Рішення

від 26.12.2016 по справі 461/12296/15-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/12296/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого-судді Лялюк Є.Д.

при секретарі Станкевич Р.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача Мартиняк Р.М.

представника відповідача Крупник Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСББ АДРЕСА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності Львівської міської ради, третя особа ПП Мрія Ліфт про визнання права спільної сумісної власності та скасування рішення ВК ЛМР, -

в с т а н о в и в :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання права спільної сумісної власності та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.07.2012 року №474. Просили скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.07.2012 року №474; визнати право спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13, на підвальні приміщення: 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, площею 39,9 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 1-5). В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що власниками квартир у буд. АДРЕСА_1 було утворено, а 13.10.2010 року було зареєстровано об'єднання співвласників багато квартирного будинку АДРЕСА_1 . Після набуття статусу юридичної особи ОСББ АДРЕСА_1 14.10.2011 року актом прийняття-передачі житлового будинку АДРЕСА_1, та актом прийняття-передачі від 27.10.2011 року, прийняло від ЛКП Княже місто на свій баланс весь житловий комплекс разом з неподільним та загальним майном, у тому числі і підвальними приміщеннями з позначкою 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5 згідно поверхового плану. Спір між ОСББ АДРЕСА_1 та управлінням комунальної власності міської ради виник із приводу права власності на зазначені підвальні приміщення площею 39,9 кв.м, які знаходяться на балансі даного ОСББ та які управління комунальної власності прагне здати в оренду як комунальну власність. Покликаючись на норми Закону України Про об'єднання співвласників багато квартирного будинку , ст.ст. 1, 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та офіційне тлумачення цих положень закону в Рішенні Конституційного Суду України від 2 березня 2004 р. №4-рп/2004, вважає, що спірні підвальні приміщення площею 39,9 кв.м, зазначені на поверховому плані як 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, в АДРЕСА_1, є спільною власністю співвласників зазначеного багатоквартирного будинку - власників 8-ми приватизованих квартир (1-а, 2, 2-а, 3, 3-а, 4, 5), оскільки, власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткової дії, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. З аналізу ч. 2 ст. 382 ЦК України, ст. 19 Закону України Про об'єднання співвласників багато квартирного будинку вбачає, що підвали як загальне майно перебувають у спільній частковій власності власників квартир будинку. Водночас, зазначає, що підвальні приміщення 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, площею 39,9 кв.м, АДРЕСА_1, є спільною власністю співвласників квартир, та належать їм на праві спільної сумісної власності. Однак, 13.07.2012 виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийняте рішення №474 про оформлення територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради права на нежитлові приміщення напівпідвалу за індексами 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, площею 39,9 кв.м, АДРЕСА_1.30.07.2012 року за територіальною громадою міста Львова в особі ЛМР було проведено державну реєстрацію права власності на вказані підвальні приміщення. Дане рішення виконавчого комітету міської ради вважає незаконним та таким, що порушує право позивача, котрий звернувся до суду в інтересах співвласників багатоквартирного будинку (зокрема, частини співвласників квартир будинку) на володіння, користуваня і розпоряджання спільною сумісною власністю, а саме вказаними допоміжними підвальними приміщеннями. Відтак, просить задоволити позов.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі із підстав, викладених у фабулі позовної заяви. Просив позов задоволити.

