Рішення

від 03.01.2017 по справі 923/1316/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2017 року Справа № 923/1316/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект", м. Херсон

про стягнення 5780,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність № 07/004-17 від 22.12.2016р.;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" заборгованість у розмірі 5780,56 грн., з якої: 5131,53 грн. - сума заборгованості за спожиту протягом Червня-Жовтня 2016 року електричну енергію, 433,20 грн. - сума пені, 171,78 грн. - сума інфляційних втрат та 44,05 грн. - 3% річних. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про постачання електричної енергії №80 від 29.04.2004р., положення пунктів 6.1, 6.11, 6.39, пп. 2 п. 10.2, пп. , 8.1 Правил користування електричною енергією, ст.ст. 509, 525, 530, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України.

Представник відповідача у судове засідання 03.01.2017р. не з'явився, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом доказів не надав, про причини неявки і ненадання витребуваних доказів суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 03.01.2017р., не визнавалась судом обов'язковою, про наявність у сторони доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, ДП "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" не повідомляло.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню спору, а тому суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у даному судовому засіданні.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 29 квітня 2004 року між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (надалі - позивач або постачальник) і Державним підприємством "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" (надалі - відповідач або споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №80 (надалі - договір), який на даний час діє в редакції додаткової угоди від 03.09.2009р.

На момент укладення договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно п. 1 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" відповідач знімає показання електролічильників, встановлених на своїх об'єктах (передбачених у додатку № 5 Договору), 15 числа у місяці з 31 днем, 13 числа у місяці з 29 днями, 14 числа у місяці з ЗО днями та 12 числа у місяці з 28 днями, та згідно п. п. 1, 3 додатку № 2 оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу Позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Пунктом 6.11 ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Рахунок відповідач повинен сплатити у термін, встановлений умовами договору, а саме протягом 5 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку (передбачено п. 2 додатку № 2 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що на виконання умов договору позивач, у період з червня по жовтень 2016 року здійснював поставку електроенергії, а відповідач, здійснював її споживання. Проте, споживаючи електричну енергію, відповідач, в порушення умов договору, не оплачував рахунки за спожиту електричну енергію та не звітував перед постачальником про обсяги фактично спожитої електричної енергії (п.п.1, 3 додатку № 2 до договору, абз.9 п. 6.11 ПКЕЕ).

Позивач також зазначає, що на виконання вимог п. 6.39 ПКЕЕ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" виставив споживачу рахунок № 80 від 16.06.2016р. на суму 1027,06 грн. в т.ч. ПДВ за спожиту активну електричну енергію протягом червня місяця 2016 року, розрахований за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, а саме за травень 2016р. У зв'язку із тим, що споживач для перерахунку електричної енергії не надав постачальнику даних про обсяги споживання електричної енергії протягом наступних розрахункових періодів, позивачем було виставлено рахунки №№ 80 від 11.07.2016р., 09.08.2016р., 08.09.2016р., 07.10.2016р. на загальну суму 4568,87 грн. за спожиту активну електричну енергію протягом липня - жовтня 2016 року, які були розраховані за величиною дозволеної потужності, встановленої умовами договору, а саме: 3 кВт. У відповідність п. 6.11 ПКЕЕ рахунки були направлені споживачу поштовим зв'язком.

Позивач стверджує, що відповідач грубо порушив право позивача на отримання коштів за поставлену електроенергію передбачене ч.1 п. 8.1 ПКЕЕ відповідно до якої постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 5131,53 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу за спожиту в період з Червня по Жовтень 2016 року електричну енергію у розмірі 5131,53 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 5131,53 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр", та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Пунктом 6 додатку №2 до договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Частиною 8 п.8.1 ПКЕЕ передбачено, що енергопостачальник має право на стягнення пені, інфляційних та річних за невчасну оплату спожитої електроенергії.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим визнано їх обґрунтованими.

Доказів сплати нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 433,20 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 171,78 грн. та суми 3% річних у розмірі 44,05 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені та обраховані в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" (73025, м. Херсон, вул. Червонофлотська, 124, код ЄДРПОУ - 14141394) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ - 05396638) на рахунок із спеціальним режимом використання №26036300020852 в філії Херсонського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", №10021, МФО 352457, код 05396638, 5131,53 грн. заборгованості за спожиту протягом Червня-Жовтня 2016 року електричну енергію.

3. Стягнути з Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" (73025, м. Херсон, вул. Червонофлотська, 124, код ЄДРПОУ - 14141394) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ - 05396638) на поточний рахунок №26008302852 ФХОУ АТ Ощадбанк у м. Херсоні, МФО 352457, код 05396638, суму пені у розмірі 433,20 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 171,78 грн., суму 3% річних у розмірі 44,05 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.01.2017р.

Суддя С.В. Нікітенко