Рішення

від 05.01.2017 по справі 904/11552/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.2017 Справа № 904/11552/16

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпро

до приватного підприємства "ВОСТОК-ПЛАСТ", м.Дніпро

про зобов'язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 561-К-О від 04.01.17р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

09.12.2016 публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "Восток-Пласт", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати грошові вимоги позивача в сумі 504233,57грн. з оплати заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 21.03.2013, з яких:

- заборгованість за послугою "кредитний ліміт" у розмірі 92390,21грн. (18762,51грн. заборгованість за кредитом; 28958,15грн. заборгованість по відсоткам; 5878,13грн. комісія; 38791,42грн. пеня);

- заборгованість за послугою "гарантований платіж" у розмірі 411843,36грн. (91000,00грн. заборгованості за кредитом; 151056,21грн. заборгованість за відсотками; 169787,15грн. пеня)

та

включити грошові вимоги у сумі 504233,57грн. до ліквідаційного балансу відповідача.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розглянув кредиторські вимоги позивача, а отже останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016 справу №904/11552/16 передано судді-доповідачу ОСОБА_3.

За результатами розгляду позовної заяви від 09.12.2016 за вих.№б/н ухвалою суду від 12.12.2016 порушено провадження по справі та призначено слухання на 05.01.2017.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 28.12.2016 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 20.12.2016 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 27.12.2016 з відміткою пошти "у адресата отсутствует право на использование почтового адреса ТДВ "Концерн "Весна" для получения корреспонденции.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача, як станом на час подання позовної заяви до суду, так і станом на день прийняття рішення по суті спору, а саме станом на 05.01.2017 - 49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 68, офіс 527, куди і направлялася кореспонденція.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.01.2017 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, інших документів не представив, причини неявки у судове засідання не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Пунктом 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Отже, з метою уникнення умисного затягування судового процесу з боку відповідача та недопущення порушення прав позивача господарський суд розглянув справу по суті позовних вимог.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судом враховано. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

В силу вимог статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 05.01.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2016 по справі №904/9805/16 стягнуто з приватного підприємства "Восток-Пласт" (49038, м.Дніпро, вул.Ленінградська, буд.68, офіс 527; ідентифікаційний код 36161473) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованості за договором банківського обслуговування від 21.03.2013 за послугою "кредитний ліміт" в розмірі 92390,21грн., з яких: заборгованість за кредитом - 18762,51грн., заборгованості за відсотками - 28958,15грн., комісії 5878,13грн., пені 38791,42грн., судовий збір в сумі 1385,85грн.

В вересні 2013 відповідач почав користуватися послугою "гарантований платіж" шляхом формування 20.09.2013 в інтернет-клієнт банкінг Приват Заявки №500774 та №50775 на проведення гарантованих платежів за рахунок кредитних в сумі 15100,00грн., одержувач товариство з обмеженою відповідальністю "ДНЕПРОХИМ", дата зарахування коштів одержувачу 25.09.2013.

Погашення поточної заборгованості за виконання банком Заявок №500774 та №50775 здійснено 25.10.2013 в розмірі 15100,00грн., сплачені нараховані відсотки, що підтверджується банківською випискою по рахунку №29093050333336, та відображено в розрахунку заборгованості, за Заявками №500774 та №50775 заборгованість була погашена.

В аналогічному порядку відповідачем в інтернет-клієнт банкінг Приват 24 сформовані заявки №50785, №50787, №50792, №50803, №50815, №50841, №50854 на проведення гарантованого платежу за рахунок кредитних коштів на загальну суму 133775,00грн., відповідні кошти були перераховані банком згідно реквізитів заявок, що відображається у банківській виписці по рахунку №20626050205777, проте позичальник лише частково виконав зобов'язання по погашенню заборгованості.

Розділом 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг до яких приєднався позивач регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

За послугою "Гарантований платіж" банк надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ ПРИВАТБАНК зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.2.2.2. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов під датою виконання платежу сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок отримувача, який зазначений в платіжному дорученні клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_4 чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 у розмірі 36% річних. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% від суми заборгованості.

Згідно з пунктом 3.2.2.9.11 Умов та Правил надання банківських послуг, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховується на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році.

Згідно пунктом 3.2.3.10.4 Умов та Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.3.10.1-3.2.3.10.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Згідно п.3.2.3.10.7 Умов та Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Заборгованість відповідача перед банком за послугою "Гарантований платіж" станом на 19.10.2016 становить 411843,36грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 91000,00грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 151056,21грн.; пені за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 169787,15грн.

Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що заборгованість за послугою "гарантований платіж" у розмірі 411843,36грн. (91000,00грн.; 151056,21грн. заборгованість за відсотками; 169787,15грн. пеня) є обґрунтованою.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст.639 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно частини 2 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

18.11.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення відповідача.

24.10.2016 позивач на адресу відповідача направив заяву про розгляд, визнання кредиторських вимог в сумі 504233,57грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Позивач відповіді відповідача не отримав, конверт повернуто на адресу позивача з відміткою пошти "истечение срока хранения".

Отже, ліквідаційною комісією кредиторські вимоги позивача не розглядалися та не вирішувалося питання про їх визнання або відхилення.

Частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч.ч. 4, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно із ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини не дають права ліквідаційній комісії залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Господарський суд констатує, що вимоги позивача заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, а отже задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1378,00грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати приватне підприємство "Восток-Пласт" (49038, м.Дніпро, вул.Ленінградська, буд.68, офіс 527; ідентифікаційний код 36161473) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50; ідентифікаційний код 14360570) в сумі 504233,57грн. (п'ятсот чотири тисячі двісті тридцять три грн. 57 коп.) з оплати заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 21.03.2013, з яких заборгованість за послугою "кредитний ліміт" у розмірі 92390,21грн. (дев'яносто дві тисячі триста дев'яносто грн. 21 коп.) (з них 18762,51грн. (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн. 51 коп.) заборгованість за кредитом; 28958,15грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 15 коп.) заборгованість по відсоткам; 5878,13грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 13 коп.) комісія; 38791,42грн. (тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 42 коп.) пені); заборгованість за послугою "гарантований платіж" у розмірі 411843,36грн. (чотириста одинадцять тисяч вісімсот сорок три грн. 36 коп.) (з них 91000,00грн. (дев'яносто одна тисяча 00 коп.) заборгованості за кредитом; 151056,21грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят шість грн. 21 коп.) заборгованість за відсотками; 169787,15грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 15 коп.) пені) та включити грошові вимоги у сумі 504233,57грн. (п'ятсот чотири тисячі двісті тридцять три грн. 57 коп.) до ліквідаційного балансу приватного підприємства "Восток-Пласт" (49038, м.Дніпро, вул.Ленінградська, буд.68, офіс 527; ідентифікаційний код 36161473).

Стягнути з приватного підприємства "Восток-Пласт" (49038, м.Дніпро, вул.Ленінградська, буд.68, офіс 527; ідентифікаційний код 36161473) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50; ідентифікаційний код 14360570) 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати накази.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.01.2017

Суддя ОСОБА_3