Представник відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у поданих до суду письмових запереченнях /відзиву на позов/ (а.с. 51-52). Зазначив, що згідно ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку надає визначення допоміжних та нежитлових приміщень, розділяючи ці поняття. Так, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). Тоді як нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.В житлових будинках можуть знаходитись приміщення, які мають незалежне призначення - магазини, кафе, перукарні, офіси, художні майстерні, тощо. Ці приміщення могли мати це призначення як з часу проектування, так і отримати його згодом, як колишні квартири чи інші приміщення житлового фонду. Розташування певних приміщень у підвалах, цокольних поверхах, горищах не може визнаватись безумовною підставою віднесення їх до статусу допоміжних, які підлягають безоглядній приватизації разом із приватизацією квартир. Покликаючись на роз'яснення, наведені у п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 року у справі щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , згідно з яким, за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку, має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, зазначає, що законом встановлено визначальний критерій для віднесення приміщень до допоміжних, а саме функціональне призначення цих приміщень для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Спірні нежитлові приміщення по вул. АДРЕСА_1 не віднесено до житлового фонду, вони не використовуються для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців і виступають самостійним об'єктом нерухомого майна. Передачі ж у спільну власність підлягають виключно допоміжні приміщення житлового комплексу, і аж ніяк не нежитлові приміщення, які є окремими об'єктами цивільно-правових відносин. Факт здійснення щодо спірних приміщень правочинів (а саме - укладення договору найму, що засвідчує їх можливість бути об'єктом цивільно-правових відносин) підтверджується договором оренди від 26.09.2008р. №Г-6638-8, укладеним між управлінням комунальної власності та ПП Мрія-Ліфт . Технічна характеристика спірних приміщень наведена в технічному паспорті, виданому ЛОДК БТІ та ЕО від 21.02.2001 р. за інвентарним №927, який визначає, що вказані приміщення є адміністративними приміщеннями СРБУ Львівліфт . Виходячи із наведеного, спірні приміщення не є допоміжними приміщеннями, а є нежитловим напівпідвальним приміщенням та мають такий статус виходячи із норм законодавства України. Тому застосування положень ст.ст. 1, 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ст. 382 ЦК України, рішення КСУ №4-рп/2004 від 02.03.2004 року на ці приміщення не поширюється, на них не розповсюджується правовий режим спільної власності мешканців будинку. Окрім того, посилання позивача на норму ст. 391 ЦК України є некоректним і необґрунтованим, оскільки у встановленому порядку його не визнано власником спірного майна. Відтак, просив у задоволенні позову відмовити повністю з оглядуна необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Представник відповідачів Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступних підстав.

При розгляді справи судом витребувано із Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки матеріали: інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1.

Судом установлено, що 13.10.2010 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код юридичної особи 37362424), внесено запис №1 415 120 0000 024371 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7). Статуту ОСББ АДРЕСА_1 позивачем суду не представлено.

Згідно акту прийняття-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 комісією 02.02.2011 р. було проведено обстеження житлового будинку за адресою вул. АДРЕСА_1, що передавався з балансу ЛКП Княже місто на баланс ОСББ АДРЕСА_1 та встановлено наступні показники вказаного житлового будинку: рік введення в експлуатацію житлового будинку - 1900; кількість поверхів - 3+мансарда; об'єм будинку 5620 куб.м.; площа забудови - 383,7 кв.м.; загальна площа будинку - 782,0 кв.м.; житлова площа квартир - 343,0 кв.м.; загальна площа квартир 902,3 кв.м.; допоміжних приміщень - 344,4 кв.м.; кількість квартир у будинку - 8; площа допоміжних приміщень будинку - 344,4 кв.м., у тому числі підвалів - 241,0 кв.м. (а.с. 11-13). Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 25.10.2011 р. за №546 Про затвердження акту приймання - передачі житлового будинку АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Княже місто" Галицької районної адміністрації на баланс ОСББ "АДРЕСА_1 затверджено акт приймання - передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від 02.02.2011 р. з балансу ЛКП "Княже місто" на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 /п. 1/ (аркуш інвентаризаційної справи 187). На копії вказаного акту прийняття-передачі житлового будинку, посвідченій позивачем та долученій ним до матеріалів позову, вказано датування 14.10.2011 р., проте із п. 1 наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури міської ради від 25.10.2011 №546 та вказаної в акті дати проведення комісійного обстеження вбачається, що даний акт приймання - передачі житлового будинку стосується дати 02.02.2011 р.

Ухвалою 14-тої сесія 4-го скликання Львівської міської ради за №2243 від 14.04.2005 р. Про затвердження Положення про порядок зняття з балансу міської ради житлового будинку, у якому приватизоване або викуплене житло, нежитлові приміщення, та передачу його у власність громадянам, юридичним особам і Положення про порядок передачі житлового комплексу, його частини з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншої юридичної особи (зі змінами згідно ухвали міської ради №941від 21.06.2007 р.) було затверджено Положення про порядок зняття з балансу міської ради житлового будинку, у якому приватизоване або викуплене житло, нежитлові приміщення, та передачу його у власність громадянам, юридичним особам (додаток 1)/п. 1.1/ та Положення про порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншої юридичної особи (додаток 2) /п. 1.2/.У відповідності до Положення про порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншої юридичної особи , для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, - у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання (п. 3.1). Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку (п. 3.2). Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо)/п. 3.3/. Передача житлового будинку з балансу на баланс здійснюється безкоштовно. Акт приймання-передачі затверджується наказом управління житлово-комунального господарства відповідно до поданих районною адміністрацією наступних документів: розпорядження голови районної адміністрації про передачу житлового будинку з балансу ЛКП на баланс ОСББ - 1 примірник; акта приймання-передачі житлового будинку з балансу на баланс - 3 примірники; копії Статуту об'єднання - 1 примірник (п. 3.4). Передача житлового комплексу чи його частини з балансу на баланс здійснюється безкоштовно (п. 3.5). Після затвердження акта приймання-передачі з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання зобов'язане звернутись у Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки для реєстрації цього акта (п. 3.6). Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник затвердженого акта приймання-передачі (п. 3.7). Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата затвердження акта приймання-передачі (п. 3.8).

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги як допустимий та належний доказ посвідчену позивачем та долучену ним до матеріалів позову копію акту приймання-передачі від 27.10.2012 року, за яким ЛКП Княже місто здало, а ОСББ АДРЕСА_1 прийняло приміщення загальною площею 39,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зазначений акт підписаний не комісійно, а директором ЛКП одноособово, складання й підписання такого не передбачене Положенням про порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу міської ради на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншої юридичної особи , такий не був затверджений наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури міської ради та не був зареєстрований у бюро технічної інвентаризації, у такому не зазначено характер приймання-передачі (на баланс /утримання/ об'єднання, у користування чи власність) та конкретне розташування об'єкта приймання-передачі - приміщення загальною площею 39,90 кв.м. (у ярусі підвалу, на 1, 2, 3 поверсі чи ярусі мансарди будинку АДРЕСА_1). Тому вказаний акт не несе зазначених позивачем правопороджуючого чи правопідтверджуючого характеру.

Ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

На підставі зазначеного, із акту приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що вказаний багатоквартирний житловий будинок передавався об'єднанню співвласників будинку не у власність, а лише на баланс (утримання).

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №474 від 13.07.2012 Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. АДРЕСА_1 було оформлено територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення напівпідвалу під індексами 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5 загальною площею 39,9 кв.м на вул. АДРЕСА_1 згідно з технічним паспортом (п. 1).

Згідно із зазначеним рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №474 було видано свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 13.07.2012 р.

30.07.2012 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію права комунальної власності за Територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04655896) на нежитлові приміщення напівпідвалу під інд. 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5 загальною площею 39,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

Поряд із наведеним, судом на підставі матеріалів технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційної справи по будинку за адресою: місто Львів, вулиця АДРЕСА_1) встановлені наступні обставини.

Будинок АДРЕСА_1 в м. Львові перебуває у комунальній власності Територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, зареєстрований в бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим №6806 за Місцевими Радами на підставі рішення Ленінського (Галицького) райвиконкому м. Львова №222 від 14.04.1987 р. (аркуші інвентаризаційної справи 1, 77).

Згідно Оціночного акту на будівлю літ. А, АДРЕСА_1, власник Дитсадок №24, складеного бюро технічної інвентаризації 23.09.1945 р., зазначено наявність у жилому будинку літер А підвалу жилого та підвалу нежилого (аркуш інвентаризаційної справи 19).

Наявність підвалу та жилого підвалу в жилому будинку літер А-3 вбачається із експлікації до Генерального плану (схеми) садибної ділянки АДРЕСА_1, складеного бюро технічної інвентаризації 19.02.1946 р., із відміткою Погашено від 25.02.1960 року, та зазначенням власника - Дитсадка №24 (аркуш інвентаризаційної справи 18).

Відповідно до Журналу для внутрішніх обмірів приміщень за адресою: АДРЕСА_1, складеного бюро технічної інвентаризації 13.01.1949 р., зазначено наступні призначення та фактичне використання розташованих у підвальному поверсі приміщень: під індексом 6-1 площею 11,20 кв.м. - житлова; під індексом 7-1 площею 6,30 кв.м. - коридор; під індексом 7-2 площею 15,50 кв.м. - житлова; під індексом 7-3 площею 4,80 кв.м. - комора /тепер згідно з матеріалами технічної інвентаризації приміщення під індексами 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5/(аркуш інвентаризаційної справи 7).

У відповідності до розд. 8 ( Нумерація квартир /кімнат, жилих блоків, секцій у гуртожитках/ та інших приміщень ) Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127/зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за №582/5773/ (із змінами і доповненнями), нумерація житлових і допоміжних приміщень [квартири] виконується арабськими цифрами окремо по кожній квартирі (приміщенню) у порядку руху за годинниковою стрілкою, починаючи від входу. Нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень спільного загальнобудинкового користування та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами.

