Постанова

від 10.05.2007 по справі 3/120а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/120а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "10" травня 2007 р.                                        Справа № 3/120а

« 10 »  травня  2007 року                                                                 справа №  3/120а

11 год. 10 хв.

За позовом Державного підприємства „Ковальовський спиртовий завод” Городнянський район,  с.Тупичів, вул.Леніна, 92

до Управління Пенсійного фонду України в Городнянському  районі   м.Городня, вул.Чорноуса, 9

про скасування рішення            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання  Карнабеда Т. О.    

Представники сторін :

від позивача:   не з”явився

від відповідача: Бебко А. Ю. –головний спеціаліст-юрисконсульт управління, довіреність № 177/05 від 15.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі № 10 від 16.10.2006р. про застосування до Державного підприємства „Ковальовський спиртовий завод” фінансових санкцій в розмірі 16966,01 грн. та нарахування пені в розмірі 915,50 грн. за несплату ( неперахування ) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

ДП „Ковальовський спиртовий завод” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного рішення вимогам  чинного законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно  застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, оскільки проведеною перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов”язання зі збору на обов”язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2003р. по 01.06.2006р., за результатами якої складено акт № 13 від 29.06.2006р., не встановлено жодних порушень чинного законодавства.

          При цьому позивач зазначає, що після цієї перевірки на підприємстві  органами Пенсійного фонду не проводилось жодної іншої перевірки, а тому отримання більш ніж через три місяці після завершення перевірки рішення про застосування фінансових санкцій без проведення додаткової чи повторної перевірки, складання відповідного акту та іншого обґрунтування застосованих санкцій ( довідка, розрахунок ) є порушенням чинного законодавства.

           Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на безпідставність вимог позивача та обґрунтованість прийнятого рішення і відповідність його чинному законодавству. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує на те, що протягом 2004 –2006 років підприємство несвоєчасно перераховувало внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування. Згідно п.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІУ суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

                    Нарахування фінансової санкції та пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків проведено по особових рахунках платника, що підтверджується карткою особового рахунку.

Суд,  з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:  

          Державне підприємство „Ковальовський спиртовий завод” зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Городнянському районі як платник страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування 15.01.1991р. за № 00058.

          Відповідно до статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону.

          Позивач, як страхувальник є платником страхових внесків.

Статтею 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV передбачено, що підприємства повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірах та в строки, визначені зазначеними нормативними актами.

          Згідно п.6 ст.20 Закону  N 1058-IV страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          При цьому   в  разі  здійснення  протягом  базового  звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески,  страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі  у  вигляді сум  страхових  внесків,  що  підлягають  нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Протягом 2004 –2006 років підприємство несвоєчасно перераховувало внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, чим  порушило вимоги Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV, в зв'язку з чим  відповідачем у справі прийнято рішення № 10 від 16.10.2006р. про застосування до Державного підприємства „Ковальовський спиртовий завод” фінансових санкцій в розмірі 16966,01 грн. та нарахування пені в розмірі 915,50 грн. за несплату ( неперахування ) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

                    Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства ( п.9.3.2  п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 та  зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 ), яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.

          Таким чином, підставою для застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати є дані картки особового рахунку.

          Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ДП „Ковальовський спиртовий завод”, зокрема посилався на те, що  за наслідками перевірки не встановлено жодних порушень Закону N 1058-IV, про що прямо вказано в акті перевірки № 13 від 29.06.2006р.

          Проте такий висновок є помилковим, перевіривши  фактичні  обставини  справи  та   заслухавши   пояснення   присутніх   у   засіданні представників   сторін   суд  дійшов  висновку,  що позов не підлягає задоволенню.

          Як зазначалося вище, нараховані за рішенням від 16.10.2006р. № 10 фінансові санкції та пеня були застосовані до підприємства в зв”язку з тим, що позивачем допущено несвоєчасну сплату самостійно нарахованих страхових внесків за різні періоди 2004 –2006 роки із строками затримки до 30 днів, про що свідчать дані картки особового рахунку.

          Нарахування фінансової санкції та пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків проведено по особових рахунках платника, що підтверджується карткою особового рахунку ( додана до матеріалів справи ), а не за результатами перевірки.

Рішення № 10 від 16.10.2006р. про застосування до Державного підприємства „Ковальовський спиртовий завод” фінансових санкцій в розмірі 16966,01 грн. та нарахування пені в розмірі 915,50 грн. за несплату ( неперахування ) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, прийнято на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV.

                    Разом з тим,  слід зазначити, що  в акті перевірки № 13 від 29.06.2006р. вказано про відсутність заниження фонду оплати праці з якого обчислюється збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, а також про те, що сума збору на обов”язкове державне пенсійне страхування на одержаний фонд заробітної плати розрахована вірно.

                    Таким чином, з огляду на викладене, доводи позивача є неправомірними.

          Отже, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –     

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний