Постанова

від 20.11.2015 по справі 804/14482/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 р. Справа № 804/14482/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства Хлібна база №73 Державного агентства резерву України до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2015 № НОМЕР_1 (форми В4 ),

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства Хлібна база №73 Державного агентства резерву України до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2015 № НОМЕР_1 (форми В4 ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП ФАРТ (код ЄДРПОУ 24450280) за періоди з 01.04.2015 по 30.04.2015 та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ПП Фарт , про що зазначено в акті перевірки від 21.08.2015 №892/04-07-22-01.20204928. На підставі вказаного акта перевірки, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення від 14.09.2015 №0001612201 (форми В4 ). Висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентом у вказаний період є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент господарських правовідносин контрагент мав необхідний обсяг правосуб'єктності і був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/14482/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15 жовтня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначав, що в ході перевірки господарських взаємовідносин позивача із контрагентом - ПП ФАРТ податковим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами. Підставою для такого висновку стала інформація в електронних базах даних контролюючого органу, згідно якої немає можливості встановити походження товарів по ланцюгу постачання: ТОВ ФАКТУМ - ТОВ К - ТЕК - ПП ФАРТ , які в подальшому були реалізовані на адресу позивача. Разом з тим, податковим органом під час перевірки встановлено, що у підприємства - постачальника - ПП ФАРТ відсутні трудові ресурси, основні засоби та виробничі можливості для фактичного здійснення на адресу ДП Хлібна база № 73 Державного агентства резерву України задекларованих господарських операцій. Окрім того, щодо контрагентів ПП ФАРТ по ланцюгу постачання - ТОВ ФАКТУМ та ТОВ К-ТЕК встановлена наступна інформація згідно баз даних: відсутність за юридичною адресою, наявність у підприємств всього однієї найманої особи, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних трудових ресурсів і технічних умов для здійснення задекларованого виду діяльності; податкова звітність підприємств з ПДВ за квітень 2014 року не визнана податковою звітністю та прийнята до відома. Зазначені у сукупності обставини вказують на неможливість ПП ФАРТ фактично здійснювати постачання товарів/надання послуг на замовлення позивача, відтак об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що призвело до неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження позивачем податку на додану вартість на суму 24050,00 грн. та безпідставного заявлення до відшкодування ПДВ на суму у розмірі 24050,00 грн. З урахуванням зазначеного, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015 №0001612201 (форми В4 ), яке прийняте правомірно, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Державне підприємство Хлібна база № 73 Державного агентства резерву України (далі - ДП Хлібна база № 73 (код за ЄДРПОУ 20204928) зареєстроване 13.01.1996 в Реєстраційній службі Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.01.1996 № 12081200000000069. На податковий облік органами державної податкової служби взято 13.01.1996 за № 6, перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі, як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 21.07.2011 №100343994, зареєстрований платником ПДВ з 28.05.2010 року по даний час.

Згідно відомостей, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) видами діяльності позивача є: змішане сільське господарство (код КВЕД 01.50), виробництво продуктів борошномельної - круп'яної промисловості (код КВЕД 10.61), виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок (код КВЕД 10.71), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), складське господарство (основний) (код КВЕД 52.10).

Судом встановлено, що посадовими особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 19.08.2015 №555 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП ФАРТ (код ЄДРПОУ 24450280) за періоди з 01.04.2015 по 30.04.2015 та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення, результати якої оформлені актом від 21.08.2015 №892/04-07-22-01.20204928.

Згідно з висновками означеного акта перевіркою встановлено порушення ДП Хлібна база №73 п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року на загальну суму 24050, 00 грн.

Зазначені висновки перевіряючих контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час перевірки на підставі податкової інформації встановлені обставини щодо відсутності у ПП ФАРТ можливості реального вчинення задекларованих господарських операцій, про що свідчить факт неподання додатків АМ до декларацій з податку на прибуток за 2014 рік та фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва; відсутність у означеного підприємства основних засобів та інформації щодо зареєстрованих транспортних засобів, що на думку податкового органу вказує на відсутність трудових та технічних умов для здійснення задекларованого виду діяльності та можливостей для здійснення господарських взаємовідносин із ДП Хлібна база № 73 . Також, в акті перевірки податковий орган дослідив можливий ланцюг постачання товару, який в подальшому було реалізовано позивачу. Як зазначає податковий орган, основним постачальником контрагента позивача (ПП ФАРТ ) згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру податкових накладних у квітні 2015 року було ТОВ К - ТЕК (код ЄДРПОУ 36472831), яке згідно баз даних має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; на даному підприємстві встановлена кількість працюючих - 1 особа, додаток АМ до декларації по податку на прибуток підприємства за 2014 рік та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва не подавалися. У свою чергу, основним постачальником ТОВ К - ТЕК у квітні 2015 року податковий орган встановив ТОВ ФАКТУМ (код ЄДРПОУ 33995750), яке згідно баз даних має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, додаток АМ до декларації по податку на прибуток підприємства за 2014 рік та Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва не подавалися. На підставі вищенаведених даних контролюючий орган зробив висновок про те, що довести факт походження та реальності придбаних у ТОВ ФАКТУМ підприємством ТОВ К-ТЕК товарів та подальшої реалізації даного товару на адресу ПП ФАРТ - ДП Хлібна база № 73 немає можливості. Податковий орган зазначив в акті перевірки, що дані факти у своїй сукупності спростовують реальність проведення господарських операцій при відсутності трудових та технічних ресурсів з урахуванням значного обсягу документообігу, оперативності виконання операцій, віддаленості підприємств - контрагентів.

