 67 коп.), в тому числі ПДВ 37,78 грн.
Зобов'язання за договором має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору, норм Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, що і передбачено ст. 526 ЦК України.
У пп. 1 п. 11 Договору передбачено обов'язок Споживача оплачувати послуги в установлений цим договором строк, та, згідно з п.5 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі несвоєчасної оплати послуг, із Споживача стягується пеня в розмірі 120 відсотків ставки НБУ (п. 8, п. 14.2 Договору).
Позивач зазначає, що відповідач не проводить оплати за надані послуги. Враховуючи систематичність невиконання зобов'язань за вищезгаданим договором та порушення діючого законодавства, яке регулює порядок та умови виконання зобов'язань за договорами, з метою досудово врегулювати наявні порушення, відповідачу направлялись претензії № 4294/10 від 03.09.2015 р., № 5100/10 від 23.10.2015 р., № 5368/10 від 10.11.2015 р. № 407/10 від 10.02.2016 р., із пропозицією добровільно сплатити заборгованість, однак на претензії відповідач жодним чином не відреагував і боргу не сплатив.
За таких обставин та з урахуванням несплати, станом на 01.10.2016 р. ТзОВ Ромас заборгувало комунальному підприємству - 7772,76 грн. за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій. Дана заборгованість виникла внаслідок невиконання умов вказаного Договору та недотримання вимог ст.629 ЦК України, згідно з якою договір є обов'язковим для виконання.
Позивач наголошує, що послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій надаються ним вчасно і відповідної якості, про що свідчить відсутність ОСОБА_1 - претензій з боку відповідача, як це передбачено п. 16 Договору.
Позивач зазначає, що з розрахунку заборгованості вбачається, що з квітня 2016 року збільшилось місячне нарахування за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на 11,11 грн., яке зумовлено тим, що рішенням Виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 17.03.2016 року № 79 Про внесення змін до рішень Виконавчого комітету від 29.06.2011 р. № 108 та від 30.07.2015 р. № 151 було проведено коригування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Надання послуг по скоригованому тарифу у м. Червонограді почалось з 01.04.2016 року. Процес доведення до споживачів скоригованих розмірів відбувався на підставі спеціальних нормативних актів що регулюють дані правовідносини, а саме: Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів, з обґрунтуванням її необхідності та Про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-куомунального господарства України 30.07.2012 р. № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 р. за № 1380/21692 (далі - Порядок) та Закону України Про житлово-комунальні послуги .
Зокрема у п. 1.1. Порядку зазначено, що цей Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.
Пунктом 1.2. Порядку зазначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України Про житлово-комунальні послуги , Про державне регулювання у сфері комунальних послуг , Про природні монополії .
У частині 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Тобто, ТзОВ РОМАС , у відповідності до Порядку та Закону України Про житлово-комунальні послуги , класифікується як споживач та є суб'єктом правовідносин, які регулюється даними нормативними актами.
Відповідно до п. 2.4. Правил, суб'єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація:
- загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку;
- перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;
- періодичність та строки надання послуг;
- обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);
- інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.
Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.
Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.
Отже, на думку позивача, як вбачається з вищенаведеного Порядку, для нарахування відповідачу вартості послуг за скоригованим тарифом не потребує додаткової угоди про зміну розміру місячного платежу (тарифу), адже даний тариф не може бути іншим, аніж встановлено Рішенням органу місцевого самоврядування, так само як і кількість та періодичність надання послуг. Крім того, умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд мають відповідати Типовому договору, затвердженому постановою КМУ від 20.05.2009 року № 529, (надалі - Договір) який укладено між КП Червонограджитлокомунсервіс та відповідачем - ТзОВ РОМАС , та у якому зазначено, що предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 6 по вул. Корольова у м. Червонограді, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Крім того, п. 2 Договору обумовлено, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.
Таким чином, позивач стверджує, що Договором прямо передбачено надання послуг згідно тарифу, затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування, а зміна розміру тарифу та порядок введення його в дію відбувається не на підставі додаткової угоди, а згідно п. 2.4 Правил.
