Ухвала

від 10.01.2017 по справі 815/191/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/191/17

У Х В А Л А

10 січня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки “Український кредитний союз”, в якому позивач просить стягнути з кредитної спілки “Український кредитний союз” (65012, Одеська область, м. Одеса, вулиця Рішельєвська, будинок 62А, код ЄДРПОУ 34873212) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”, код бюджетної класифікації за доходами 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106) штраф в сумі 3400,00 грн.

В адміністративному позові викладене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, в обґрунтування якого вказано про неможливість сплатити судовий збір в зв'язку з відсутністю коштів по сплаті судового збору.

Дослідивши надані до суду матеріали, суддя вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, передбачені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З урахуванням вищезазначених правових норм, умовою відстрочення та/або розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони, незалежно від того, чи є сторона фізичною особою чи юридичною. Доказами такого незадовільного майнового (матеріального) стану можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження тощо.

В даному випадку суд позбавлений можливості надати оцінку майновому стану позивача, оскільки в обґрунтування свого скрутного матеріального становища позивачем не надано жодного доказу, не наведено жодного факту, причин та умов, які б дозволяли надати таку оцінку.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі “Креуз проти Польщі”, заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав задоволення клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 87, 88,160, 165 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.П. Самойлюк