На плані підвалу літери А Поверхового плану будівлі літ. А м. Львів, по АДРЕСА_1, складеного Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 19.01.1949 р. (із врахуванням біжучих/поточних змін 28.08.1973 р.) арабськими цифрами виконано нумерацію приміщень під індексами 6-1, 7-1, 7-2, 7-3 (аркуш інвентаризаційної справи 5).

Згідно Оціночного акту на будівлю літ А-3 АДРЕСА_1, складеного бюро технічної інвентаризації 15.02.1960 р., будівля літер А-3 інвентаризована як дитячий садок; у розрахунку оцінки будівлі зазначено підвал жилий площею 74 кв.метрів та підвал нежилий площею 289,7 кв.метрів (аркуш інвентаризаційної справи 2).

У Допоміжній таблиці №1 для визначення зносу будівель за технічним станом конструктивних елементів та переоцінки (оцінки) будівлі літ. А-3 АДРЕСА_1, власник - місцеві ради, користувач - ЖЕК №5, складеній бюро технічної інвентаризації 13.12.1971 р. вказано наступні частини будівлі: основна, підвал жилий, підвал (аркуш інвентаризаційної справи 35). У даній таблиці зроблено відмітку від 21.02.2000 р. про поточні зміни, по приміщеннях 6-1?6-8 зазначено користувача Львів-ліфт.

Відповідно до наявної в матеріалах інвентаризаційної справи по будинку Відомості внутрішніх обмірів і підрахунків площ приміщень будівлі літер А-3 по АДРЕСА_1, місто Львів, складеної бюро технічної інвентаризації 28.08.1973 р., інвентаризовано як квартиру 6 приміщення під індексом 6-1 площею 11,20 кв.м., зазначено призначення вказаної частини приміщення як жила, та як квартиру 7 загальною площею 26,60 кв.м. та житловою площею 15,50 кв.м. приміщення: кухні під індексом 7-1 площею 6,30 кв.м., житлової кімнати під індексом 7-2 площею 15,50 кв.м. та коридору під індексом 7-3 площею 4,80 кв.м. Про переобладнання підвалу під житло зазначено також у Акті поточних змін, складеному 28.08.1973 р. техніком Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації за результатами проведеного обстеження в натурі будинковолодіння АДРЕСА_1.

Згідно Довідки про фактичне використання підвальних приміщень буд. АДРЕСА_1, складеної Житлово-експлуатаційною конторою №100 Галицької районної адміністрації, користувачем приміщень під літ. 6-1 пл. 11,20м 2 , літ. 6-2 пл. 16,1 м 2 , літ. 6-3 пл. 6,80 м 2 , літ. 6-4 пл. 1,1 м 2 , літ. 6-5 пл. 4,8 м 2 , - зазначено Львівліфт (аркуш інвентаризаційної справи 104).

Як про те зазначено у п. 4 розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 16.07.2001 р. за №927а Про використання підвальних приміщень в будинку АДРЕСА_1 , підвальні приміщення під літ. Л-1 пл. 11,2 кв.м., літ. Л-2 пл. 16,1 кв.м., літ. Л-3 пл. 6,8 кв.м., літ. Л-4 пл. 1,1 кв.м., літ. Л-5 пл. 4,8 кв.м. орендує ВАТ Львів - ліфт /договір оренди нежитлових приміщень №6630 від 16.03.1998 р./ (аркуш інвентаризаційної справи 136).

Перебування адміністративних приміщень під літ. 6-1?6-5 по плану, загальною площею 39,9 кв.м., у користуванні СРБУ Львівліфт підтверджується даними Допоміжної таблиці №1 для визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів і переоцінці (оцінці) за адресою: місто Львів, приміщення 6-1?6-5, АДРЕСА_1, складеної бюро технічної інвентаризації 21.02.2001 р., у якій зазначено: власник - Місцеві Ради; користувач - СРБУ Львівліфт ; призначення - адміністративні приміщення (аркуш інвентаризаційної справи 106); а також даними Технічного паспорта на адміністративні приміщення СРБУ Львівліфт за адресою: АДРЕСА_1, складеного Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 21.02.2001 р. /інвентарний номер 927/ (а.с. 53-54).

