Рішення

від 10.01.2017 по справі 922/4357/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р.Справа № 922/4357/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоТех", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК "Харківбудмонтаж", м. Харків про стягнення 90000 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 13.01.2015 р.)

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоТех", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК "Харківбудмонтаж", м. Харків (далі за текстом - відповідач) в якому просить суд стягнути з останнього на свою користь 90000 грн. заборгованості.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору безпроцентної позики № 63з від 03.03.2008 р. щодо повернення отриманої від позивача позики в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016 року зазначений позов прийнято, порушено провадження по даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.01.2017 року.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 10.01.2017 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та надав суду заяву (вх. № 44668 від 29.12.2016 р.) в якій просить суд розглядати справу без участі його представника.

Оскільки неявка на судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 03.03.2008 року сторонами укладено договір безпроцентної позики № 63з, відповідно до умов якого позивач, як позикодавець, зобов'язався передати у власність відповідача, як позичальника, грошові кошти в розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язався повернути їх позикодавцю.

Згідно з п. 2.2. договору, проценти по даному договору не нараховуються та не виплачуються.

Строк повернення позики сторонами визначено в п. 4.1. договору, та при укладанні договору встановлювався в 60 календарних днів з моменту надання суми позики.

До зазначеного договору сторонами неодноразово вносилися зміни, зокрема додатковими угодами від 30.12.2010 р., від 25.12.2013 р., та від 25.12.2014 р.

Згідно з п. 2.1. договору (з урахуванням змін), сума позики за договором складає 100000 грн.

Згідно з п. 4.1. договору (з урахуванням змін), строк повернення позики не пізніше 30.10.2016 р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач своїх зобов'язання за договором виконував належним чином, перерахувавши відповідачу на протязі дії договору грошові кошти в загальній сумі 115000 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення позики в передбачений строк належним чином не виконав, повернувши позивачу за час існування договірних відносин лише 25000 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним вище договором становить 90000 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються наданими позивачем виписками з банківського рахунку (а.с. 13-20), та складним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2008 р. по 31.10.2016 р., згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 90000 грн.

Обставини щодо стягнення заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором безпроцентної позики № 63з від 03.03.2008 р. та її розмір підтверджуються матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується.

Строк виконання відповідачем своїх зобов'язань з її повернення є таким, що настав.

За таких обставин, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9000 грн. заборгованості за зазначеним вище договором.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК "Харківбудмонтаж", м. Харків (адреса: 62490, Харківська область, м. Харків, проспект Науки, буд. 40; офіс 349 ЄДРПОУ: 34470167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АвтоТех (адреса: 61124, м. Харків, вул. Матросова, буд. 22 код ЄДРПОУ: 32439062) 90000 грн. заборгованості, 1378 грн. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_2