Рішення

від 05.01.2017 по справі 910/19569/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2017Справа № 910/19569/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (далі - ТОВ Спецмехбуд 21 ) до товариства з обмеженою відповідальністю "РК ЦЕНТР ЛТД" (далі - ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД ) про стягнення 396 918,62 грн.,

за участі представників:

позивача: Юрченко Т.О. за довіреністю від 3 січня 2017 року № б/н,

відповідача: не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2016 року ТОВ Спецмехбуд 21 звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 вересня 2013 року між ним та ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД було укладено договір № 18-8/13, на виконання умов якого останній виконав підрядні роботи на загальну суму 3 109 098,60 грн., а позивач сплатив та надав послуги ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД на загальну суму 3 361 168,27 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за даним правочином склала 252 069,67 грн. Крім того, останнім відповідно до дефектного акту від 7 липня 2015 року не були виконані роботи на загальну суму 91 150,80 грн., що спричинило понесення позивачем збитків на вказану суму. Оскільки ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД роботи на суму 252 069,67 грн. не виконало та дефекти на суму 91 150,80 грн. не виправило, ТОВ Спецмехбуд 21 , посилаючись на статті 525, 526, 530, 549, 550, 610-612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1, 2, 12, 49, 54, 174, 180, 193, 230 та 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також 135 422,23 грн. пені та три проценти річних у розмірі 9 426,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року порушено провадження у справі № 910/19569/16. Розгляд даної справи призначено судом на 24 листопада 2016 року.

Ухвалою суду від 24 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 15 грудня 2016 року.

13 грудня 2016 року через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від ТОВ Спецмехбуд 21 надійшли додаткові пояснення, в яких останній збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД 252 069,67 грн. основного боргу, 91 150,80 грн. збитків, а також 135 422,23 грн. пені та три проценти річних у розмірі 9 426,72 грн. Вказані пояснення прийняті судом розгляду.

Ухвалою суду від 15 грудня 2016 року суд за клопотанням ТОВ Спецмехбуд 21 продовжив строк розгляду даного спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 5 січня 2017 року.

Під час судового засідання 5 січня 2017 року представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням поданих ним пояснень від 13 грудня 2016 року, пославшись на обставини та факти, викладені в позові.

Відповідач у призначені судові засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 27 жовтня 2016 року, про відкладення розгляду справи від 24 листопада 2016 року та від 15 грудня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих ТОВ Спецмехбуд 21 документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року між сторонами було укладено договір № 18-8/13, за умовами якого ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД зобов'язалось за завданням ТОВ Спецмехбуд 21 на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені роботи по електроосвітленню та електропостачанню житлового будинку (секції В, Г, Д) на об'єкті: Житлово-офісно-торговельно-розважальний комплекс по вулиці Анрі Барбюса, 52/1, у Печерському районі міста Києва, згідно з договірною ціною та локальним кошторисом, які є невід'ємною частиною вказаної угоди. ТОВ Спецмехбуд 21 , у свою чергу, зобов'язалось надати ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД фронт робіт, а також затвердити в установленому порядку проектну документацію, прийняти від останнього закінчені роботи на об'єкті будівництва та оплатити їх.

Даний правочин підписано повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Строк виконання робіт становив 180 днів з дати отримання авансу. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття ТОВ Спецмехбуд 21 (пункти 2.1, 2.2 вказаної угоди).

Відповідно до пункту 3.1 договору договірна ціна визначалась на основі кошторису як приблизна та розраховувалась відповідно державних будівельних норм.

Пунктом 3.7 даного правочину сторони погодили, що вартість робіт та матеріалів згідно з приблизною договірною ціною орієнтовно склала 4 144 427,36 грн. у тому числі 688 904,56 грн. ПДВ. Фактична вартість робіт по договору визначається по актам приймання виконаних робіт та довідкам про вартість виконаних підрядних робіт.

Згідно з пунктом 3.8 вказаної угоди ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД має сплатити ТОВ Спецмехбуд 21 послуги підряду в розмірі 4 % від вартості виконаних підрядних робіт відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до пункту 5.4 договору ТОВ Спецмехбуд 21 зобов'язалось надати ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД необхідні для виконання робіт побутові приміщення та послуги, джерела водо- та електропостачання тощо.

Після одержання письмового повідомлення ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД про готовність до передачі закінчених робіт ТОВ Спецмехбуд 21 зобов'язалось негайно розпочати їх приймання. Передача закінчених робіт ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД та приймання їх ТОВ Спецмехбуд 21 на підставі актів приймання-передачі (пункт 8.1 даного правочину).

Відповідно до пункту 9.1 договору оплата за виконані роботи проводиться поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт згідно з довідкою про вартість виконаних робіт.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД та передаються ТОВ Спецмехбуд 21 , яке протягом п'яти діб перевіряє ці документи та в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів ТОВ Спецмехбуд 21 зобов'язалось оплатити виконані роботи протягом десяти діб (пункт 9.2 вказаної угоди).

Також між сторонами було укладено додаткову угоду від 1 листопада 2013 року № 1 до договору, за якою ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД прийняло на себе зобов'язання виконати роботи по електропостачанню битовок на вищевказаному об'єкті вартістю 24 442,80 грн.