Згідно Експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера п/пд , АДРЕСА_1, складеної бюро технічної інвентаризації 21.02.2001 р., приміщення у напівпідвальному поверсі під індексами 6-1 та 6-2 площами 16,1 кв.м. та 11,6 кв.м. інвентаризовані як кабінети, приміщення під індексом 6-3 площею 6,3 кв.м. - як підсобне [адміністративних приміщень], приміщення під індексом 6-4 площею 1,1 кв.м. - як вбиральня, приміщення під індексом 6-5 площею 4,8 кв.м. - як коридор; всього по приміщ. СРБУ Львівліфт - 39,9 кв.м. (аркуш інвентаризаційної справи 107).

У матеріалах інвентаризаційної справи міститься клопотання Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Львівліфт Акціонерного товариства Укрліфт начальникові ЛОДКБТІ від 08.02.2001 за №40-01/41 із проханням виготовити технічну документацію на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш інвентаризаційної справи 108).

Згідно з Договором оренди №Г-6638-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 26.09.2008 року, укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавцем) та Приватним підприємством Мрія-Ліфт /правонаступником спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Львівліфт / (Орендарем), Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 07.07.2008 р. №539-О, договору оренди від 28.09.2001 р. №Г-0309 передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 39,90 м 2 , у напівпідвалі, з індексами приміщень 6-1--6-5, відповідно до даних технічного паспорта ЛОДК БТІ та ЕО від 21.02.2008 р. №927 (а.с. 56-57). Відповідно до Довідки № 3/207 від 16.03.2011 р., складеної ОКП ЛОР БТІ та ЕО , підвальні приміщення під літ. 6-1 пл. 11,2м 2 , літ. 6-2 пл. 16,1 м 2 , 6-3 пл. 6,3 м 2 , літ. 6-4 пл. 1,1 м 2 , літ. 6-5 пл. 4,8 м 2 орендує ВАТ Львів-ліфт (аркуш інвентаризаційної справи 175). Зазначений договір оренди №Г-6638-8 від 26.09.2008 року було укладено на строк до 25.09.2011 р., тому, згідно пояснень представника управління комунальної власності, 19.09.2011 р. орендар здав об'єкт оренди.

Із п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_16 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) слідує, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду треба розуміти так: Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (підпункт 1.1). Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир (підпункт 1.2). Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності (підпункт 1.3).

Водночас, у мотивувальній частині Ухвали Конституційного Суду України №46-у/2004 від 12.05.2004 року про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України ОСОБА_17 про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року встановлено, що у Рішенні від 02.03.2004 року №4-рп/2004 зокрема вирішено питання, коли і на яких підставах виникає право спільної власності на допоміжні приміщення, чим таке право підтверджується та чи потрібно для набуття права спільної власності на допоміжні приміщення здійснити, як це практикувалося, додаткові дії - створити товариство чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і обов'язково вступити до нього, прийняти будинок на свій баланс, укласти договір з постачальниками комунальних послуг, сплатити збір за користування цими послугами, зареєструвати допоміжні приміщення в бюро технічної інвентаризації тощо (п. ІІ). Таким чином, предметом розгляду Конституційного Суду України були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах) (п. ІІ). Саме в цьому аспекті Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону. Питання про тлумачення терміна допоміжні приміщення Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних поданні і зверненні воно не порушувалося (п. ІІ). Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення перелік допоміжних приміщень (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) не є офіційним тлумаченням терміна допоміжні приміщення та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України ОСОБА_17 (п. ІІ).

При цьому, слід зауважити, що автор звернення, народний депутат України ОСОБА_17, просила дати відповіді на такі запитання: 1. Чи розуміти визначення у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) як тлумачення терміна допоміжні приміщення , чи тлумачення цього терміна в Рішенні не давалося, а перелічені в дужках приміщення взято вибірково зі статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та статті 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду 2. Чи віднесені Рішенням до допоміжних приміщень усі, без винятку, підвали чи, як випливає зі статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , лише їх частина, яка функціонально призначена для забезпечення експлуатації будинку, а також для побутового обслуговування мешканців будинку? (п. І)

Згідно зі ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що на думку Конституційного Суду України конкретизує правову характеристику спільного майна власників квартир (п. 4.3 мотивувальної частини Рішення КСУ № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року), Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Додатку Б (обов'язкового) ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року №80 та котрим надано чинності наказом Держбуду України від 28.09.2005 року №175, допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Відповідно до п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 року у справі №1-22/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_18 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

З наведеного вбачається, що Законом встановлено визначальний критерій для віднесення приміщень до допоміжних, а саме функціональне призначення цих приміщень для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Тому в кожному конкретному випадку слід оцінювати чи функціонально/цільово призначене приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, що є визначальним встановленим критерієм для віднесення вказаного приміщення до допоміжного.