Враховуючи вищенаведені обставини, перевіряючі контролюючого органу зазначили, що проаналізувавши діяльність та податкову звітність зазначених підприємств, податковий орган вказав, що постачальник ПП ФАРТ має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди від третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

На підставі означеного акта перевірки, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.09.2015 № НОМЕР_1 (форми В4 ), за яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 24050, 00 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 21.08.2015 №892/04-07-22-01.20204928 щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП ФАРТ (код ЄДРПОУ 24450280), з огляду на таке.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про неможливість реального постачання товарів ПП ФАРТ на адресу ДП Хлібна база № 73 , у зв'язку з тим, що його контрагентами - постачальниками: ТОВ К-ТЕК , ТОВ ФАКТУМ по ланцюгу постачання не декларувалося придбання товарів/робіт, які в подальшому реалізовані позивачеві з огляду на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустило ПП ФАРТ або його контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі №К/800/54350/13 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

У ОСОБА_5 адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ДП Хлібна база № 73 та ПП ФАРТ , а також реальність зміни майнового стану першого.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Судом встановлено, що 22 квітня 2015 року між ПП ФАРТ (постачальник) в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Державним підприємством Хлібна база №73 Державного агентства резерву України (замовник), в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір постачання № 2204 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити, а замовник - прийняти та оплатити лабораторне обладнання: ІК аналізатор Спектран , Млин ЛМТ-1, Вага аналітична KERN (200 г; 0, 001 г; 3 кл), Вага електронна Scont - Pro (200 г; 4 кл), Прилад ІДК-1М.

Постачальником видана замовнику податкова накладна від 28.04.2015 № 6 на загальну суму 144300,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 24050, 00 грн., що міститься в матеріалах справи.

На підтвердження факту постачання товару за Договором від 22.04.2015 № 2204 в повному обсязі сторонами підписані акти приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів: від 18.06.2015 №3, від 18.06.2015 №4, від 18.06.2015 №5, від 18.06.2015 №6, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Постачальником видана замовнику видаткова накладна № РН-00023 від 07.05.2015 на загальну суму 144300,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 24050, 00 грн. та товар отриманий повноважним представником ОСОБА_8 на підставі довіреності від 30.04.2015 № 42, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (позиція 42), витяг з якого міститься в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 07.05.2015 № 51015, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Розрахунки за договором від 22.04.2015 №2204 проведені згідно платіжного доручення від 28.04.2015 № 1754, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи також надані: свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки: Аналізатора інфрачервоного Спектран 119 М №12-02/6125, паспорт Аналізатора інфрачервоного Спектран 119 М Ю-30.67.111 ПС, гарантійну картку Млина лабораторного технологічного ЛМТ-1 №1061001112006, паспорт Млина лабораторного технологічного ЛМТ-1 №1061, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки: Ваги аналітичні KERN EW 220-3NM № 12-02/6173 та інструкцію по експлуатації означеного товару, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки: Ваги лабораторні електронні Scont - Pro та інструкцію по експлуатації означеного товару, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки: Вимірювача деформації клейковини ІДК-1М № 12-02/6150 та паспорт Вимірювача деформації клейковини лабораторного ДВЕ 2.773.001 ПС, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що податковий орган зробив висновок щодо неможливості реального здійснення господарських операцій між контрагентом позивача - ПП ФАРТ та позивачем через відсутність у контрагента основних засобів та трудових ресурсів, у зв'язку з неподанням зазначеним підприємством додатку АМ до декларації з податку на прибуток та фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль (відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальника товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937) .

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується первинними документами, а саме: договором постачання, податковою накладною, видатковою накладною, актами приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів, платіжним дорученням, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлено рух активів між ПП ФАРТ та ДП Хлібна база №73 .

Що стосується спеціальної правосуб'єктності контрагента позивача - ПП ФАРТ , суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин зазначене підприємство було зареєстроване як юридична особа та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з ДП Хлібна база №73 було зареєстроване як платник ПДВ.

Таким чином, ПП ФАРТ на момент укладання правочину із ДП Хлібна база №73 мало необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2015 №0001612201 (форми В4 ) вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства Хлібна база №73 Державного агентства резерву України до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2015 №0001612201 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2015 №0001612201 (форми В4 ).

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства Хлібна база № 73 Державного агентства резерву України судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1218 ( одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2015 року.

Суддя ОСОБА_1