Постанова

від 15.05.2007 по справі 33/323-06(6/660-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/323-06(6/660-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2007                                                                                   Справа № 33/323-06(6/660-06)  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигеєва О.С.

при секретарі: Корх К.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 03.05.07 р.:

від позивача:  Олійник В.Л. (дов. б/н  від 16.04.07р.); Ковальчук І.П. (дов. б/н від 12.10.06 р.);

від відповідача:  Букреєва Р.А. (дов. б/н  від 22.01.07 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю “Парітет” м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.01.07 р.   у справі № 33/323-06(6/660-06)

за позовом: Приватного підприємства “Еталон” м.Дніпродзержинськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Парітет”  м.Дніпропетровськ

про  стягнення 147 280 грн. 45 коп.   

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.01.2007 р. у справі № 33/323-06(6/660-06) (суддя Разіна Т.І.) задоволено повністю позов Приватного підприємства “Еталон” м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парітет”  м.Дніпропетровськ про  стягнення 147 280 грн. 45 коп.

З відповідача на користь позивача стягнуто 147 280 грн. 37 коп. заборгованості, 1472 грн. 80 коп. державного мита та 118  грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання зазначеного рішення 05.02.07 р. видано наказ.  

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність причини те, що не отримував ухвалу про призначення справи до розгляду, про існування оскаржуваного рішення дізнався лише в засіданні господарського суду Дніпропетровської обл. у справі про  банкрутство.

Ухвалою про прийняття апеляційної скарги від 27.03.2007 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд визнав причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною і відновив строк подання апеляційної скарги.

Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.01.2007 р. по даній справі, скаржник просить скасувати рішення і відмовити позивачу у позові, так як вважає, що рішення прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України. Які норми  матеріального права порушив суд приймаючи рішення скаржник не вказав у скарзі.

Відповідач не визнає наданий позивачем акт звірки станом на 01.03.2005 р., оскільки, на його думку, він не має юридичної сили, так як має виправлення, не підтверджені представником ТОВ “Парітет”.

Відповідач стверджує, що він фактично не користувався у повному обсязі майном згідно договору оренди № 46, який укладений між сторонами у справі, що орендна плата по договору оренди була сплачена позивачу за фактичне передане майно станом на 01.04.2005 р., на підтвердження вказаного скаржник посилається на платіжні доручення, які перелічені в апеляційній скарзі.

ТОВ “Парітет” зазначає в апеляційній скарзі, що по умовам договору оренди в оренду повинен був переданий цілісний майновий комплекс, згідно акту прийому-передачі об'єкта. В акт приймання-передачі були включені торгівельні об'єкти в кількості 27 штук, які знаходилися в оренді у третіх осіб на умовах договору оренди, які укладені з ПП “Еталон”.

Вказані обставини були підставою для звернення ТОВ “Парітет” з позовом до ПП “Еталон” про внесення змін в умови договору  і стягнення збитків, заподіяних ТОВ “Парітет” за неналежне виконання обов'язків по договору оренди № 46 від 07.09.2004 р.

Відповідач вказує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 27.05.2005 р. по справі № 7/150 позовні вимоги ТОВ “Парітет” задоволені частково. Внесені зміни в пункт 4.1 договору оренди № 46 від 07.09.2004 р. Пункт 4.1 договору оренди рішенням суду викладено в наступній  редакції: “Орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування об'єктами оренди на протязі встановленого строку орендну плату в розмірі 34 680 грн., в тому числі ПДВ в місяць, а також стягнуто з ПП “Еталон” збитки на користь ТОВ “Парітет” у сумі 138 361 грн. 21 коп. і судові витрати. Рішення суду  від 27.05.2005 р. вступило в законну силу.

Відповідач стверджує, що не має заборгованості перед позивачем.

На підтвердження вищевказаного ТОВ “Парітет” надало ксерокопії документів, перелічених у додатку до апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП “Еталон” просить строк для подачі апеляційної скарги не відновляти. Рішення, яке оскаржується, не відміняти.

Позивач вказує, що відповідач за період дії договору оренди № 46 від 07.09.2004 р. повинен був сплатити орендну плату в сумі 453 660 грн. 37 коп. Відповідач підтверджує орендну оплату в сумі 306 380 грн., а тому ПП “Еталон” вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 147 280 грн. 37 коп.

12.04.2007 р. позивач подав заяву про залучення до матеріалів справи додаткові докази, вказані в заяві.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.05.2007 р. до 15.05.2007 р. до 15 год. 20 хвилн.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних  підстав.

Між приватним підприємством “Еталон” (орендодавець) та ТОВ “Парітет” (орендар) укладено  договір оренди майнового комплексу № 46 від 07.09.2004 р.

Згідно з умовами п.1.1 вказаного договору орендодавець передав, а орендар по акту прийому-передачі від 10.09.2004 р. (а.с. 44, т.1) прийняв  майновий комплекс, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, пер. Цегельний, 19 і вул. Республіканській, 4, згідно додатку № 1.

Орендна плата та порядок розрахунків за орендуємий об'єкт встановлена  пунктами 4.1-4.4 договору виходячи з розрахунку 60 000 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендна плата за користування орендованим об'єктом вноситься орендарем в такому порядку:

-          перший платіж в розмірі місячної орендної плати вноситься протягом 30-ти днів, починаючи з дати підписання акту здачі-приймання орендуємого об'єкту, передбаченого п.2.1 договору;

-          наступні платежі вносяться один раз кожного поточного місяця, не пізніше 10 числа.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що орендар вправі вносити орендну плату за любий строк в межах строку дії цього договору достроково.