Національним стандартом №2 Оцінка нерухомого майна , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1442, передбачено, що приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Вказаним Національним стандартом приміщення класифіковано на: вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі; прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою. У Державних будівельних нормах України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 року №80 (Додаток Б) знайшла відображення класифікація приміщень на житлові та нежитлові.

Згідно ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Ч. 9 ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або у тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати, купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування та в оренду.

Відтак, із матеріалів технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки слідує, щоприміщенняпід індексом 6-1 площею 11,2 кв.м, та під індексами 6-2 площею 16,1 кв.м, 6-3 площею 6,3 кв.м, 6-4 площею 1,1 кв.м, 6-5 площею 4,8 кв.м (загальною площею 39,90 кв.м)у напівпідвальному поверсі будинку АДРЕСА_1, - були самостійними об'єктами нерухомого майна (інвентаризувалися спочатку як квартири за АДРЕСА_1; пізніше як нежитлові адміністративні приміщення здавалися в оренду) відносилися, в тому числі на час приватизації мешканцями будинку квартир, та відносяться до нежитлових, а не допоміжних, приміщень, використовувалися підприємствами житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, та не призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців. Тому застосування положень ст.ст. 1, 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 на спірні правовідносини не поширюється, оскільки зазначені приміщення є нежитловими, не відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, на них не розповсюджується правовий режим спільної власності мешканців будинку. Зазначені нежитлові приміщення в підвальному поверсі належали до комунальної власності міста, тому Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, котрий представляє та приймає рішення від імені територіальної громади міста Львова, як власник мала право ними розпоряджатися.

Окрім того, із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що належні на праві власності частині мешканців зазначеного будинку квартири утворені в результаті здійсненої ними реконструкції нежитлових приміщень будинку під житло. Зокрема, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.08.2003 р. №696 Про затвердження висновків міжвідомчої комісії при виконкомі щодо реконструкції нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під дві житлові квартири дозволено гр. ОСОБА_1 здійснити реконструкцію нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під дві житлові квартири №№3, 3-а /п. 2/ (аркуш інвентаризаційної справи 142). Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.01.2003 р. №8 Про нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1 дозволено гр. ОСОБА_13 здійснити переобладнання приватних нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру №5 відповідно до розробленого та погодженого у встановленому законом порядку робочого проекту, а після виконання робіт квартиру здати в експлуатацію /п. 2/ (аркуш інвентаризаційної справи 155).

Наявність у порожнинах стін, якими обмежені приміщення, димових каналів, які пролягають по всій висоті стін будинку, у тому числі і у стінах квартир, та можуть обслуговуватися з горища (мансарди), а також із покрівлі будинку, куди виведено димарі, не є доказом того, що спірні нежитлові приміщення є допоміжними.

Разом із тим, клопотань про призначення судом будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були б поставлені питання: яке функціональне призначення спірних приміщень та чи належать зазначені приміщення будинку до допоміжних, - позивачем на спростування даних матеріалів технічної інвентаризації не заявлялось.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними та не приймає до уваги доводи позивачів щодо порушення, на їхню думку, відповідачами їхнього права спільної сумісної власності як власників квартир на підвали як допоміжні приміщення загального користування.

Як убачається із п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), судовий захист є одним із засобів правової охорони. Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 надано тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тому, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстави позову), можливості порушення права позивача та його захисту в обраний ним спосіб; чи існує в зазначеної юридичної особи обґрунтований цивільний інтерес до об'єкта цивільного права; чи є цивільний інтерес особи порушеним фактом оформлення права власності за територіальною громадою міста в особі міської ради, проведенням державної реєстрації зазначеного права власності та в чому відповідне порушення полягає, - суд приходить до переконання, що позивач ОСББ АДРЕСА_1 та мешканці зазначеного багатоквартирного житлового будинку не є співвласниками спірного нерухомого майна, на яке оскаржуваним рішенням виконкому було оформлено право комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, заявлені позивачем права й інтереси не відповідають вимогам законодавства.

Відтак, з'ясувавши характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, давши належну правову оцінку зібраним у справі доказамта поясненням сторін у їх сукупності, суд приходить до переконання про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому підстав для задоволення позову не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16, 57-61, 169, 208, 209-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСББ АДРЕСА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя Лялюк Є.Д.