Судом встановлено, що ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД виконало, а ТОВ Спецмехбуд 21 прийняло роботи за вказаним договором на загальну суму 3 109 098,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт, а саме: за листопад 2013 року на суму 48 569,04 грн. та 24 442,80 грн., за грудень 2013 року на суму 19 427,52 грн., за лютий 2014 року на суму 38 687,04 грн., за квітень 2014 року на суму 59 917,20 грн., за червень 2014 року на суму 204 892,62 грн., за липень 2014 року на суму 233 582,64 грн., за серпень 2014 року на суму 143 368,36 грн., за жовтень 2014 року на суму 374 959,16 грн., за листопад 2014 року на суму 406 945,27 грн., за грудень 2014 року на суму 877 839,53 грн., за січень 2015 року на суму 531 099,90 грн., за березень 2015 року на суму 118 447,33 грн. та за червень 2015 року на суму 26 920,19 грн.

Також на виконання умов зазначеного договору ТОВ Спецмехбуд 21 надало ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД послуги на загальну суму 1 477 168,27 грн., за які останній здійснив оплату не в повному обсязі, заборгувавши таким чином позивачу 545 921,04 грн., що вбачається з доданих до матеріалів справи картками рахунків 631 та 361 позивача по вищевказаному договору.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, заборгованість ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД за вказаним договором перед ТОВ Спецмехбуд 21 становить 252 069,67 грн.

Крім того, відповідно до складеного ТОВ Спецмехбуд 21 дефектного акту від 7 липня 2015 року відповідачем неналежним чином були виконані роботи на загальну суму 91 150,80 грн., що спричинило понесення ТОВ Спецмехбуд 21 додаткових витрат на виконання цих робіт.

Так, із матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ (далі - ТОВ Сучасне будівництво ПІБ ) договору від 22 жовтня 2015 року № 93 останнім були виконані зазначені у вищевказаному дефектному акті роботи на загальну суму 91 150,80 грн.

Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року на вищезазначену суму.

З метою позасудового врегулювання спору ТОВ Спецмехбуд 21 зверталось до відповідача з претензіями від 4 грудня 2015 року № 377 та від 27 вересня 2016 року № 267, проте дані вимоги залишені останнім без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума заборгованості ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД перед ТОВ Спецмехбуд 21 за вищезазначеним договором, яка складає 252 069,67 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про виконання ним на вказану суму підрядних робіт чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог останнього про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, ТОВ Спецмехбуд 21 просило також стягнути з відповідача 91 150,80 грн. збитків, які виникли внаслідок невиконання останнім обумовлених договором робіт на вказану суму.

Як встановлено судом, зазначені в дефектному акті роботи є предметом договору від 27 вересня 2013 року № 18-8/13, однак у зв'язку з наявними в них недоліками були виконані на замовлення позивача ТОВ Сучасне будівництво ПІБ на підставі укладеного між ними договору від 22 жовтня 2015 року № 93. Вартість цих робіт становила 91 150,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема, відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

У пункті 11.2 спірного договору сторони погодили, що в разі порушення зобов'язань за ним можуть настати правові наслідки, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з положеннями статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлена ТОВ Спецмехбуд 21 до стягнення з відповідача сума збитків у розмірі 91 150,80 грн. підлягає відшкодуванню останнім у повному обсязі, у зв'язку з чим позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки сторони у даній справі не заявляли про застосування позовної давності щодо задоволених вимог, то позовна давність до цих вимог судом не застосовується.

Крім того, позивач просив стягнути з ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД 135 422,23 грн. пені, нарахованої на підставі пункту 2.4 договору на суму 252 069,67 грн. за період з 30 червня 2015 року по 26 вересня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що за порушення строків (термінів) здачі робіт ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД зобов'язався сплатити ТОВ Спецмехбуд 21 пеню в розмірі 0,5 % кошторисної вартості незавершених будівельно-монтажних робіт за кожний день прострочення.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що позивач помилково здійснив нарахування пені на суму заборгованості в розмірі 252 069,67 грн., оскільки з положень вказаного пункту договору вбачається, що нарахування пені можливе лише за порушення строків здачі робіт. Натомість, позивач на допущення відповідачем таких порушень не посилався та докази їх наявності у матеріалах справи відсутні. У той же час зазначеним договором не передбачено нарахування пені за несвоєчасне повернення надлишкових коштів, перерахованих замовником підряднику.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги ТОВ Спецмехбуд 21 у зв'язку з її необґрунтованістю.

Також позивач просив стягнути з ТОВ РК ЦЕНТР ЛТД три проценти річних у розмірі 9 426,72 грн., нарахованих на суму в розмірі 252 069,67 грн. за період з 30 червня 2015 року по 26 вересня 2016 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором, повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14.

З огляду на вищенаведені обставини суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої ТОВ Спецмехбуд 21 суми трьох процентів річних, оскільки спірне зобов'язання не є грошовим в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, а є поверненням суми переплати, що виключає можливість застосування приписів даної норми.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ Спецмехбуд 21 .

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності "РК ЦЕНТР ЛТД" (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30-В, офіс 17, ідентифікаційний код 38218568) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26-З, офіс 179, ідентифікаційний код 34424723) 252 069 (двісті п'ятдесят дві тисячі шістдесят дев'ять) грн. 67 коп. основного боргу, 91 150 (дев'яносто одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 80 коп. збитків, а також 5 148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 31 коп. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 січня 2017 року

Суддя Є.В. Павленко