Рішення

від 03.01.2017 по справі 295/7715/14-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 295/7715/14-ц

Категорія 30

2/295/1227/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі с/з - Білінській Л.С., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ Залізний Пегас , ТзДВ Страхове Товариство Домінанта про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із указаним позовом, в якому зазначила, що 12.09.2013 року, переходячи вул. Київську в районі перехрестя вулиць Київська-Мануїльського, близько 8 год. 30 хв. на пішохідному переході на неї було здійснено наїзд маршрутним таксі № 126 марки І-Van під керуванням ОСОБА_4, котрий перебував у трудових відносинах із ТОВ Залізний Пегас . В результаті ДТП позивачу було спричинено тілесні ушкодження, у зв'язку із отриманням яких ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в Центральній міській лікарні № 2 м. Житомира та Житомирській обласній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, де перенесла ряд оперативних втручань. Згідно зі змістом позовної заяви під час лікування ОСОБА_3 було придбано ряд лікарських засобів, проведено кілька медичних процедур, понесені витрати на операції та реабілітацію, а 12 травня 2014 року позивачу присвоєна ІІІ гр. інвалідності. Крім того позивачу доведеться в подальшому пройти комплекс реабілітаційних засобів, що потягне за собою витрати майнового характеру. За словами ОСОБА_3, загальний розмір матеріальної шкоди, яку було завдано позивачу внаслідок ДТП 12.09.2013 року у зв'язку із її лікуванням, з тимчасовою втратою працездатності та із стійкою втратою працездатності становить - 65 887,52 грн. Також ОСОБА_3 посилається у позовній заяві на заподіяння їй моральної шкоди, яка полягає у тому що вона не могла самостійно пересуватися 5 місяців, була позбавлена доходів, а з травня 2014 року взагалі переведена з посади головного бухгалтера на посаду бухгалтера. Окрім цього позивач вимушена була звернутись за кваліфікованою допомогою до лікаря - психолога та пройти курс досліджень протягом лютого 2014 року, а 15 серпня 2014 року позивач звернулась до психіатра Житомирської обласної психіатричної лікарні, де їй був поставлений діагноз - розлад пристосувальних реакцій, депресивний розлад та рекомендовано курс лікування медичними препаратами. З урахуванням останніх уточнених позовних вимог ОСОБА_3 просила стягнути із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта на свою користь матеріальну та моральну шкоду в розмірі 70 340 грн. 59 коп., а з ТОВ Залізний Пегас 96 705 грн. 63 коп. моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник підтримали позовні вимоги із підстав, викладених у позовній заяві та заявах про збільшення розміру позовних вимог, просили їх задовольнити. ОСОБА_3 додала, що всього перенесла 7 операцій та до встановлення їй групи інвалідності із вересні 2013 по травень 2014 перебувала на лікарняному. Позивач звертала увагу, що до неї ніхто з повноважних осіб ТОВ Залізний Пегас не підходив і лише водій ОСОБА_4 перед першим засіданням по справі переказав 1 500 грн.

Представник позивача в судовому засіданні в усній формі уточнила, що ОСОБА_3 просить стягнути на свою користь із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта 3 294 грн. 37 коп. моральної шкоди (як 5% від указаної вище суми 65 887,52 грн.) та 67 046 грн. 22 коп. матеріальної шкоди, що становить решту від 70 340 грн. 59 коп. В свою чергу розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач із ТОВ Залізний Пегас складає 96 705 грн. 63 коп. як різниця між 100 000 грн. та 3 294 грн. 37 коп. моральної шкоди, яку ОСОБА_3 просить стягнути із іншого співвідповідача. За словами представника всі понесені її довірителем витрати підтверджуються наявними в матеріалах справи чеками, однак надати докази призначення даних ліків лікарем не представляється за можливе. Додала, що доказом причинно-наслідкового зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою та інвалідністю позивача є довідка до акту огляду МСЕК, сам акт, а також направлення на МСЕК.

Представник ТОВ Залізний Пегас в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 96 705 грн. 63 коп. не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не надала належних та допустимих доказів понесення нею значних моральних страждань. Крім того встановлена позивачу третя група інвалідності не є непрацездатною . Додав, що після ДТП представник ТОВ Залізний Пегас приходив до позивача із пропозицією надати певну матеріальну допомогу, однак ОСОБА_3 відмовилась від коштів.

Представник ТзДВ Страхове Товариство Домінанта в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Крім того ТзДВ Страхове Товариство Домінанта направило суду письмові пояснення на позов, у яких товариство позовні вимоги визнало частково, а саме в сумі 4 951,32 грн. матеріальної шкоди та моральну шкоду в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Проти решти вимог ТзДВ Страхове Товариство Домінанта заперечувало з огляду на відсутність доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із придбанням ліків, медикаментів та реабілітацією, а також доказів призначення певних медикаментів позивачу лікарем. З огляду на відсутність доказів встановлення ОСОБА_3 інвалідності внаслідок ДТП товариство також вважає непідтвердженими вимоги щодо стягнення із відповідача шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності (т. 2 а.с. 15-17).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників ОСОБА_3 та ТОВ Залізний Пегас , вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази по справі приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.09.2013 року близько 08 год. 25 хв. ОСОБА_4 керував технічно справним автобусом І-van , д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ Залізний Пегас , на підставі тимчасового реєстраційного талону ДАР №104360. Рухаючись даним транспортним засобом по вул. Київській м. Житомира від вул. Східної в напрямку вул. Шелушкова, в районі регульованого перехрестя з вул. Мануїльського, ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, виїхав та проїжджав перехрестя на червоний забороняючий рух сигнал світлофора, при виявленні перешкоди, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного заходу, та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину на зелений сигнал світлофора по регульованому пішохідному переходу, внаслідок чого скоїв на неї наїзд. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 03 лютого 2014 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ст. 286 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді 3-х років обмеження волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

Указані обставини слідують із ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 06.05.2014 по справі № 295/18146/13-к, що набрала законної сили та не оскаржувалась до касаційного суду (т. 1 а.с. 2-6). Указаною ухвалою вирок Богунського районного суду м. Житомира від 3 лютого 2014 року був скасований тільки в частині вирішення цивільного позову.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Із висновку судово-медичної експертизи №73 від 21.03.2016 слідує, що згідно з наявними судово-медичними даними, у гр. ОСОБА_3 в результаті травми перенесеної 12.09.2013 року, при ДТП, були тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку; закритих переломів обох ключиць зі зміщенням уламків, які в ході лікування були металлоостеосінтезіровани, а також був перелом верхньої гілки правої лонної кістки; перелом правої п'яткової кістки; забита-рвана рана в області правого гомілковостопного суглоба (т. 1 а.с. 236-240).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи листків непрацездатності та довідки ПП РВП Фасад-Майстер працівник приватного підприємства ОСОБА_3 із 12.09.2013 по 12.05.2014 перебувала на лікарняному (т. 1 а.с. 79-83).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААВ № 821782 від 12 травня 2014, внаслідок первинного огляду інваліда позивачу ОСОБА_5 встановлено третю групу інвалідності з 06 травня 2014 року. Причина інвалідності - загальне захворювання, протипоказана важка фізична праця та тривала ходьба (т. 1 а.с. 84).

Крім того, ОСОБА_5 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності третьої групи. Виплату пенсії продовжено по 31.05.2018. Зазначена обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 21)

Згідно зі ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ Залізний Пегас , якому належав транспортний засіб марки І-van , д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована у ТзДВ Страхове Товариство Домінанта відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 липня 2013 року № АС/3623400 (т. 2 а.с. 24-27).

За положеннями п.п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 24.1 ст. 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Статтею 26-1 Закону передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Як вбачається із полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 липня 2013 року № АС/3623400 ліміт відповідальності страховика - ТзДВ Страхове Товариство Домінанта за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого.

Судом встановлено, що ТзДВ Страхове Товариство Домінанта визнано позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4 951,32 грн., що підтверджується письмовими поясненнями відповідача (т. 2 а.с. 15-17).

З огляду на положення статті 174 ЦПК України суд вважає за необхідне задовольнити в цій частині позовні вимоги ОСОБА_3

За змістом п.п. 26.1, 26.2 ст. 26 Закону шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

На переконання суду наданими позивачем доказами, зокрема направленням на МСЕК від 22.04.2014 та актом огляду МСЕК №447/7 від 12.05.2014, підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між ДТП та отриманими внаслідок цього тілесними ушкодженнями, а також встановленою позивачу третьою групою інвалідності (т. 1 а.с. 121-123). Підтвердженням цього слугують й наведені судово-медичним експертом у висновку №73 від 21.03.2016 обставини (т. 1 а.с. 237).