Зокрема, на виконання п. 2.4 Правил, у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження була розміщена уся передбачена інформація, а саме: Червоноградська газета Новини Прибужжя від 11.02.2016 р. № 11-12(5945-5946), у якій було висвітлено на 6 сторінці обґрунтування причин зміни тарифу, перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться, періодичність та строки надання послуг, проект Рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради про внесення змін до Рішень та додатки до нього. У низу сторінки зроблено відмітку що продовження у наступному номері, через брак необхідного місця для розміщення усієї інформації.
Червоноградська газета Новини Прибужжя від 18.02.2016 р. № 13-14 (5947-5948), у якій було висвітлено:
- загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку;
- перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;
- періодичність та строки надання послуг;
- обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);
- інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.
Червоноградська газета Новини Прибужжя від 17.03.2016 р. № 21-22(5955-5956), у якій було висвітлено: Рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 17.03.2016 року № 79 Про внесення змін до Рішень виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011 р. № 108 та від 30.07.2015 року № 151 та додатки до нього, у яких відображено:
- загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку;
- перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;
- періодичність та строки надання послуг.
Уся вищенаведена інформація також була висвітлена на офіційному веб-сайті Червоноградської міської ради.
Отже, за твердженням позивача, зважаючи на наведене, споживачу ТзОВ РОМАС було відомо про зміну розміру тарифу, а також надано час для подачі письмових пропозицій та зауважень і так як ТзОВ РОМАС не подано жодних пропозицій та зауважень зміни розміру тарифу у відведений законом строк, новий розмір тарифу вважається прийнятим.
Додатково слід зазначити, що, відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу, та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Крім того, ч. 8 ст. 181 ГК України передбачає, що якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, серед іншого передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги :
1. Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
2. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Пунктом 2 частини 1 статті 14 даного Закону визначено, що друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.
Рішенням Виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011 р. № 108 було визначено розмір тарифу та перелік необхідних послуг, які входили до послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на виконання якого з ТзОВ РОМАС було укладено відповідній Договір від 01.12.2013 р. № 576, долучений до матеріалів справи, в подальшому Рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської 17.03.2016 року № 79 Про внесення змін до Рішень виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011р. № 108 та від 30.07.2015 року № 151 було змінено розмір тарифу.
Згідно ч. 6 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
Позивач зазначає, що ТзОВ РОМАС було повідомлено через засоби масової інформації 18.02.2016 року про зміну тарифу, котрий вводився в дію з 01.04.2016 року, тобто вимог вищевказаної норми закону КП ЧЖКС дотримано.
На думку позивача, з огляду на всі вищенаведені норми, законодавством не передбачено іншого порядку зміни розміру тарифу за укладеними раніше договорами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, аніж Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-куомунального господарства України 30.07.2012 р. № 390 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 р. за № 1380/21692, тобто саме відповідно до якого відбулася зміна розміру тарифу на послуги у договорі, укладеного між КП ЧЖКС та ТзОВ РОМАС , встановлює процедуру доведення зміни тарифу.
Щодо правильності розміру місячного нарахування, наведеного у структурі боргу ТзОВ РОМАС , то така розраховується для перевірки наступним чином:
ТзОВ РОМАС є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку № 6 по вул. Корольва у м. Червонограді загальною площею 263,3 м.кв.
Згідно додатку № 3 до Рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011 р. № 108 тариф для нежитлових приміщень до 01.04.2016 р. становив 0,8609 грн. з ПДВ за 1 м.кв. Отже, на думку позивача, 263,3 х 0,8609 грн. = 226,67497 (заокруглено до 226,65 грн.) є розміром щомісячної плати за послуги.
Згідно додатку № 3 до Рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 29.06.2011 р. № 108 (із змінами внесеними Рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської 17.03.2016 року № 79 опублікованого на 2-3 ст. газети Новини Прибужжя від 17.03.2016 р.) тариф для нежитлових приміщень з 01.04.2016 р. становить 0,9030 грн. з ПДВ за 1 м.кв. Отже, 263,3 х 0,9030 грн. = 257,7599 (заокруглено до 237,76 грн.)