В позовній заяві позивач стверджує, що ТОВ “Парітет” з вересня 2004 р. несвоєчасно сплачувало орендну плату, а з грудня 2004 р. взагалі припинило сплачувати кошти за договором оренди, що загальна сума заборгованості відповідача складає 147 280 грн. 45 коп.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що він фактично не користувався у повному обсязі майном згідно договору оренди № 46, що ним була сплачена орендна плата за фактичне передане майно станом на 01.04.2005 р., на підтвердження  відповідачем надано ксерокопії платіжних доручень (т.2, а.с. 16-31), які свідчать про сплату відповідачем орендної плати в сумі 306 380 грн.

Факт оплати відповідачем 306 380 грн. підтверджено позивачем актом звірки № 143 від 30.04.2006 р. і не заперечується ним.

Згідно з п.4.1 договору оренди відповідач зобов'язався оплачувати  позивачу орендну плату в обумовленому розмірі саме за користування об'єктом оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 27.05.2005 р. у справі № 7/150 (т.2, а.с. 7-9) за позовом ТОВ “Парітет” до приватного підприємства “Еталон” про зміну умов договору встановлено, що на час укладення договору оренди відповідача з позивачем  окреме майно, яке є складовою частиною цілісного майнового комплексу промислового та автомобільного ринків, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пров. Цегельний, 19, перебувало також в оренді у третіх осіб на підставі договорів оренди, укладених між відповідачем та  третіми особами (а.с. 101.103). Про наявність таких договорів свідчать заяви підприємців від  02.11.2004 р. та від 16.04.2005 р. (а.с.109, 110). Наявність існування на час укладення договору оренди з позивачем договорів оренди між відповідачем та третіми особами окремого майна, що входить до  складу цілісного майнового комплексу промислового та автомобільного ринків, відповідач підтверджує в судовому засіданні. З огляду на викладені обставини, позивач, отримавши в оренду об'єкт оренди, фактично був позбавлений права користуватися ним в повній мірі (як цілісним майновим комплексом), відповідно до умов договору оренди.

Крім того, договори оренди з третіми особами на частину об'єкта оренди відповідач укладав після укладення договору оренди з позивачем (а.с. 104-107).

Згідно ч.2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Також, згідно ч.6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 769 ЦК України при укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у наїм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найом, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Позивач стверджує, що про права третіх осіб на частину об'єкта оренди не знав, про наявність таких прав відповідач позивача не повідомив. Відповідач, шляхом надання належних доказів, твердження позивача не спростував. Крім того, в період дії договору оренди змінилися передбачені договором умови господарювання у вигляді передачі відповідачем частини об'єкта оренди в оренду іншим особам. За викладених обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру орендної плати.

Орендна плата, згідно ч.1 ст. 284 ГК України, є однією із істотних умов договору оренди. Згідно ч.ч 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

18.02.2005 р. позивач направив відповідачу пропозицію про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати, яка відповідачем отримана (а.с.83,84). Відповідач не довів, що надав відповідь на цю пропозицію. Посилання відповідача на ті обставини, що він не отримав пропозицію про внесення змін до договору, та надані відповідачем в підтвердження цих обставин докази, не спростовують доводи позивача про направлення відповідачу пропозиції про внесення змін до договору оренди. Згідно пропозиції позивача та позовних вимог позивач просить змінити розмір орендної плати, встановивши її в розмірі 34 680 грн. Новий розмір орендної плати позивач обґрунтував згідно наданого розрахунку площею об'єкту оренди, яка перебуває в фактичному користуванні позивача. Жодних заперечень з приводу розрахунку позивача відповідач не привів, лише послався на його бездоказовість.

Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Враховуючи відсутність будь-якого розрахунку відповідача та його заперечень безпосередньо з приводу розрахунку, наданого позивачем, суд погоджується з доводами позивача щодо розміру орендної плати, яку слід встановити договором оренди.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо внесення змін в п.4.1 договору оренди в редакції, викладеній позивачем.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

Як зазначалося вище, ч.2 ст. 769 ЦК України передбачає обов'язок наймодавця повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у наїм. Вказаного зобов'язання  відповідач не дотримався.

Вказане рішення не оскаржене і набрало законної сили.

З вищезазначеного рішення також  вбачається, що приватне підприємство “Еталон” погодилося з отриманою сумою від відповідача в розмірі 306 380 грн., оскільки, як встановлено судом, ТОВ “Парітет” не користувався всім об'єктом оренди, а лише його часткою і що не спростовано приватним підприємством “Еталон”.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України  факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки вищевказаним рішенням господарського суду було встановлено, що позивач не користувався всім об'єктом оренди, відповідач сплатив орендну плату в сумі 306 380 грн.

Вищевказаним рішенням внесено зміни в п.4.1 договору оренди майнового комплексу № 46 від 07.09.2004 р. і викладено в наступній редакції: “4.1 Орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування об'єктами оренди протягом  встановленого в цьому договорі строку орендну плату в розмірі 34 680 грн.( в тому числі ПДВ) в місяць.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.135, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -                     П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Парітет” м. Дніпропетровськ  задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 23.01.2007 р. у справі №  33/323-06(6/660-06) скасувати.

В позові відмовити.

Припинити стягнення з ТОВ “Парітет” на користь приватного підприємства “Еталон” за наказом  господарського суду Дніпропетровської обл. від 05.02.07 р. у справі № 33/323-06(6/660-06) 147 280 грн. 37 коп. заборгованості, 1 472 грн. 80 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з приватного підприємства “Еталон” на користь ТОВ “Парітет” 737 грн. витрати по  сплаті державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської обл. видати наказ відповідно до вимог  статей 116-117 ГПК України.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                І.Г. Логвиненко

15.05.2007 р.