Незважаючи на відмову ОСОБА_3 від проведення експертизи з метою встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку суд вважає доведеним позивачем як потерпілою особою факту заподіяння їй шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому стягує із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта на користь ОСОБА_3 13 764 грн. в якості відшкодування такої шкоди. Дана сума складається з 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку - 12 вересня 2013 року, а саме 12 х 1 147 грн.

Таким чином, із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню разом 18 715 грн. 32 коп. матеріальної шкоди як суми витрат, пов'язаних із лікуванням потерпілої особи, та шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На переконання суду, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта на її користь іншої частини матеріальної шкоди, пов'язаної із лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

За вимогами статті 24-1 Закону зазначені в попередньому абзаці витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

З огляду на зміст ст. 24-1 Закону та враховуючи надані позивачем докази суд вважає за доцільне відмовити ОСОБА_3 у стягненні на її користь із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта іншої частини матеріальної шкоди у зв'язку із відсутністю документального підтвердження таких витрат та необхідності їх здійснення відповідним закладом охорони здоров'я.

Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, керується серед іншого й висновком судово-медичної експертизи №73 від 21.03.2016, згідно із яким потерпіла ОСОБА_3 для проведення експертизи надала рецепти з аптек, де вона придбавала медикаментозні засоби в кількості 123 штук, які практично нечитабельні, на багатьох із них не вказані назви медикаментозних засобів, а лише їх вартість. Таким чином, достовірно висловитися: чи відповідають медикаменти, зазначені в наявних у цивільній справі чеків, характером травм, отриманих 12.09.2013 року під час ДТП, не представляється можливим. При цьому експерти висловили припущення, що повторна травматизація ОСОБА_3 під час ДТП 12.09.2013 року скоріш за все спровокувала загострення наслідків травми, перенесеної 05.06.2010 року, і посилила психологічний стан потерпілої, що й зумовило звернення її і лікування у психолога і психіатра.

Відповідно до вимог ст. 26-1 Закону (в редакції чинній на час заподіяння шкоди) страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

З огляду на положення ст. 26-1 Закону та враховуючи позицію ТзДВ Страхове Товариство Домінанта щодо законності вимог ОСОБА_3 в частині стягнення із страховика моральної шкоди суд вважає за доцільне стягнути із страховика на користь позивача 935 грн. 77 коп. моральної шкоди як 5 відсотків від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Правило генерального делікту закріплено, зокрема у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання моральної шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року в справі № 6-108цс13 та від 05 грудня 2012 року у справі № 6-145цс12.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП - 12.09.2013 року перебував у трудових відносинах із ТОВ Залізний Пегас , що підтверджується листом відповідача за №64 від 28.10.2013 та витягом з наказу №45-к про прийняття винуватця ДТП на посаду водія автобуса у ТОВ Залізний Пегас від 08.07.2013 (т. 2 а.с. 28-29).

У статті 23 ЦК України закріплене право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, характеру завданої позивачу моральної (немайнової) шкоди, глибину її моральних та фізичних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що призвело до порушення нормального життя, тривалого перебування на лікарняному, встановлення інвалідності, звернення до психолога й психіатра (т. 1 а.с. 83-86); позицію з даного питання сторін по справі, вимог розумності й справедливості суд вважає за можливе стягнути із ТОВ Залізний Пегас на користь позивача 25 000 грн. моральної шкоди.

З огляду на вимоги ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в дольовому порядку 1 674 грн. 95 коп. витрат, пов'язаних із проведенням судово-медичної експертизи. Крім того із відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної/відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта на користь ОСОБА_3 18 715 грн. 32 коп. матеріальної шкоди та 935 грн. 77 коп. моральної шкоди.

Стягнути із ТОВ Залізний Пегас на користь ОСОБА_3 25 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта в дохід держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути із ТОВ Залізний Пегас в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Стягнути із ТзДВ Страхове Товариство Домінанта та ТОВ Залізний Пегас на користь ОСОБА_3 в дольовому порядку 1 674 грн. 95 коп. витрат, пов'язаних із проведенням судово-медичної експертизи, тобто по 837 грн. 47 коп. з кожного із відповідачів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.В. Кузнєцов