З врахуванням усього вищенаведеного на думку позивача, КП ЧЖКС вірно проводило нарахування виключно на підставі вимог чинного законодавства та своєчасно і в повному обсязі надавало послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ТзОВ РОМАС .
На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язанняЮ або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 01.12.2013 р. між КП "Червонограджитлокомунсервіс" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ромас укладено Договір № 576 "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (надалі - Договір).
Частиною 2 статті 179 ГК України визначено, Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
З огляду на наведене, слід зазначити, що між КП Червонограджитлокомунсервіс та ТзОВ РОМАС укладено (підписано) Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розроблений на основі типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 20 травня 2009 р. N 529.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання, у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Додатково також слід відмітити, що відповідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до п. 1 Договору, позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі послуги) у житловому будинку № 6 по вул. Корольова в м.Червонограді, Львівської області.
Строк дії Договору з 01.12.2013 р. по 01.08.2014 р.
Пунктом 20 Договру передбачено, що у разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.
Зобов'язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору, норм Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, що і передбачено ст. 526 ЦК України.
У пп. 1 п. 11 Договору передбачено обов'язок Споживача оплачувати послуги в установлений цим договором строк, та згідно з п. 5 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі несвоєчасної оплати послуг, із Споживача стягується пеня в розмірі 120 відсотків ставки НБУ (п. 8., п.14. 2 Договору).
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач не проводить у відповідності до Договору оплати за надані послуги. Враховуючи систематичність невиконання зобов'язань за вищезгаданим договором та порушення діючого законодавства, яке регулює порядок та умови виконання зобов'язань за договорами, з метою досудово врегулювати наявні порушення, позивачем відповідачу направлялись претензії № 4294/10 від 03.09.2015 р., № 5100/10 від 23.10.2015 р., № 5368/10 від 10.11.2015 р. № 407/10 від 10.02.2016 р., із пропозицією добровільно сплатити заборгованість, однак на претензії відповідач жодним чином не відреагував і боргу не сплатив.
Послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій надавалися позивачем вчасно і відповідної якості, про що свідчить відсутність ОСОБА_1 - претензій з боку відповідача, як це передбачено п. 16 Договору.
За твердженням позивача, за таких обставин та з урахуванням несплати, станом на 01.10.2016 р., ТзОВ Ромас заборгувало комунальному підприємству - 7772,76 грн. за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій. Дана заборгованість виникла внаслідок невиконання умов вказаного договору та недотримання вимог ст. 629 ЦК України, згідно з якою договір є обов'язковим для виконання.
Однак, пунктом 3 Договору узгоджено розмір щомісячної плати за надані послуги, яка на дату укладення договору становить 226 грн. 67 коп. (двісті двадцять шість грн. 67 коп.), в тому числі ПДВ 37,78 грн.
Розрахунок заборгованості позивачем проведено за період з грудня 2013 року по вересень 2016 року включно, тобто за 34 місяці.
Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно пп. 5 п. 12 Договору, виконавець має право вносити за погодженням із споживачем у Договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги . Незважаючи на вимоги суду, сторонами не подано належних та допустимих доказів виконання умов даного пункту Договору щодо внесення змін до Договору, що впливають на розмір плати за послуги.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 226,67 х 34 = 7706,78 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства Червонограджитлокомунсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромас в частині стягнення заборгованості в сумі 7706,78 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 5576 від 25.10.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1.Позов - задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ромас (80040, Львівська обл., смт. Жвирка, вул. Львівська, 1, код ЄДРПОУ 22404933) на користь Комунального підприємства Червонограджитлокомунсервіс (80100, м. Червоноград, вул. Шевська, 1а, код ЄДРПОУ 31616100,р/р 26007000021433 в ПАТ Креді ОСОБА_2 , МФО 300614) 7706 (сім тисяч сімсот шість) грн. 78 коп. основного боргу та 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 30 коп. судового збору.
3. В решті частині позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.01.2017 року.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2017 |
Оприлюднено | 12.01.2017 |
Номер документу | 63944753 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Пазичев В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні